«Ось у цьому й полягає головне моє досягнення, - відповів Трурль. - Бачиш, - показав він Кляпавцію, - цей ящик з радіодеталями? Бачиш – цього маленького та примітивного робота, який тільки й уміє, що паяти та збирати нескладні схеми?»

«Бачу», - відповів Кляпавцій.

«Так ось, коли пройде 400 мільярдів років, він вмикнеться за сигналом самого цього годинника та допаяє до нього ще розряд. І Всесвіт буде існувати далі!»

«А потім, – пролепетав вражений Кляпавцій, – а потім?»

«Потім? Потім допаяє ще», - гордо відповів Трурль.

«А деталі?..»

«Сам зробить» – знизавши титано-ірідієвими полірованими плечима, відповів колега та друг.

Переклад Галій А.С.