Того четверга за вивченням Біблії у Керол Тай Елінор вирішила, що настав час скликати власні сухопутні війська. Поки леді сиділи в кімнаті, насолоджуючись домашнім бобо чача[119] та допомагаючи Керол розкласти за кольорами її колекцію тайських чорних перлин, Елінор, смакуючи охолоджений кокосово-саговий пудинг, розпочала рюмсати.

– Нікі не розуміє, як жахливо з нами вчиняє. Тепер він каже, що й не збирається зупинятись у нашій новій квартирі, коли приїде. Він хоче зупинитися в готелі «Кінгфорд» разом із тією дівчиною! Немов він змушений ховати її від нас! Аламак, який це матиме вигляд? – драматично зітхала Елінор.

– Яка ганьба! Жити в одному номері, коли вони ще навіть не одружені! Знаєш, дехто може подумати, що вони утікачі і приїхали сюди на медовий місяць! – аж підскочила від хвилювання Надін Шоу, хоча в глибині душі думка про будь-який можливий скандал, який у змозі збити з цих усемогутніх Янгів пиху, сповнювала її радістю. Вона продовжила роздувати полум’я в серці Елінор, хоча воно роздмухувалося без сторонньої допомоги: – Як сміє це дівчисько думати, що може отак просто ввалитись у Сінгапур, висіти на руці в Ніка та з’являтися на громадських подіях року без твого дозволу? Вона точно аніякого поняття не має, як тут заведено робити.

– Ая, за наших днів діти не вміють належно себе поводити,– тихо сказала Дейзі Фу, хитаючи головою.– Мої сини точнісінько такі саме. Тобі пощастило, що Нікі хоча б повідомив тобі, що когось везе додому. Я такого й не чекаю від своїх хлопців. Доводиться дізнаватися про всі їхні справи з газет! А що робити, лах? От що виходить, коли відправляєш дітей вчитися за кордон. Вони обростають західними звичками й стають аксі борак[120], коли повертаються додому. Уяви собі: моя невістка Даніель примушує мене домовлятися про побачення з моїми онуками за два тижні! Вона вважає, що коли закінчила Амгерст[121] – то тепер знає краще за мене, як виховувати моїх власних онуків!

– Краще за тебе? – закудахкала Надін.– Усім відомо, що усі ці КНА походять від селян, які були надто дурними, щоб вижити в Китаї!

– Ой, Надін, не треба їх недооцінювати. Ці дівки КНА можуть бути дзін лі хай[122],– застерегла Лорена Лім.– Тепер, коли Америка розорена, усі ці КНА прагнуть заявитися до Азії та встромити свої кігті в наших чоловіків. Вони ще гірші за тайванських шукачок грошей, бо просочені поглядами Заходу, досвідчені, а гірше за все – із вищою освітою. Пам’ятаєте сина місіс Сю Цень Та? Його колишня дружина ще закінчила щось із Ліги Плюща. Так от, вона навмисно познайомила його з дівчиною, яка потім стала його коханкою. Цю дурню вона й використала проти чоловіка, щоб улаштувати величезний процес із розлучення. Сю довелося продати дуже багато майна, просто щоб розплатитися з нею. Як саянг[123]!

– Моя Даніель була спочатку такою квай квай[124], такою шанобливою та не вибагливою,– пустилась у спогади Дейзі.– А коли на її пальці опинився діамант у тридцять каратів, перетворилася на кляту царицю Савську! Тепер вона не вдягає нічого, крім «Прада», і «Прада», і ще «Прада», а ще ви бачили, як вона примушує мого сина спускати гроші на цілий загін охоронців, які усюди її супроводжують, немов вона якась велика шишка! Кому потрібно її викрадати? Мого сина та моїх онуків треба охороняти, а не цю діваху з пласким носом! Сюй до сей![125]

– Не знаю, що робитиму, якщо мій син приведе додому отаку дівицю,– простогнала Елінор, надаючи своєму обличчю найскорботнішого виразу.

– Нічого, нічого, Лілі, поїж трохи бобо чача,– промовила Керол, намагаючись втішити подругу і додаючи ароматного десерту в піалу Елінор.– Нікі гарний хлопчик. Ти повинна дякувати Богові, що він не такий, як мій Бернард. Я давно вже залишила спроби примусити його дослухатися до мене. Його батько дозволяє йому геть усе. Що вдієш? Його батько просто платить, знов платить, а я молюся й ще молюся. Біблія вчить нас приймати те, що ми не в змозі змінити.

Лорена кинула погляд на Елінор, розмірковуючи, чи вчасно буде скинути бомбу. Вирішивши, що час настав, проказала:

– Елінор, ти просила мене зібрати для тебе деякі відомості про родину Чу, які мешкають у Китаї. Не хочу тебе надто хвилювати, але мені щойно надійшла найбільш інтригуюча новина.

– Так швидко? Про що ти дізналася? – вскинулася Елінор.

– Ну, є один хлопець, який стверджує, що має «дуже цінну» інформацію щодо Рейчел,– вела далі Лорена.

– Аламак, що саме? Що? – запитала Елінор, нервуючи.

– Не знаю точно, але відомості походять із джерела в Шеньчжені,– відповіла Лорена.

– У Шеньчжені? Тобі повідомили, що за відомості?

– Ні, сказали лише, що інформація «дуже цінна» і її не слід обговорювати по телефону. Тобі все скажуть особисто, але за це треба заплатити.

– Як ти вийшла на цих людей? – схвильовано запитала Елінор.

– Ва у кан тао, ма,[126]– загадково відповіла Лорена.– Гадаю, тобі треба полетіти до Шеньчженю наступного тижня.

– Це неможливо. Нікі з тією дівчиною вже будуть тут,– відказала Елінор.

– Еллі, на мою думку, тобі треба поїхати, особливо коли Нік і та дівчина будуть тут,– висловилася Дейзі.– Обміркуй сама: вони не зупиняться у тебе, тож ти матимеш бездоганну причину поїхати. А якщо тебе не буде, ти матимеш усі переваги. Ти покажеш усім, що НЕ розстилатимеш перед тією дівицею червону доріжку і не втратиш гідності, якщо вона виявиться суцільним кошмаром.

– Плюс отримаєш якусь життєво необхідну інформацію,– додала Надін.– А що як вона вже одружена? А може, у неї є дитина. А можливо, вона веде якусь величезну аферу і…

– Ая, мені потрібен алпразолам[127]! – вигукнула Елінор і схопила сумочку.

– Лорено, припини лякати Лілі! – втрутилася Керол.– Нам невідома історія цієї дівчини, а може, у ній немає нічого страшного. А що, як Господь благословляє Елінор шанобливою, богобоязкою невісткою? «Не судіть, щоб і вас не судили». Євангеліє від Матвія, розділ 7, стих 1.

Елінор обміркувала все почуте від подруг.

– Дейзі, ти завжди така розумничка. Лорено, можна мені зупинитися у твоїй чарівній квартирі в Шеньчжені?

– Авжеж, я навіть поїду туди з тобою. А також я вмираю від бажання зробити ще один шопінг-марафон у Шеньчжені.

– Хто ще бажає долучитися до нас цими вихідними? Керол, ти з нами? – Елінор сподівалася, що Керол сподобається ідея і тоді вони зможуть полетіти її літаком.

Керол нахилилася з ліжка й промовила:

– Перевірю, але, гадаю, ми зможемо взяти літак, якщо вирушимо до вихідних. Серед тижня чоловікові треба летіти до Пекіну прийняти якусь інтернет-компанію «Алі байбай». А Бернард збирається взяти літак на холостяцьку вечірку Коліна Чу в суботу.

– То їдьмо всі разом на жіночий спа-вікенд до Шеньчженю! – проголосила Надін.– Мені так хочеться піти туди, де вимочують ніжки у тих дерев’яних ванночках, а потім цілу годину масажують.

Елінор відчула піднесення.

– Це гарний план. Пробіжимося по крамницях, доки не вирушили до Шеньчженю. Нехай Нікі та його дівчина дають собі раду самотужки, а потім вже й я повернуся з тією цінною інформацією.

– Із тим цінним озброєнням,– виправила її Лорена.

– Ха-ха, точно,– весело підтримала Надін, потай порившись у сумочці та розпочавши писати повідомлення своєму брокеру.– Скажи-но, Керол, як там називається інтернет-компанія, яку планує купити дато?