— Хомо! — злякано скрикнув довгожитель Гапличок, колись порятований грибком маслючком од вірної смерті. — Авжеж, твій рот — не хлів, не зачиниш, губ твоїх не заткаєш, але ти не відаєш, чим обідаєш!
А Хома відлучений спритним рухом уже діставав із рота свого довгу-предовгу нитку, на яку було насилено всі ті голки, які він щойно ковтнув привселюдно.
— Втнули, хлопці, що яка прядка, така й нитка? — мовив грибок маслючок до народного контролю, якому заціпило від здивування. — Ви звикли до того, що від лося — лосята, а від свині — поросята, тільки я не вашого поля ягода, от, мене від роботи ніяким побитом не відлучите!
РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ,
де західні буржуазні органи дезінформації
вбачають у відлученні Хоми від колгоспної роботи причину багатьох своїх соціальних нещасть і водночас наголошують на тому, до яких земних курйозів спричиняється задуманий грибком маслючком парад планет
Буржуазний Захід, що не переставав пильно стежити за трудами й днями Хоми Прищепи з Яблунівки, сенсаційно роздув примусове відлучення грибка маслючка від ударної праці. Забувши про мільйони власних безробітних, які в умовах капіталістичного визиску не можуть знайти діла для рук, забувши про нескінченні черги на біржах праці, буржуазні пропагандисти щодуху дули в свою криву дудку. Мовляв, ще ніколи й ніде так не топтались по правах людини, як у колгоспі «Барвінок». І, мовляв, чи не варто питання про відлучення старшого куди пошлють терміново поставити на одному із засідань Організації Об’єднаних Націй?
У всяких інсинуаціях та вигадках буржуазна преса так низько впала, що нижче впасти не можна. Стверджувалось, наче Хому замикано до тюремних камер, проте з усіх тюремних камер він таки визволявся й тікав на корівник. Наче грибка маслючка взяли в залізні наручники, запроторили до мішка, а мішок прив’язали до черева вертольота. І що? Вертоліт знявся в повітря, здавалось, уже ніякою ціною Хомі не визволитися з пастки, бо щось схоже вдавалось лише знаменитому магу й ілюзіоністу Гаррі Гудіні, він же Еріх Вейс (1874-1926), що доводився близьким товаришем автору «Шерлока Холмса». Так, Гаррі Гудіні вмів виплутатися з найскладнішої ситуації (знамените його «гудінайз»!), він міг напролом пройти через цегляну стіну, перед очима здивованих ґаволовів велетенського слона обернути на слона-невидимку. І хоч Хома — не Гаррі Гудіні, але ж і Гаррі Гудіні — не Хома з Яблунівки! Хома теж по-своєму неперевершений, отож і він зумів визволитися з наручників та з мішка, підвішеного до черева вертольота, зумів визволитись не на землі, а в повітрі, в польоті, й потрапив-таки знову на корівник, ухопився за вила-згрелі!
На Заході пащекували також про те, що примусове відлучення Хоми від колгоспної роботи неминуче спричинилось до багатьох катаклізмів як у світовій політиці й моралі, так і в сфері економічній. Мовляв, грибок маслючок пообіцяв організувати парад планет, а слово в нього ніколи не розходилося з ділом. Звичайно, парад планет — справа непроста, тут потрібні особиста мужність, енциклопедична вченість і філігранна точність. І якби Хому не вибили з душевної рівноваги відлученням від роботи, парад планет відбувся б спокійно й точно в призначений грибком маслючком час, але ж де та душевна рівновага!.. Отож, бачте, й передують параду планет усякі аномалії.
Які аномалії? Авжеж, із буржуазної пропагандистської пісні слова теж не викинеш, отож назвемо бодай деякі, щоб продемонструвати їхню курйозну брехливість.
У яких тільки гріхах звинувачувався Хома відлучений! Мовляв, знамениті в усьому світі дельфіни Фріско і Марі ефектно виконували трюк у басейні: злагоджено стрибали з води через обручі, розташовані один над одним. Спільний трюк дельфінам удавався тому, що Фріско був закоханий у Марі, а Марі закохана у Фріско. Проте в той день, коли Хому відлучили від роботи, спільний трюк дельфінам більше не вдавався, бо дельфіни втратили сентименти одне до одного...
Мовляв, французькі собаки породи лабрадор були натреновані вишукувати такі наркотики, як героїн і морфій, навіть під землею й під водою, не те що в пластмасових пакетах чи згортках, посипаних нафталіном. Та ось ці вірні друзі людини породи лабрадор у день відлучення Хоми від роботи втратили своє натреноване вміння, торговці наркотиками відразу цим скористались — і різко зросла наркоманія серед молоді, особливо серед школярів...
Мовляв, у день відлучення Хоми від роботи в провінційному французькому містечку Сен-Дені-де-Кабан, в департаменті Луара, робітники-будівельники на обійсті старого будинку під кам’яною плитою натрапили на криївку, а в тій криївці знайшли два металеві ящики, а в тих металевих ящиках — близько трьохсот золотих наполеондорів. Скарб золотих монет, безумовно, належав до неспокійної епохи Наполеона, й нічого в цій знахідці не було дивного, якби той скарб несподівано не пропав. Щоправда, зостались два металеві ящики, але в металевих ящиках не залишилось жодного золотого наполеондора!..
Рука Хоми!.. Зловісну руку Хоми відлученого бачили в усьому, що відбувалось у світі від дня відлучення. В Італії в м’ясних консервах для дітей виявили високий вміст гормонів, які завдавали непоправної шкоди дитячому здоров’ю. Здавалося б, треба звинуватити хазяїв підприємств харчової промисловості, що погналися за прибутками, погребувавши здоров’ям юних італійців, проте деякі газети і в цьому скандалі зуміли чомусь побачити руку Хоми...
Зловісну руку Хоми побачили і в тому, що різко зросло так зване мистецтво підробки. Авжеж, мистецтво підробки не нове, ще в Древньому Римі підроблялись грецькі скульптури, на які тоді пішла мода, але ж подивіться, що твориться тепер! Молоді художники та скульптори, не маючи змоги збувати свою мистецьку продукцію, бо їхні імена не роздуті спекулянтською рекламою, вдаються до фальсифікацій античних майстрів та майстрів середньовіччя, підробляють картини Ґоґена, Мане, Сезанна, Ренуара, Деґа. З шестисот картин Рембрандта, розкиданих по музеях і приватних колекціях, лише половина — справжні, а решта — талановиті підробки усіляких шахраїв від мистецтва...
Руку Хоми дехто бачив і в публікації жарналу «Солдат фортуни», який випускає відставний полковник армії США Роберт Браун. У публікації говорилось: «Ставайте найманцем! Це дасть вам змогу поїхати до екзотичної країни, помилуватись її природою, познайомитися з цікавою людиною і вбити її. 1000 доларів на місяць! Ніяких податків. Безкоштовний проїзд до місця служби. Безкоштовна квартира та медичне обслуговування. Щорічна двомісячна відпустка. Страхування життя в розмірі 20 тисяч доларів». Скажете, що тут насамперед видно руку відставного полковника Роберта Брауна, ніж руку відставного старшого куди пошлють Хоми Прищепи? Та річ у тому, що начебто деякі примірники журналу «Солдат фортуни» в країнах Африканського континенту продавалися з припискою, в якій пізнавали почерк грибка маслючка: «Маленький акуратний отвір у вашій голові обійдеться цілком безкоштовно, бо вогнепальна зброя в руках чорношкірих працює лише на войовничому ентузіазмі».
Гай-гай, на бідного Хому всі шишки падали... Є між Австралією й Тасманією острів Фліндерс. В дні, коли грибок маслючок не працював у колгоспі, більше ста китів викинулись на мілини цього острова й загинули. Причина масової загибелі океанських велетнів? Та сама причина — рука Хоми... Космічний апарат «Вояджер-1» передав інформацію, що викликала переполох серед учених. Із тієї унікальної інформації стало зрозуміло, що кільця довкола планети з’єднані загадковими відростками! Звичайно, це суперечило уявленням, що кільця довкола Сатурна не з’єднуються між собою. Загадкове явище коментували так і сяк, аж поки вчені із лабораторії реактивного руху в Пасадені (штат Каліфорнія) заявили, що загадкові відростки між кільцями помічено в період, коли Хома не працював у колгоспі «Барвінок», отож чи не тут слід шукати причину їхньої появи?.. В австрійській столиці Відні у ці ж самі дні організувався «клуб повністю емансипованих чоловіків», які, щоб не залежати від жінок, самі прали білизну та дитячі пелюшки, в’язали панчохи й гаптували серветки, готували їсти й виконували іншу так звану специфічну жіночу роботу. На противагу Клубу повністю емансипованих чоловіків у тому ж Відні став діяти Клуб повністю емансипованих жінок, завсідниці якого виконували так звану специфічну чоловічу роботу. І що ж? Протримавшись лише кілька днів, обидва клуби розпались, чоловіки відмовились від своєї емансипації, а жінки від своєї, обопільно визнавши над собою владу протилежної статі. Звісно, в цій віденській оказії побачили руку Хоми, наче йому мало клопоту в своїй Яблунівці!