Читаючи і перечитуючи першу поетичну збірку «Проростень» (1926) та деякі твори, що залишилися в рукописах, а також переклади поетів, зокрема французьких, про яких навіть забули на їхній Батьківщині, переконуєшся в могутності неупокореного, багатогранного таланту, який знищила жорстока і антилюдська репресивна система.

«Лежавши на печі, держави не збудуєш», – читаємо в поемі М. Драй-Хмари «Поворот». Він мріяв бути будівничим своєї держави Україна і докладав до цього всіх зусиль.

В одному з листів до рідних він зізнався, що вся його провина в тому, що він – українець. Так, він був українцем і Людиною з великої літери.

1921 р.[6]

Приват-доцент Михайло Опанасович Драй-Хмара

Curriculum vitae[7]

Народився на Полтавщині в с. Малих Канівцях Золотоніського пов[іту][8] 28-го вересня року 1889. Року 1910-го скінчив Колегію Павла Ґалаґана у Києві і того ж року вступив до Київського університету Св. Володимира, записавшися в число слухачів філологічного факультету. Скінчивши університет, я року 1915-го був залишений при університеті для підготовки до професорського звання. Пробуваючи в університеті, я працював в філологічному семінарі академіка В. Перетца протягом трьох років. В обсягу слов’янознавства я працював під керуванням проф. О. Лук’яненка. Влітку 1913 р. їздив за кордон до Австро-Угорщини та Сербії з метою студіювання сербо- хорватського письменства. Там я працював у загребських та білгородських бібліотеках. Під час перебування Київського університету в Саратові я одержав командировку до Петербургу, де працював у акад. Шахматова, проф. П. Лаврова, проф. І. Бодуена де Куртене, проф. Л. Щерби та ін[ших], студіюючи кашубську мову та рез’янські говірки. В Петербурзькому університеті я слухав лекції сербського професора Беліча. Літом 1917 p. до 1918-го викладав лекції по іст[орії] українського письменства на вчительських курсах в Кам’янці, Гайсині та Ольгополі. В 1918 р. був обраний на катедру слов’янських мов та письменства в Кам’янецькому університеті, де працюю до цього часу. Праці:

1) Інтермедії по списку Поґодіна 18 в. – (див. «Отчет проф. В. Перетца о поездке ист[орико]-фил[ологического] [семинария] в Петербург»).

2) Ізмарагд та його київські списки (див. – В. Перетц. «Историко-филолог[ический] семинарий (первое пятилетие)»).

3) Марґаріт та його редакції.

4) «Razgovor ugodni naroda slovinskoga» Андрія Качича- Міошича (праця, за яку іст[орично]-філолог[ічний] фак[ультет] Київ[ського] ун[іверситету] дав мені золоту медаль і яку призначив до друку в «Университетских Известиях».

5) Говірка с. Малих Канівців Золотон[іського] пов[іту] на Полтавщині.

6) Качич-Міошич і його роля в історії сербо-хорватського письменства («Записки Кам’ян[ець]-Под[ільського] унів[ерсите]ту», т. II).

М. Драй-Хмара

14 вересня 1929 р.

Curriculum vitae

Народився р[оку] 1889 в с. Малих Канівцях Чорноб[аївського] р[айону] на Шевченківщині. Син селянина. Учився спочатку в сільській, а потім у міській повітовій школі. Р[оку] 1906 вступив, як стипендіат, до Колегії П. Галагана, де вчився протягом чотирьох років. Закінчивши Колегію, подався на історично-філологічний факультет Київського університету, який закінчив р[оку] 1915.

Бувши студентом, чотири роки працював у «Семинарии рус[ской] фил[ологии]» акад[еміка] Перетца, де зачитав три реферати (див. «Сем[инарий] рус[ской] филологии]». К., 1912, стор. 31). Р[оку] 1913 був відряджений за кордон для наукової праці в бібліотеках Загреба, Београда та Будапешта. Наслідком цього була моя робота «Razgovor ugodni Kačića-Miošićа», за яку Історично-філологічний факультет Київського університету нагородив мене золотою медаллю.

Р[оку] 1915 я був залишений при Університеті, щоб готуватися до професорського звання. Бувши професорським стипендіатом, працював у Петрограді під керівництвом акад[еміка] Шахматова та проф[есора] Бодуена де Куртене. Повернувшися р[оку] 1917 на Україну, читав лекції з української літератури на учительських курсах у Кам’янці[-Подільському], Ольгополі та Гайсині. Р[оку] 1918 мене обрано на катедру слов’янознавства при Кам[’янець]-Под[ільському] університеті, де я пробув аж до 1923 р. Протягом п’ятьох років я там зачитав такі курси: історія польської мови та літератури, історія чеської мови та літератури, історія сербської мови та літератури, історія болгарської мови та літератури, стародавня слов’янська мова, слов’янознавство, історія української мови тощо. Р[оку] 1920 я був за редактора «Записок Кам[’янець]-Под[ільського] університету», а р[оку] 1921—[19]22 – за декана факультету соц[іально-] гум[анітарних] наук. Р[оку] 1923, коли при Кам[’янець]-Под[ільському] ІНО була відкрита науково-дослідча катедра історії та економіки Поділля, я брав участь у роботі цієї катедри, керуючи секцією мови та літератури.

Бажаючи інтенсивніше працювати на науковому полі, я переїхав р[оку] 1923 до Києва. Протягом п’ятьох років я працюю тут при науково-дослідчій катедрі мовознавства, керую й семінаром польської та чеської мови й літератури. Р[оку] 1924—[19]25 я працював у Комісії для складання словника живої української мови (див. передмову до другого тому «Рос[ійсько]-укр[аїнського] словника».

Поруч з науковою працею я проваджу тепер і педагогічну: читаю українознавства в КСГІ, де маю посаду нештатного професора першої групи.

Протягом останнього десятиріччя не раз брав участь у громадській праці: р[оку] 1922-[19]23 був за голову місцевкому при Кам[’янець»]-Под[ільському] ІНО; тоді ж працював у профспілці «Робос» як представник кам[’янець]-под[ільських] вишів; останніми часами прочитав чимало лекцій з історії української та білоруської літератури в місцевкомах ВУАН, КМІ, КСГІ, Д[ому] уч[ених], у військовій школі ім. Каменєва та на вчительських з’їздах (з доручення СНР); цього року брав участь у літературній комісії при Домі учених, виступаючи з доповідями літературного характеру.

М. Драй-Хмара

14/ІХ-[19]29 р.

1922