Торгівля трунами. — Переклад оповідання подано за джерелом: Ярослав Гашек. Твори: В 2-х томах. — Т. 1. — К.: Дніпро, 1983.

Торжество справедливості. — «Карікатури», 22.05.1911.

Стор. 202. Ломброзо Чезаре (1835–1909) — італійський психіатр і криміналіст, родоначальник антропологічного напряму в кримінології, висунув положення про біологічну схильність до злочинів.

Історія з хом’яком. — «Вілімкув гуморістіцкі календарж» («Гумористичний календар Вілімека»), Прага, Й. Р. Вілімек, 1916.

Стор. 213. Брем Альфред Едмунд (1829–1884) — німецький зоолог, просвітитель. Спостереження, винесені ним із подорожей в Африці, Європі, Західному Сибіру та ін., послугували основою для написання «Життя тварин» (т. 1–6, 1863–1869).

Нещасний випадок із котом. — «Гуморістіцке лісти», 23.06.1911.

Алкогольна ідилія. — Переклад оповідання подано за джерелом: Ярослав Гашек. Твори: В 2-х томах. — Т. 1. — К.: Дніпро, 1983.

Історія життя. — Переклад оповідання подано за джерелом: Ярослав Гашек. Твори: В 2-х томах. — Т. 1.— К.: Дніпро, 1983.

Людська пиха. — Переклад оповідання подано за джерелом: Ярослав Гашек. Твори: В 2-х томах. — Т. 1. — К.: Дніпро, 1983.

Слідами вбивці. — «Карікатури», 13.12.1909.

Як я торгував собаками. — «Свєтозор», 17.04 і 01.05.1914.

Стор. 253. Брандис — містечко поблизу Праги.

Пепічек Новий розповідає про заручини своєї сестри. — «Карікатури», 05.01.1910.

Спадщина по Шафранеку. — «Карікатури», 24.04.1911.

Короткий зміст кримінального роману. — «Весела Прага», травень, 1912.

Про пана Петранека. — «Весела Прага», 1907, № 9. Стор. 272.

…Доуха. — Імовірно йдеться про Франтішека Доуха (1810–1884), чеського письменника й перекладача.

Стор. 273. …один мій вірш… — Насправді це вірш чеського поета Антоніна Сови (1864–1928).

Стор. 275. Рудольфінум — будинок чеської філармонії.

Алеш (Алеш Міколаш; 1852–1913) — видатний чеський художник.

Суд над Хамом, сином Ноєвим. — «Карікатури», 28.02.1910.

Марафонський біг. — «Трібуна», 18.05.1921.

Стор. 285. Євгеній Савойський (1663–1736) — австрійський полководець, уславлений своїми перемогами над Францією і Туреччиною.

Стор. 287. Гордон Беннет — син американського мільйонера, засновника газети «Нью-Йорк геральд» (засн. 1835 р.), фінансував експедицію дослідника африканського континенту Стенлі (1841–1904) та інших.

Стор. 289. Атлас Андре — Андре Саломон Август (1854–1897) — шведський полярний дослідник. 1897 р. на чолі експедиції вилетів на повітряній кулі до Північного полюсу. Всі учасники експедиції загинули.

Кіліманджаро — вулкан у Східній Африці, в Танзанії, найвища точка материка (5895 м.).

Стор. 290. Карузо Енріко (1873–1921) — італійський співак, видатний майстер бельканто.

Суматра — острів у Малайському архіпелазі в Індонезії.

Нотатки пані Єдлічкової про моду. — «Весели календарж образцови» на 1912 р.

Стор. 296. …про Барака і про Грегра. — Мова йде, очевидно, про младочеських журналістів Йозефа Барака (1833–1883) і Юліуса Грегре (1831–1896), видавця газети «Народні лісти», котрого переслідувала австрійська влада.

Кінець фірми «Гаррах і Гавелка». — «Руде право», 16.04.1922.

Стор. 302. Глінка Андрей (1864–1938) — словацький католицький священик, засновник Словацької народної партії (людаків), яка обстоювала створення незалежної Словаччини.

Стор. 304. Заградник-Бродський Богуміл (1862–1939) — священик, автор низки релігійних брошур і статей у католицькій пресі.

Найвідоміший чеський письменник Ярослав Гашек. — Розділ із пародійної «Політичної і соціальної історії партії поміркованого прогресу в межах закону».

Опубліковано в IX томі чеського зібрання творів Я. Гашека 1963 р. Українською мовою вперше надруковано у 1-му томі двотомного зібрання творів Ярослава Гашека (видавництво «Дніпро», 1983 р.).

Як я зустрівся з автором некролога про мене. — «Трібуна», 16.01.1921.

Стор. 312. …убитий і відправлений на той світ різними організаціями й окремими особами. — Після мобілізації Гашека в австро-угорську армію в Празі час від часу виникали чутки про його смерть. У газетах з’являлись і відповідні некрологи, що відбивали ставлення їхніх авторів до Гашека. Некролог під крикливою назвою «Зрадник» надрукував зокрема в газеті «Вєнков» (19.01.1919) бездарний празький літератор, який позиціонував себе приятелем Гашека, Ярослав Кольман-Кассіус (1883–1951). Твір Гашека — відгук на цей пасквіль.

Стор. 316. «Весільні сорочки» Ербена. — Мова йде про баладу чеського поета К. Я. Ербена (1811–1870), де описано, як мертвий жених являється нареченій.

Душечка Ярослава Гашека розповідає: «Як я померла». — «Вечерні право ліду», 31.12.1920.

Гумореска створена як відповідь Гашека на наклепницькі публікації про нього у вітчизняній пресі. Написано 23.08.1920 р. в Іркутську.

Стор. 322. …як тремтять підборіддя у героїв Райса. — Райс Карел Вацлав (1859–1926) — чеський письменник, який присвятив чимало творів зображенню чеських патріотів.

Книжкою геніального американського сміхотворця Марка Твена «Як мене обирали в губернатори» видавництво «Толока» розпочало цього року випуск 50-томної серії шедеврів світової сатирично-гумористичної літератури — «Весела планета». Це наймасштабніший в Україні видавничий проект щодо ознайомлення українського читача з вершинними досягненнями в популярному жанрі. 1969 року вже була спроба зрушити з місця цю конче потрібну для національної культури справу. Взялися за неї тоді славні ентузіасти з видавництва «Дніпро», яким керував незабутній Олександр Іларіонович Бандура, видатний фахівець видавничої справи і щирий український патріот.

Їхня серія «Зарубіжна сатира і гумор» з огляду на відомі ідеологічні передумови виявилася не всеохопною, а 1986 року взагалі припинилася на 21 томі. І все одно те, що вже було зроблено на той час, можна розцінити як творчий подвиг! Інтерпретували зарубіжну сатиру й гумористику рідною мовою великі майстри художнього перекладу — імена Юрія Лісняка, Ростислава Доценка, Івана Дзюба, Петра Соколовського, Сидора Сакидона, Клима Забарила, Євгена Поповича, Івана Ющука, Василя Мисика говорять самі за себе.

Серія «Весела планета» заснована 2012 року відомим журналістом, критиком і літературознавцем Юрієм Цековим. Виходитиме вона впродовж найближчих п’яти років, охопивши доробок найвидатніших майстрів сатири та гумору.

Сміх, як зауважив колись Віктор Гюго, — це сонце, яке зганяє зиму з людського обличчя. Тож сміймося і весніємо духом. Попереду — вирішальна битва за Україну, котра жадає молодої сили, весняного шаленства, мудрої прозірливості та переможного сміху.