БАРАН Набілив жид мідяків, І тілько смеркає - Все то бідним мужикам За срібло спускає. А сам-то він був купець І торгував м’ясом, То, бувало, що не крав, То купував часом. Ото колись уночі, Тілько що ліг спати, Хтось стукає у вікно, Проситься до хати. «Хто?» - питається жидок, «Я,- каже,- пустіте! Може, треба барана? Барана купіте!» Пустив його у корчму, А той мішок з себе. «От вам,- каже,- і баран. Купіть, коли треба!» «А що хочеш?» - «Три копи!» Жид мацнув руками, За барана заплатив Трьома копійками. Сам не світить, бісів син, А той не говорить, Навпомацки і бредуть З мішком до комори. А комора у купця Була і крамниця, А часами заодно Була і різниця. Упустили барана, Мужика не стало, Чи спав купець, чи не спав, Але вже світало. Купець живо захопив Всі свої прибори. Живо капці - та й бігцем Біжить до комори. Але тілько одчинив - Ахнув неборака: Йому замість барана Скочила собака. І пропав його баран, Але й того мало: Із комори з бараном І м’яса не стало. РОЗМОВА Прибув Мошко із Варшави Та й людей дурив, Що ніби він у столиці З крулем говорив. «А як же ви говорили?» - Якийсь запитав. «О, ми славно говорили,- Мошко відвічав.- Я казав усе крулеві: «Ура» та «ура!», А воно мені казало: «Дурак» та «дурак!» НАДГОРОДА Раз топився грубий лях, Став репетувати; Мужик один і побіг Пана рятувати. За чуприну ухватив, З води витягає, Пан дякує мужику, Грошей добуває... Аж надходить другий лях. «Со to?» - запитався. «Taż wyciаgnаl z wody mnie!» - Грубий обізвався. «О, widzialem,- каже той,- Widzialem, jedyny, Jak on ciebie, bracie moj, Ciagnal za czupryne!» «Za czupryng? Czy z to tak?» «Za czupryne, miiy!» «О psia wiara z! - крикнув той lзi всеї сили,- Sto nahajow za to psu!»; I що ж? Протягнули I сто йому нагаїв За добро креснули. _____________________________ Аж надходить другий лях, «Що то?» - запитався. «Та ж витягнув iз води»,- Грубий обізвався. «Та лучче б ти утонув В лихую годину, А то хлоп тебе тягнув, Як пса, за чуприну...» «За чуприну? Чи ж то так?» «За чуприну, милий!» «О псявipa ж,- крикнув той Із вciєї сили,- Сто нагаїв за то псу!» ПЕЧЕНА ГУСКА
Ходить німець по корчмі, Випив собі чарку. «Czy pieczone gesie masz?» - Питає шинкарку. «Та є, пане! - каже та.- Є порядна пара. «А czy drogo bеdzie sztuk?» «Та нi, півталяра». «А czy bеdzie chled i sos?» «Таже буде, пане!» «А nie placа za to juz?» «Та не платять, пане!» «То wiesz,- каже,- serce, со? Gеsie mnie nie trzeba, A podawaj liepiej mnie Lecz sosu ta chlieba!» ___________________________ Ходить німець по корчмі Випив собі чарку. «Чи печена гуска є?» - Питає шинкарку. «Та є, пане! - каже та.- Є порядна пара!» «Чи дорого ж буде штука?» «Та нi! Півталяра». «А чи буде юшка й хліб?» «Таже буде, пане!» «А не платять вам за то?» «Та не платять, пане!» «А то знаеш, серце, що? Не тра менi гуски, Лучче,- каже,- хлібa дай Та до хліба юшки!» ГОСПОДАР ХАТИ Мужик лиха наробив, А жінки боявся; Сюди-туди по кутках - Та й під піл сховався, Та лопатою під піл: «А вилізай, враже!» А той далі у куток Та й до неї каже: «Геть, погана сатано! Геть, бісова мати! Тепер мене не займай, Я господар хати!» 17 окт[ября] HI ЗЛЕ, HI ДОБРЕ «Здоров, брате!» - «А здоров!» «Що ж ти так змінився?» «А не диво, брате мій? Бо я оженився!» «Слава богу!» - каже той, «Ні не слава богу: Моя жінка i бридка, I крива на ногу». «То зле, брате!» - каже той. «Ба нi, не зле, брате! Бо за нею я, як чорт, Зробився багатий: Славну хату збудував, Ходив у дорогу...» «Слава ж богу!» - каже той, «Hi, не слава богу. Воли згинули в Криму. Додому вернувся - Аж тут хата у вогні, I хати позбувся...» «То зле!» - каже. «Hi, не зле! Як хата горіла, То i жінка там моя В вогні околіла». |
