RZEPA [45] Їден іде мазур По ciм боці piчки. Другий, глухий, мазур - По тім боцi piчки. Сей того питає: «Jak siе masz, moj mily?» [46]А той йому каже: «Do rzepy chodzitem!» [47] Сей знову питає: «Jak tarn zona, dzieci?» [48]Той своє провадить: «Swinia zjadla, przeci!» [49] Сей йому i каже: «Pocaluj psa w galy!» [50]А той йому каже: 25 июня KULBACZKA [52] Надибає дівку ксьондз Під вечірню пору. Бере її у мішок, Несе до кляштору. Але прелат зупинив. «Со to,- каже,- bracie?» [53]«А kulbaczka,- каже той,- Szanowny prelacie!» «А pojechac mozna, mnie?» «А czemu z nie mozna?» «Nies ze do mnie, bracie moj, Nies, duszo pobozna» [54] 25 июня ДИВНИЙ БИК Бачить мужик у жидка Невеличкого бичка Під шклом в образочку, А цікавий був мужик. «Що то,- каже,- в вас за бик Висить на кілочку?» «А то,- каже,- вip не вip, А на світі є ciм гip Без зими i літа. Там трава висока є, I там бик такий жиє Від початку світа. I той бик собі за день Всю траву таку упень На гopi спасає. А вночі - то божа piч - Вся трава йому за ніч Знову виростає». «Де вам, Мошку, такий бик? - Обзивається мужик - Трудно вipy дати! Biн давно би по сей час Miг не тілько, кажу, вас, А й світ заваляти!» ТУРКИ I КОЗАК Перебрався наш козак Якось за границю Та й, на лихо, завернув В турецьку каплицю. Протиснувся наперед, Роздивився всюди. Хоче вийти - та біда: Стиснулися люди. А перед тим неборак Із’їв якось сала. I тут його, на біду, С... розібрала. Tepпів, бідний, доки міг, Аж піт з нього лився. Далі - тарах, неборак, В штани вгатилився. Замовчали вci попи Турки закричали I над бідним козаком Палаші підняли. Але козак - не промах, Вдарився у груди. «Ваш великий,- каже,- бог! Послухайте, люди! Як турецький сильний бог - Так правду говорю, Що вже piк тому, як я Не йшов до надвору. I де вже я не ходив, Де вже не молився, Але, видно, жоден бог Не змилосердився. Ото тілько їден ваш Перед цілим людом Живо й раптом показав Святе своє чудо!» Заплескали вci попи, Турки закричали I заклепані штани 3 козака ізняли I повішали якраз Посеред каплиці, А козака провели 3 грішми до границі. 29 июня
ТУРОК I МУЖИК Нагнав турок мужика, Хоче його взяти; Бща тілько, нема чим Рук йому зв’язати. Ото й кличе він його. «А ходи-но!» - каже. А той собі на умі: «Знаю тебе, враже», I схилився у траві, В небо поглядає, «Боюсь,- каже,- пане мій! Бо шуляк літає!» «Та не бійся,- каже той,- Надери лиш лика, То ми того шульгара Зв’яжемо до лиха!» А той усе на yмi Свою думку має. «Боюсь,- каже,- пане мій! Бо шуляк літає!» «То я ж,- каже,- піду сам Та надеру лика!» Злазить турок iз коня Та й іде до лиха. Тогди мужик iз трави Піднявся поволі, Скочив живо на коня Та й шмалить по полі!.. «Шульгар! Шульгар! Стережись!» - По лісі загуло. «Матері твоїй шульгар!» - 3 поля відвійнуло. вернуться - «Сідло, Шановний прелате!» «А мені поїхати можна?» «А чому ж нi?» «Неси ж до мене, брате мій, Неси, побожна душе» (польськ.) |
