ШЛЯХТИЧ Мша кінчилась у костьолі, Люд порозсипався, У костьолі тілько шляхтич Убогий зостався. Та ще десь за образами Захристиян лазить, То святих там заслоняє, То в них світло гасить. Обдивився кругом шляхтич - Не видно нікого, Та живенько, де Антоній, Припав до святого: «Blagam cie, czlowieczku swiety! Blagam cie, Antoni! Podaj, serce, mnie pieniedzy, Niech ja kupie koni!» [9]А тут йому з-за святого Грубий голос чути: «Nie dam, nie dam dla galgana, І в минуті бідний шляхтич На ноги схопився, Подивився на святого, Ближче підступився. «Dales, nie, Antoni swiety,- Каже до swietego.- Tylko nie kpij - jestem szlachcic, Nie pozwalam tego!» [11] КАМІННИЙ СВЯТИЙ
Раз обходили ляхи Навкруги костьола, Захопили хто що міг, Ходять наокола. Ото мазур і собі, З набожництва свого, Перед себе захопив З каменя святого. І аж крекче, неборак, А святого носить Та щоб живо обійшли, Пана бога просить. А тут, йому не біду, Тілько що ступають, А навколо обійшли - Знову починають. Бачить мазур, що ніяк Справи не докаже, Та об землю тим святим Та й до нього каже: «Був-ись,- каже,- молодий, То тоді носили, А тепер ходи і сам, Мені не до сили!» НАБОЖНИЙ КСЬОНДЗ В’їхав біскуп у село, Мазура здибає. «A czy w domu teraz ksiadz?» [12] - Ласкаво питає. «Ні, не вдома, - каже той, - Пішов на хрестини. Ксьондз-сусіда якось мав Недавно родини…» «Ksiadz ma dzieci, i ten chrzci?» [13]«А що ж тута й злого? Той у сього охрестив, Сей тепер у того!» Почув біскуп та й здихнув: «Dzieci bez malzenstwa!.. Sluga boski traci czas!.. Lud bez nabozenstwa! A czy czesto msze on ma?» [14]«О, завсігди, пане! Хоч так часом підіп’є, Що й рівно не стане, І руками, бідий, все Олтарик хапає, А все-таки цілу мшу Слічно відправляє». PASA NA DZIECI [15] Їздив біскуп по панах, Грошей налупився, Подарунків нахапав, Наївся, напився. А тут йому ще їден Гедзелу підносить І ситого на обід Ще до себе просить. Їде біскуп і туди, За столом сідає… Ото страву подають, Дідич припрошає. А той їв би ще таки, Тілько промахнувся - У дорозі, на біду, Поясом стягнувся. Що робити? Розпусти - Якось не годиться! А так сиди та не їж - Дідич образиться… Аж тут якось під вікном Малі діти грались, І, звичайне, дітлахи Бігали, сміялись. Ото біскуп не промах, На фиглі береться. «Ej ze, dzieci, bede bic!» [16] - Кричить і сміється. «Ej ze, dzieci, bede bic!» А діти сміються Та вже собі й до вікна По кількоро пнуться… Тоді біскуп з себе пас. «Poczekajcie z, dzieci!» [17]Та на хлопців помахав: «A pasa na dzieci!» BISKUPSTWO Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотири Зробилося мало. Раз він гнався шістьма кіньми В шовках та у злоті, Як нагнався на баюру, Застряг у болоті. Бились-бились сиві коні Та й лягли, до лиха; Мовчав-мовчав і сам біскуп Та й промовив стиха: «Co to, - каже, - byc plebanem! Plebanstwo to glupstwo! Lecz biskupem - co za ciezar! Ciezarne biskupstwo!» [18] ПІП І КСЬОНДЗ
Ксьондз сміється: «Паки! Паки! Дай, попе, табаки!» А піп каже: «Surdum corda! [19]На, теляча морда!» вернуться - Благаю тебе, святий чоловіче, Благаю тебе, Антонію! Дай, серце, мені грошей, Я куплю коней! (польськ.) вернуться - Не дам, не дам негідникові, Не дам і на чоботи! (польськ.) вернуться - Дав ти чи ні, святий Антонію, - Каже до святого,- Тільки не глузуй - я шляхтич, Не дозволяю цього! (польськ.) вернуться - Чи вдома тепер ксьондз? (польськ.) вернуться - Ксьондз має дітей, і цей хрестить? (польськ.) вернуться - Діти без подружжя!.. Божий слуга марнує час!.. Народ без богослужіння! Чи ж часто він править службу божу? (польськ.) вернуться - Гей же, діти, битиму! (польськ.) вернуться - Постривайте ж, діти! (польськ.) вернуться - Що то, - каже, - бути простим попом? Попівство - дурниця! Але єпископом - що за тягар! Єпископство обтяжливе! (польськ.) |
