ВАСИЛЬ. А він що?
КЛАРА. Він одразу згадав, що він твій брат і що ти йому про ці традиції та звички нібито вчора нагадував.
ВАСИЛЬ. Хіба він божевільний?!
КЛАРА. Майже до такого ступеню, як ти... Ну, по-перше, не обзивав собакою.
ВАСИЛЬ. А по-друге?
КЛАРА. Не запропонував ні руки, ні серця...
ВАСИЛЬ. Таки божевільний...
КЛАРА. Я йому те ж саме сказала: «Ти весь у брата Васю». І він погодився.
ВАСИЛЬ. І що сказав?
КЛАРА. Сказав, що у нього, як у тебе, на першому місці бізнес. А на другому — все таке інше. Що саме все таке інше, він не розшифровував.
У цей час задзеленчав телефон.
КЛАРА. Я візьму трубку. (Хапає слухавку). Слухаю... Як переїхала? О Господи! Джек...
ВАСИЛЬ. Що трапилося?
КЛАРА. Джек потрапив під колеса.
ВАСИЛЬ. О Господи! А хоч живий?
КЛАРА. Не дихає. Колесом переїхала.
ВАСИЛЬ. Нам ще міжнародного скандалу на вистачало.
КЛАРА (заспокоює Василя). Так це не Джека...
ВАСИЛЬ. Як не Джека? А кого ж?
КЛАРА. Собачку нашого.
ВАСИЛЬ. Ах ти, собако, я ж тобі казав перейменуй собаку... Не називай його так... Неприємності можуть бути... От і догавкалася...
У цей час заходить Джек, Клара кидається йому в обійми.
КЛАРА. Слава тобі Господи. Ви живий? Як я вас рада бачити!.. Свідок сам Господь Бог!... У мене вже серце перемістилося з однієї клітки в іншу... (Джек дивиться на Василя, Василь на Джека).
ДЖЕК. Соррі, ... Васю, я нічого не розумію. Я Кларі, пліз, ... чесно сказав, що спочатку, екскузьмі, ... бізнес, а потім...
ВАСИЛЬ. Я знаю. Ти мені справжній брат. Від сьогодні. Мені про все Клара розповіла.
КЛАРА. Ах ти, собако... Хіба ми так домовлялися?..
ДЖЕК. Соррі... Пліз... Ви до кого цього разу, екскузьмі, ... так звертаєтесь?
КЛАРА. Ще ж, слава Богу, не до вас. І більше на мене не розраховуйте. Для мене й одного бізнесмена досить.
ВАСИЛЬ. От бачиш, Джеку, яке воно сімейне життя? А ти хотів одружитися.
ДЖЕК. Хіба був би, ... соррі, ... таким, екскузьмі, ... ідіотом, як ти, брате...
ВАСИЛЬ. Вона тобі і це сказала?.. Що я ідіот?
ДЖЕК. Ноу... Васіл... Соррі... Такого вона не казала...
КЛАРА. Бо не встигла... Ти рано прийшов... Як мені жаль життя... Хай навіть собачого... (Сідає на диван, вдає, що плаче).
ДЖЕК. Кларо, екскузьмі... Ви так не побивайтеся. Розлучіться, якщо він ... пліз... такий, як ви кажете, соррі, ... ідіот.
КЛАРА. Я не за ним плачу... А через нього... Казала ж, мовляв, собако, не випускай собаку на вулицю... Та хіба ж він коли-небудь послухає жінку?.. І так уже двадцять років.
ВАСИЛЬ. А як на мене, то всі п'ятдесят...
ДЖЕК. Пліз... Якщо у вас і справді, соррі, ... таке собаче життя, то хіба воно вартує, екскузьмі, ваших сліз, Кларо?..
КЛАРА. Я вам ще раз кажу, я не за ним плачу... Я за собакою... За нашим песиком, Джеком... Вибачте, за Барбосиком. Навіть не встигла перехрестити. О Господи. Мені за це така й кара. А його нині автомашина переїхала...
ДЖЕК. Соррі... Отого, що розмовляв на двох мовах?
КЛАРА. Того самого...
ДЖЕК. Соррі... Який же він розумний був... Багатий... Екскузьмі... Дві мови знав...
КЛАРА. А я що кажу?.. Не те, що мій бізнесмен...
Картина друга
Та ж сама картина. З вікна видно хмарочоси. Схоже щось на Манхеттен. За столиком перед готелем «Лис Микита» сидять Ешлі, Волтер і п'ють з високих склянок, очевидно, содову. У цей час до них підходить Джек, Василь, Клара, з ними Дуцик, Пуцик, Фуцик і Круцик. Волтер і Ешлі підхоплюються.
ВОЛТЕР. О Джеку!.. Хау ду ю ду?
ДЖЕК. Хай, Володько!
ВОЛТЕР. Ноу Володька... Волтер.
ДЖЕК. Окей, Волтер. А це Василь.
ВОЛТЕР (подає руку Василеві). Базіль. Базіль... Окей. Спік ін інгліш, Базіль?
ДЖЕК. Ноу спік ін інгліш.
ВОЛТЕР. А це?
ДЖЕК. Клара — сестра Базіль...
ВОЛТЕР. Веррі велл... Веррі гуд... Міс Україна...
КЛАРА. Сенк'ю, містер Волтер.
ВОЛТЕР. Спік інгліш, Клара?
КЛАРА. Ноу, спік інгліш, Волтер.
ВОЛТЕР. Окей. А ці, соррі, що за леді?
ДЖЕК. Пуцик, Фуцик, Дуцик, Круцик...
ВОЛТЕР. Ієс... Сістер?
ДЖЕК. Ноу, сістер. Приїхали разом...
ВОЛТЕР. О разом... Веррі гуд. Я плачу... Манні-манні!
ДЖЕК. Десять відсотків.
ВОЛТЕР. Окей... Десять відсотків. Від суми?
ДЖЕК. Від твого майна, Волтере.
ВОЛТЕР. Ноу проблем! Окей. Леді Фу-цик — Хіна?
ФУЦИК. Не зрозуміла?
ДЖЕК. Не валяй дурня, Волтере. Говори з ними українською.
ВОЛТЕР. Я питаю — китаянка?
ДЖЕК. Ні, не китаянка. Як ти, Волтере. Юкрейн.
ВОЛТЕР. О Юкрейн!.. Веррі гуд... Веррі файн. Я беру.
ДЖЕК. А цих — Круцик, Пуцик, Дуцик?
ВОЛТЕР. Ноу проблем... Веррі велл... (Розглядає фігури, обходить їх ззаду). Веррі гуд... Супер... Ноу проблем.
ДЖЕК. Як домовлялися, Волтере.
ВОЛТЕР. Окей... Слово джентльмена. А леді Клара? Веррі гуд...
ДЖЕК. Я тобі вже сказав: леді Клара — сестра Василя...
ВОЛТЕР. О Базіль... Веррі велл... Клара — веррі гуд... Двадцять відсотків.
ДЖЕК. Ноу, Волтер... Клара, сестра Василя...
ВОЛТЕР. Окей, Джек. (Волтер бере під руку Джека, відводить його в сторону). Гарна баба... Я плачу гарні гроші. Чому ти не можеш її продати? Василь — лопух.
ДЖЕК. Василь — Махтей.
ВОЛТЕР. Тим краще. Ми цього Махтея обкрутимо.
ДЖЕК. Він її любить... Ні за які відсотки не продасть...
ВОЛТЕР. Ешлі дає добрі гроші... Стартовий капітал.
ДЖЕК. Ні, Волтере... Передай Ешлі — нічого не вийде... Він її ні за які бакси не продасть.
ВОЛТЕР. Тоді для чого він її сюди привіз?
ДЖЕК. Показати Америку, Нью-Йорк, Манхеттен.
ВОЛТЕР. Давай його обкрутимо?..
ДЖЕК. Волтере, він нам потрібний... У нього ж там головний офіс. У Києві... Товару навалом. Ми не можемо втрачати клієнта.
ВОЛТЕР. Окей... Але пам'ятай: Ешлі платить великі гроші... Його матушка розбилася в автокатастрофі. Він без церкви і жінки довго жити не може...
ДЖЕК. Скажи цьому попу, хай потерпить.
ВОЛТЕР. Він не може терпіти... Він фотографію її під подушку спускає... Соррі, ховає...
ДЖЕК. Нагадай йому, що великий піст почався... Скоромне...
ВОЛТЕР. Окей, Джеку. Але пам'ятай — мене «міс Україна» цікавить...
ДЖЕК. Волтере... Вона не продається...
ВОЛТЕР. Він дає добрі манні...
ДЖЕК. Ноу... Я й сам не проти...
ВОЛТЕР. Окей! У тебе ще є товар?
ДЖЕК. Готуємо наступну партію. 90 на 60 і на 90...
ВОЛТЕР. Веррі гуд. (Повертаються до групи).
ВАСИЛЬ. Ну як, Вольтере... Зер гут?
ВОЛТЕР. Що є «зер гут»?
ВАСИЛЬ. Це я по-німецьки. Шпрехаю... Товар вищого класу?..
ВОЛТЕР. О так!.. Веррі гуд... Веррі вел! Але я хотів бачити товар, як у вас кажуть в Україні, товар лицем...
ВАСИЛЬ. Це ж як, без трусів чи що?
ВОЛТЕР. Ноу, без трусів. У трусах... Але без джекід.
ВАСИЛЬ. Окей. У трусах, але без решти одягу. Ти хочеш побачити бюст?.. Можеш не переживати. В усіх бюст, як у Леніна...
ВОЛТЕР. Ноу Ленін... Бюст і гірл... По-вашому у дівчат...
ВАСИЛЬ. У них, як ти кажеш, усе веррі вел.
ВОЛТЕР. Супер... Стриптиз-клаб. Кабаре. Мені треба багато сістер. Юкрейн. Веррі гуд?
ВАСИЛЬ. Будуть тобі «веррі гуд».
ВОЛТЕР. Твоя сістер? (Показує на Клару).
ВАСИЛЬ. Ієс, моя сестра.
ВОЛТЕР. Веррі велл. Я беру. Фігура. Стегна. Груди!..
ВАСИЛЬ. Ноу, Вольтере... Моя сістер.
ВОЛТЕР. Супер-клас, ... віп-персон.
ВАСИЛЬ. Сенк'ю, Вольтере...
ВОЛТЕР. Ноу проблем... Веррі гуд... Сістер. Супер. (Шепче Василю на вухо). Я беру. Двадцять відсотків.
