Литмир - Электронная Библиотека
Содержание  
A
A

Особливо треба пильнувати за дітьми, бо давно встановлено, що злочинні нахили є вже в немовлят. Тож слід негайно арештовувати кожну дитину, яка:

гасає по газонах міських парків (завдання покладається на спецпідрозділи дитоблави);

занадто кмітлива: це завжди підозріло й небезпечно (для виявлення таких слід засилати в школи під виглядом учнів надійних таємних агентів);

одягається не так, як усі, і рідко стрижеться (волосся завдовжки 5 см і більше беззаперечно викриває злочинця і служить достатньою підставою для арешту);

відмовляється співробітничати з поліцією, а це рівнозначно відмові виконувати свій громадянський обов'язок;

надто часто повторює слова, які свідчать про вільнодумство («свобода», «справедливість», «тьху ти» тощо);

під час гри у поліцаїв та злодіїв бере собі роль злодія (наочний вияв злочинного складу характеру).

ПРИМІТКА: тут викладено загальні вказівки. Кожен поліцай, звичайно, має право заарештувати будь-кого вищезгаданого на свій розсуд.

Як агент Ікс-3 полював на вищезгадану особу

Десять міст - imgFC86.jpg

«Підручник зразкового поліцая» повсякчас нагадує: «Твій обов'язок підозрювати всіх, навіть рідного батька й матір». І агент Ікс-3 (насправді Гаетано Лойяконо) тільки те й робив, що підглядав, перевіряв, винюхував. Він стежив за всіма: за сусідами, знайомими, знайомими сусідів, сусідами знайомих, перехожими, за дітьми, що повертаються зі школи, за жінками, які купують продукти на обід, за собаками без нашийника. Завдяки своїй старанності та невтомності йому навіть пощастило викрити й віддати до рук правосуддя хлопчика, який написав на сходах свого будинку: «Осел той, хто це читає».

«Твій обов'язок підозрювати всіх. Всіх!» І Гаетано Лойяконо, агент Ікс-3, невсипуще підглядав, перевіряв, винюхував. Однак душа в нього була не на місці. І вдень і вночі надстаранного агента мучили сумніви. Усі без винятку жителі Свавільська занесені до картотеки, за кожним потрібне пильне око, кожного слід перевіряти. А коли хтось із підозрюваних випав з-під уважного поліцейського ока, візьме вчинить злочин і залишиться непокараним? І саме тому, що він, Ікс-3, занедбав свої обов'язки!

Ця настирлива думка цвяшком сиділа в мозку.

Та одного чудового ранку, коли агент голився, йому сяйнув здогад.

— Нарешті! Я ж бо відчував, що не встежив за кимось! За ким же?

— Ну, звичайно ж, за ним! — гордо показав він на власне відображення в дзеркалі. Хіба це не житель Свавільська? А тим часом ні сам Ікс-3, ні хтось інший ніколи по-справжньому не і цікавились таким собі Гаетано Лойяконо.

Високодосвідчений агент, яким був Ікс-3, з'ясував без найменших зусиль, що підозрюваний у минулому вчинив не один тяжкий злочин. Ікс-3 чудово пам'ятав, як у дитинстві Гаетано Лойяконо був нечистий на руку і щонайменше разів шість крав цукерки з буфета в їдальні. Бувало й гірше — одного разу він і поцупив у свого шкільного товариша три картинки та дві кульки.

Ікс-3 тріумфував! Адже вищезгаданий Гаетано Лойяконо вже з дитинства мав цілком певний нахил до злодійства.

Від цієї хвилини агент Ікс-3 почав стежити за собою. Записував на магнітофон усі свої телефонні розмови, піддавав цензурі кожного одержаного листа, занотовував, з ким бачився й розмовляв протягом дня. Він буквально йшов по слідах вищезгаданого (на щастя агента, ця робота не відвертала його від зичних обов'язків — адже вони обидва завжди були разом).

— Цікаво, куди він збирається сьогодні? — запитував себе агент Ікс-3. — Закладаюся — в кіно, до кінотеатру «Рояль».

І Гаетано Лойяконо справді йшов до «Роялю». Увечері агент занотовував до службового записника: «Сьогодні вищезгаданий Гаетано Лойяконо вийшов з дому о 8. 05, привітався з воротаркою і попрямував до кінотеатру «Рояль». У перерві між першою та другою серіями їв морозиво. Додому повернувся пішки. По дорозі зустрів поліцая, якого я теж знаю, і кілька хвилин розмовляв з ним. До речі, слід негайно перевірити особу поліцая: а може, він веде подвійну гру й перебуває у змові з вищезгаданим?»

Щоб знати якомога більше про Гаетано Лойяконо, агент Ікс-3 знайшов у центральному поліцейському архіві досьє вищезгаданого і зробив сенсаційне відкриття: на відміну від інших карток, на цій не було вгорі позначки «ПІД ПІДОЗРОЮ».

— Диявол, а не людина, — пробурмотів собі під ніс Ікс-3. — Зумів навіть цього уникнути. Та мене не обдуриш: саме тому він і підозрілий!

Агент ознайомився з відбитками пальців вищезгаданого, з особливими прикметами («невеличка плоскостопість») і стислою характеристикою («вкрай неосвічений, слабкі розумові здібності»).

Десять міст - imgEACE.jpg

— Нема сумніву, я натрапив на правильний слід, — мовив до себе агент Ікс-3. — Як нам пояснювали в поліцейському училищі, неосвіченість тільки сприяє злочинам.

Тим часом особа Гаетано Лойяконо вимальовувалася дедалі в підозріливішому світлі. Вечорами, замкнувши двері на всі засуви, Ікс-3 вивчав помітки в записнику і прослуховував магнітофонні записи власних телефонних розмов. Одначе вищезгаданий поводився бездоганно: жодного хибного кроку, жодного сумнівного вчинку.

— Бач, хитрюга, — казав собі агент Ікс-3, — та старого горобця на полові не зловиш. Тільки справжній злочинець може прикидатися таким чесним. Ясна річ: ти не був би таким надміру обережним, якби не замишляв щось лихе. Хто крав цукерки? Отож! Перший необережний крок — і ти в мене миттю опинишся за ґратами...

Прочитавши останнє поліцейське повідомлення, Ікс-3 аж здригнувся: в ньому спрацювало шосте чуття — внутрішній сигнал тривоги для кожного поліцая Свавільська.

Повідомлення, як і кожне, що починалося словами: «Цілком таємно», було вкрай стисле:

«Зухвале пограбування ювелірного магазину "Перлина". Сьогодні вночі, між 23. 30 і 01. 30, невідомий злочинець викрав коштовності на суму шість мільйонів. Відбитків пальців та інших слідів злочинця не виявлено».

Гарячково гортаючи свій записник, Ікс-3 раптом переможно зойкнув: шосте чуття не зрадило його. Під датою 3 березня записано:

«Сьогодні вищезгаданий Гаетано Лойяконо спинився перед вітриною ювелірного магазину "Перлина" і, розглядаючи виставлені коштовності, подумав: "Яка розкіш! Ось мені б такі! " Потім удавано байдуже пішов далі, насвистуючи».

Третього березня, всього лиш місяць тому, вищезгаданий був на місці злочину! А навіщо? Хай дідько мене забере, коли він не виношував план грабунку. Адже навіть зізнався подумки в своїх злочинних намірах: «Ось мені б такі!»

— Ні, невикритим йому недовго бути, цьому злодюзі! —вирішив Ікс-3. — Але не слід і поспішати: щоб нарешті запроторити його до в'язниці, потрібні докази. Передусім перевіримо, що робив Гаетано Лойяконо в ті години, коли сталася крадіжка.

Він перегорнув блокнот.

«Сьогодні ввечері вищезгаданий повернувся додому о 22. 20, випив склянку теплого молока і о 22. 30 ліг спати. Прокинувся о сьомій ранку...»

Агент Ікс-3 розгубився: якщо вищезгаданий спав, то обчистити ювелірний магазин не міг! Отже, всі підозри ішли прахом. Невже шосте чуття зрадило його?

— Ну й дурний же я! — схаменувся за хвилину агент. — Це ж його алібі! Та чи доведе він, що вночі справді не виходив з дому?

На жаль, цієї нещасливої ночі Ікс-3 залишив свого підопічного без догляду, бо сам проспав з 22. 30 до 07. 00.

— Не будемо квапитися, — заспокоював себе Ікс-3. — Це дуже спритний злочинець. Цікаво, чи має він свідків, які не тільки підтвердять його версію, але й заслуговують довір'я?

5
{"b":"642492","o":1}