Це може стати дуже корисним сімейним хобі, адже час біля водойми чи в лісі в пошуках птахів можна проводити з дітьми. Для малечі ідеально підходять такі видання, як український переклад книжки «Спостерігаємо за птахами» Сюзанни Девідсон, Сари Кортольд та Кейт Девіс, а для старших дітей — прекрасна книжка українського орнітолога та знавця птахів Геннадія Фесенка «Птахи садів і парків Києва», яка насправді підійде для новачків з будь-яких куточків України. А якщо ви вільно читаєте англійською — до ваших послуг купа визначників, сайтів, форумів любителів птахів, додатків до смартфона та інших помічників птахоспоглядача-початківця.
Підгодівля: бути чи не бути
Найпростіший для людини, особливо мешканця міста, спосіб наблизитися до природи — це почати підгодовувати птахів. Це популярне хобі доволі поширене в усьому світі. Разом з тим, дедалі частіше порушуються питання щодо того, чи не завдаємо ми шкоди природі та птахам, підгодовуючи їх у таких кількостях. Адже годівниці приваблюють диких хижаків, котів і щурів, сприяють зростанню кількості та поширенню найчисельніших видів, часто за рахунок більш рідкісних, збільшують конкуренцію. Дехто взагалі наголошує, що птахи на дармових харчах призвичаюються покладатися на людину і втрачають природний хист до самостійного пошуку їжі. Чи правдиві всі ці побоювання? Нумо розбиратися.
Чому важлива підгодівля
У Сполучених Штатах Америки 48 %, а у Великій Британії — до 70 % домогосподарств підгодовують птахів, а з 1970–1980-х пішла нова мода — частувати птахів-сусідів не тільки взимку, але й увесь рік. Тільки на зернові суміші для диких видів птахолюбиві мешканці США витрачають чотири мільярди доларів щорічно та ще близько мільярда — на годівнички, купалки та поїлки247. Цей ринок постійно на піднесенні, і у зв’язку з пандемією COVID-19, за прогнозами, зростатиме ще більше.
Звісно, вчені не залишились осторонь і почали щосили досліджувати такий цікавий феномен. Як саме впливає підгодівля на конкретні види? А на пташине суспільство загалом? Добре це для нього чи погано?
Перше, що важливо знати: зимова годівниця справді рятує життя птахам. Принаймні у місцевостях, де зими суворі та морозні. Дослідження, проведені щодо наших знайомих зимових синиць — гаїчки-пухляка та синиці чубатої в Скандинавії і гаїчки світлокрилої у Вісконсині (США) — засвідчили, що кількість птахів, які пережили зиму, значно зростає завдяки регулярній підгодівлі на годівницях248. Висловлювалися побоювання, що птахи, зазнаючи регулярної допомоги з боку людини, грубо кажучи, «сядуть на шию» та не зможуть забезпечувати себе їжею взимку самостійно. Але дослідження, проведені на тих самих гаїчках світлокрилих у тому самому Вісконсині, довели, що ні — після того як багаторічну підгодівлю зненацька зупиняли, уміння виживати у птахів жодним чином не деградувало249.
Особливо важлива зимова підгодівля в роки з нестачею їжі чи значним похолоданням, у місцинах, які не надто сприятливі для птахів, а також для підтримки недосвідчених або молодих пташок. Але підгодівля також впливає на те, наскільки вдалим у птахів буде сезон розмноження, скільки у гнізді буде яєць і якої якості, наскільки рано птахи взагалі стануть батьками. Підгодівля в гніздовий період впливає навіть на подружню вірність. Так, горобці хатні, які мають постійне додаткове джерело доходу неподалік від гнізда, можуть марнувати свій вільний час поруч з дружиною, наглядаючи, аби вона не вскочила у гречку і не нагородила його геть не пташиною прикрасою на голові та позашлюбними дітьми250.
Отже, побоювання хибні, а підгодівля — це завжди добро? Не все так просто. Згідно з висновками статті в журналі Scientific Report, синиці блакитні у Великій Британії після інтенсивної зимової підгодівлі виявилися не найкращими батьками. Пташенята у них були дрібніші, слабші, та виживало їх менше. Автори статті припустили, що винна незбалансована дієта під час підгодівлі — забагато жирів, але замало протеїнів і мікроелементів. Чесно кажучи, дивлячись на зимові британські годівниці, щедро й доверху наповнені несмаженим арахісом, починаєш розуміти, звідки в організмі синиць беруться всі ті зайві жири251.
Підгодівля також дозволяє вижити й отримати шанси на розмноження кволим особинам, які без неї загинули би. Ще одна причина — підгодівля в небажаних для птахів ландшафтах, на які у випадку природного ходу речей синиці не звернули б уваги. Але якщо там є їжа, то птахи не просто зимують, але й залишаються розмножуватися, що не кращим чином позначається на потомстві.
Теж мені біда! — може справедливо зауважити на це читач. Адже якщо птах не виживе без підгодівлі, то він не зможе народити жодних дітей — ані добрих, ані поганих. Краще підгодовувати, а потім природний добір усе одно сам розбереться, хто найдостойніший. Але у підгодівлі є ще одна доволі серйозна небезпека.
На годівницях для птахів значно зростає ризик зараження хворобами, а також підвищується ймовірність того, що небезпечні патогени, які можуть з’явитися там, почнуть поширюватись у дику природу. Найвідоміший приклад — сумна історія невеличкої пташки на ім’я зеленяк (Chloris chloris).
Токсична благодійність
Зеленяк — невеликий зерноїдний птах яскравого оливкового кольору з жовтою смугою на крилах та міцним товстим дзьобом. Його мелодійну пісеньку, що закінчується несподіваним і брутальним “вж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-я-я-яу”, можна почути скрізь — на узліссях, у лісосмугах, міських парках, скверах та на кладовищах. Зеленяк поширений у Європі, багаточисельний, часто залишається зимувати та залюбки навідує годівниці.
У 2005 році кількість зеленяка у Великій Британії складала 4,3 млн особин, але у 2016 році — тільки 1,6 млн, і місцевий підвид оселився на сторінках національного «червоного» списку. Що сталося? Хвороба на ім’я трихомоніаз, яку викликає найпростіший паразит птахів Trichomonas gallinae. Початково птахи заразилися ним на годівницях у 2005 році, ймовірно, від диких голубів, чисельність яких значно збільшилась з 1980-х. У нормі ці види не часто контактують у природі, але кормові столики та загальне зростання чисельності через підгодівлю надали їм таку можливість. Масове поширення годівниць призвело до результатів, схожих на наслідки зустрічі людини та кажана на «вологому ринку» у Вухані у 2019 році.
З 2006 року епідемія трихомоніазу косить зеленяків, зябликів та тинівок кожного року, з піком смертності у серпні-вересні. Особливо дісталося саме зеленякам, популяція так і не змогла оговтатись після такого удару. У 2008 році пташиний трихомоніаз з Британії увірвався до Скандинавії, і дотепер продовжує поширюватись Європою.
Ще одна небезпека, яка чигає на птахів у годівницях, — сальмонельоз. Особливо страждають на нього горобці та, знову-таки, бідолашні зеленяки. Пік захворювання на сальмонельоз припадає на січень, і передається він на годівницях разом із фекаліями. Ось чому регулярне очищення годівниць критично важливе. Цікаво, що рівень захворювання на сальмонелу серед птахів у садах Великої Британії впав одночасно з поширенням трихомоніазу. Останній так «прополов» популяцію основного переносника — зеленяка, що сальмонела поки що зачаїлася у кутку, чекаючи свого часу та віддавши головну роль на сцені трихомоніазу.
Окрім бактерії сальмонели та найпростішого трихомоніазу нечищені годівниці є розсадником ще однієї пошесті — мікотоксинів. Ці небезпечні для птахів сполуки утворюють гриби родів Aspergillus та Penicillium. Звичайні плісняві гриби, що виробляють мікотоксини, залюбки размножаться та процвітуть на зволожених та застарілих пташиних зернових сумішах у годівниці і вб’ють горобиних птахів, що поласують таким кормом252.
А чи не може людина заразитися чимось неприємним від птахів на годівницях, адже сальмонела, наприклад, доволі небезпечна для людей? Десятирічні дослідження, проведені у Великій Британії, показали, що 0,2 % випадків зараження сальмонелою певним чином пов’язані з дикими птахами, зокрема тими, що зустрічаються на годівницях253. Чи означає це, що ви маєте відтягати свою дитину від будь-якої годівниці як потенційно небезпечної? Треба розуміти, що дані, отримані для Великої Британії, не дуже добре пасують до України. Адже у нас не підгодовують птахів поза зимовим періодом і до вражаючої цифри — 75 % домогосподарств з годівницями — нам ще дуже далеко.
