117 Grellet-­Tinner G., Thompson M. B., Fiorelli L. E., Argañaraz E., Codorniú L., Hechenleitner E. M. The first pterosaur 3-D egg: Implications for Pterodaustro guinazui nesting strategies, an Albian filter feeder pterosaur from central Argentina. Geosci Front. 01/ 11/ 2014; 5(6): 759–65.

118 Wang X., Kellner A. W.A., Jiang S., Cheng X., Wang Q., Ma Y., et al. Egg accumulation with 3D embryos provides insight into the life history of a pterosaur. Science. 01/ 12/ 2017;358(6367): 1197–201.

119 Tanaka K., Kobayashi Y., Zelenitsky D. K., Therrien F., Lee Y-N., Barsbold R., et al. Exceptional preservation of a Late Cretaceous dinosaur nesting site from Mongolia reveals colonial nesting behavior in a non-avian theropod. Geology. 01/ 09/ 2019;47(9):843–7.

120 Venczel M., Vasile Ş., Csiki-­Sava Z. A Late Cretaceous madtsoiid snake from Romania associated with a megaloolithid egg nest — Paleoecological inferences. Cretac Res. 14/ 03/ 2015;55: 152–63.

121 A large carnivorous mammal from the Late Cretaceous and the North American origin of marsupials. ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5155139/

122 Fernández G. J., Reboreda J. C. Effects of Clutch Size and Timing of Breeding on Reproductive Success of Greater Rheas. The Auk. 1998;115(2): 340–8.

123 Dinosaur nest ecology and predation during the Late Cretaceous: was there a relationship between upper Cretaceous extinction and nesting behavior?: Historical Biology: 29 (7). 2016. tandfonline.com/doi/abs/10.1080/08912963.2016.1277423?journalCode=ghbi20

Розділ 4 Діти-квіти, нетрадиційні сім’ї та як отримати звання «Батьки року»

Чи був це вплив і «провина» дарвінівського знаменитого терміна «боротьба за існування», чи й правда сутність людської природи — у всьому вбачати війну, але стосунки між статями у тварин, і зокрема створення сім’ї, учені зазвичай розглядали через призму конфлікту. Гіпотеза «статевого конфлікту», універсальна й дуже популярна в поведінкових та еволюційних дослідженнях, здається, фігурувала скрізь. Суть її в тому, що кожна стать намагається вкласти в потомство якнайменше ресурсів, аби не зменшити власних пристосовуваності й шансів на виживання, але при цьому змусити протилежну стать укластися якнайбільше. Залицяння, подружні зради, дезертирство, побудова гнізда, різноманітна батьківська турбота й інші прояви бурхливого статевого життя птахів пояснювали в термінах вигод для однієї статі та втрат для іншої. Останні чотири десятиліття більшість учених вважала, що статевий добір у птахів працює саме так.

Картинка в людських головах змінюється повільно. Як колись ідея альтруїзму серед тварин здавалася дивною й неможливою в жорстокому світі виживання та суцільної боротьби, де сильний тільки те й робить, що пожирає слабшого, і кожен сам за себе — так потроху пробиває собі шлях і напрочуд «свіжа» думка, що життя — штука складна. Принаймні набагато складніша, ніж просто конфлікт. Те, що серед птахів ми звикли бачити як «війну статей», часто схоже на спів­працю та взаємовигідні стосунки. Декларація про наміри, чесне інформування партнера, кооперація та ситуації win-win — усе це відомо з давніх давен, але лише останнім часом почало інтерпретуватися вченими як таке124.

Як і люди, багато птахів живуть довго, об’єднуються в пари для розмноження як на один сезон, так і на багато років. Стосунки в родинах птахів загалом не надто схожі на таку знайому нам непозбувну бентегу, де дві істоти ненавидять одна одну, але, зціпивши зуби, тягнуть побутову лямку заради дітей, тільки й думаючи, як дошкулити іншій половині й не поступитися своїм. Пташина сім’я — це радше чесна родинна фірма, де тримаються домовленос­тей і розрахунків. І що довше птах живе, що більше він має спроб для розмноження, що триваліші стосунки формує з подружжям, то більше ця історія стає схожою на взаємовигідне партнерство.

Альфа й омега цього партнерства — це кладка і виводок.

Sex, eggs and rock-n-roll

Коли я була вагітною на останніх місяцях, Сергій Олексійович у пузі вирішив, що в мами занадто мало проблем, тож треба припиняти поводитись як паїнька. Трохи поштовхавшись, він упевнено ліг упоперек. Лікарі запропонували мені робити спеціальні вправи, аби малий перевернувся головою до виходу, а численні батьківські форуми та порадники переконували, що треба лагідно вмовляти дитину в пузі лягти правильно — і вона обов’язково послухає. Не знаю, спрацювали вправи чи вмовляння, але Сергій додав до поперекового положення ще й обвиття пуповини навколо шиї. Я страшенно боялася кесаревого розтину. Те, що перевертання майбутньої дитини, тобто яйця, усередині тіла — відома проблема зокрема й для пташиних матусь, мене не надто заспокоювало.

Але все ж таки, яким кінцем має виходити яйце з курки, тупим чи гострим? У своїй прекрасній популярній книжці «Найідеальніша річ у світі. Усередині (та ззовні) пташиного яйця» (The Most Perfect Thing: Inside (and Outside) a Bird’s Egg) відомий британський орнітолог і популяризатор Тім Бірк­хед дотепно описує баталії натурфілософів у ХІХ столітті з цього питання і згадує, як вікторіанський учений Вікманн остаточно поклав край цій полеміці: «За допомогою вісьмох домашніх курей, які відкладали яйця безпосередньо на стіл, Вікманн фіксував події за годину і безпосередньо під час відкладання яєць. Олівцем він зміг винахідливо позначити ту частину яйця, яку міг побачити всередині яйцеводу курки через її клоаку (уявляю лишень, як його дружина заскочила до робочого кабінету з чашкою кави і побачила Вікманна, а також олівець, що стирчав з курячої дупи: “Коханий, що ти робиш?”)».

Отже, за допомогою курки (Gallus gallus domesticus) та олівця Вікманн установив, що за годину до відкладання яйце всередині птаха зорієнтоване гост­рим кінцем назовні, але під час процесу виходить тупим кінцем уперед, а отже, перевертається безпосередньо перед відкладанням. Подальші дослідження встановили, що в деяких видів усе відбувається навпаки. Але наслідок один: ось воно вже лежить у гнізді чи безпосередньо на землі, біле чи кольорове, грушоподібне чи заокруглене, з міцною шкаралупою, що має захистити ембріон усередині від усіх негараздів.

Ab ovo…

На відміну від людських жінок, які змушені постійно замислюватися над власним репродуктивним віком, бо кількість яйцеклітин у їхніх яєчниках обмежена, самки птахів продукують нові яйцеклітини постійно. Яєчник курки містить мільйони їх, але, звісно, тільки деякі з них перетворюються на яйця та майбутніх дітей.

Яйце видається якоюсь досконалою «капсулою часу», з незмінними формою та кольором, аж до вилуплення дитини не потребуючи нічого, крім кисню й тепла. Усе необхідне для росту й розвитку вже міститься всередині шкаралупи. Найважливіша частина яйця — жовток. Саме тут, у зародковому диску, зберігається генетичний матеріал. Жовток — це також купа поживних речовин для зародка, які птах отримує з харчуванням. У великих птахів — мартинів, альбатросів, кайр — формування одного жовтка займає від 12 до 30 днів, тож не дивно, що ці види відкладають малу кількість яєць: одне, два або три. Вітаміни, мінерали, протеїни й жири, необхідні майбутньому організму, жовток отримує з кров’ю, яка прямує до яєчників від печінки й органів травлення. Воду і протеїни забезпечує білок, а шкаралупа — кальцій для кісток дитини.

На поверхні й у середині жовтка містяться складні композиції з поживних речовин, мікроелементів і гормонів, які не просто забезпечують розвиток пташеняти. Це сигнальна система, що формується матір’ю та готує майбутнього птаха до складнощів життя — визначає напрямок його розвитку, формує майбутню поведінку та зовнішній вигляд, налаштовує під конкретні умови навколишнього середовища. Візьмімо хоча б гормони, наприклад, тестостерон.

У мартинів і крячків, яких я вивчаю на дніпровських водосховищах, у кладках зазвичай три яйця. Останнє, третє, яйце є так званим запасним; не кожен птах відкладає його, багато хто обмежується тільки двома дітьми. Третє яйце зазвичай помітно меншого розміру, і пташеня з нього виходить теж меншим за братів і сестер, і до того ж останнім. Якщо крячки акуратно кладуть принесену рибку кожній дитині до рота, і так само чинять всі горобцеподібні птахи, то мартини часто просто відригують шматок харчу — напівперетравлену рибу, комах чи відходи — поруч з гніздом і дозволяють пташенятам самим розбиратися, хто сьогодні залишиться голодним. Здається, що в меншого третього нащадка немає шансів порівняно зі старшими братами чи сестрами. Але його мати подбала про це ще тоді, коли він був у яйці. Кількість тестостерону в останньої дитини завжди підвищена ще на ембріональних стадіях, саме тому третє пташеня — «парубок моторний і хлопець хоч куди козак». Воно здатне і швидко добігти до їжі, і блискавично сховатися у разі небезпеки. Схожа картина була й серед співочих птахів у неволі. Останні яйця містять найбільше тестостерону, і пташенята, що вилупилися з них, здатні ефективно конкурувати у гнізді зі своїми братами й сестрами, енергійніше випрошуючи їжу в батьків125.