Наприклад, у великих гніздах нашого найпоширенішого хижака, яструба великого, завжди можна побачити зелені гілки. Через наявність паразитів велика кількість птахів не використовує одне гніздо два роки поспіль. Але не хижі птахи. Зв’язок між наявністю такого зеленого декору й повторним використанням гнізд було досліджено для 49 видів хижаків Європи та Америки. З 28 видів, що прикрашають гнізда свіжою зеленню, 22 використовують гнізда повторно. З тих, у кого зелені не було, тільки 8 видів використовують гнізда вдруге89. Учені вважають це одним з доказів гіпотези «захисту гнізда». Згідно з нею, птахи обирають для декору своїх гнізд певні рослини з токсичними властивостями щодо паразитів і навіть бактерій з банальною і знайомою кожній господині метою — дезінфекцією. І попереду від усіх тут, звісно, дуплогніздники.
В Індії поширена деревна рослина з головоломною науковою назвою — азадірахта індійська (Azadirachta indica), а по-простому — дерево нім. Це дерево широко застосовують у медицині. Його гілочками чистять зуби, корою лікують малярію, препарати з нього використовують як антибактеріальні й протигрибкові. А ще індійські господині кладуть листя цього дерева в шафи, бо вони містять азадірахтин — натуральний пестицид, отруйний для комах, що пошкоджують одежу, але безпечний для ссавців. Можливо, вони підгледіли цю практику в місцевих горобців, усі гнізда яких у Калькутті обов’язково мають у своєму складі листя дерева нім.
Горобці хатні в містах — відомі прибічники паління. Вони активно використовують у гніздах цигаркові недопалки, нікотин яких непогано відлякує паразитів. Невже від цигарок і справді може бути користь для здоров’я? На жаль, любителям посмалити все ж таки не варто брати приклад з горобців. Спеціальні дослідження, проведені на чечевиці мексиканській (Carpodacus mexicanus), ще однієї прихильниці нікотину в домі, засвідчили, що паразитів — так, меншає, але ще зростає й негативний вплив на клітини крові пташенят90. Краще вже рятуватися екологічним зіллячком.
Ще один дуплогніздний птах, який активно використовує дезінсекцію під час розмноження, — наша улюблена «бандерівська» синичка. У середземноморському регіоні в кожної господині є власний рецепт борщу, тобто рослинного дезінсектора. Набір ароматичних трав у гніздах лишається сталим з року в рік і збільшується при зростанні кількості паразитів у гніздах. Особливо синиці блакитні полюбляють різні види лаванди. Але спеціальні дослідження з підкладанням лаванди в експериментальні гнізда синиць показали, що кількість паразитів при цьому знизилася лише в домівках молодих птахів. Старі самки — вправні господині, тож часто успішно вичищають гнізда, просто викидаючи заражену підстилку, у той час як молоді дівчата віддають перевагу квітам, а не прибиранню91.
Відьомські зілля та домашні «котики»
На думку деяких учених, найкращий ботанік-токсиколог пташиного світу, Северус Снейп і Невіл Лонгботом в одній особі — усім відомий мешканець дупел шпак. У його гніздах — справжня зелена аптека, яку він, як вважають дослідники, ретельно обирає й формує на початку гніздового сезону за допомогою нюху92. Одна з рослин, що постійно трапляється в його помешканні, — парило (Agrimonia paraflora). Вона здатна сповільнювати ріст бактерій у поживному середовищі. Золотарник (Solidago rugosa) містить речовини, які діють подібно до ювенільних гормонів комах і пригнічують їхній розвиток. Північноамериканський родич нашої злинки однорічної, рослина Еrigeron philadelphicus, — теж шпачиний фаворит. Ще одна рослина, яку полюбляють шпаки, — морква дика (Daucus carota). Дослідження засвідчили, що кількість кліщів в експериментальних шпаківнях, порівняно з необробленими морквою дикою, знижувалася.
Учені — прихильники гіпотези «захисту гнізда», вважають, що злинка й морква дика затримують линяння та дорослішання небезпечних для шпаків кліщів у гніздах. Зокрема, досліджуючи вплив цих рослин на популяції кліщів, вони підступно вилучали зілля зі шпачиних гнізд. Через 21 день там улаштовував криваві оргії натовп кліщів, що нараховував 780 000 особин порівняно зі скромними 8000, які зазвичай виживають у гніздах після щорічного шпачиного «зеленого геноциду»93. Є, однак, і протилежні дані, які демонструють, що наявність зеленого матеріалу не впливає на кількість паразитів, але може покращити загальний стан імунної системи та здоров’я пташенят94.
З гіпотезою «захисту гнізда» конкурують інші наукові припущення, як-от: зелені рослини в гнізді — це камуфляж або підтримування вологості, а у випадку шпака —демонстрація чоловічих якостей чи елементи шлюбних ігор95. Якщо опікування житлом у людей і синиць блакитних усе ще вважається жіночою справою, у шпаків свіжу зелень у хату приносить самець. Окрім зелених рослин, шпаки часто прикрашають гнізда квітами, шматочками кори чи великими перами. Ба більше, холостяки набагато активніші в декоруванні домівки порівняно з уже одруженими птахами. Не дивно, що вчені припускають: наявність зелених гілочок у гнізді — не просто похвальна турбота про родинний затишок чоловіка-господарника, це частина шлюбних демонстрацій хитрого ловеласа. Адже шпаки, які любилися-кохалися з більше ніж однією самкою, мали у гніздах більше інсектицидної зелені й прикрас, ніж вірні чоловіки96.
Хай яка гіпотеза буде слушною, є вид, який точно переплюнув шпаків і синиць у священній війні з паразитами за домашній затишок. Знайомтеся: американська сова сплюшка північна (Otus asio), близька родичка нашої маленької сови сплюшки євразійської. Зазвичай ця сова мешкає в дуплах і приносить своїм пташенятам у їжу вже мертву здобич. Але є один-єдиний виняток — техаська сліпа змія (Rena dulcis). Сови часто полюють на них після дощу, коли ці маленькі змійки, подібно до наших дощових хробаків, вилазять із землі на поверхню. У дуплах сови дослідники знайшли від 1 до 15 живих змій. Їх, звісно, час від часу з’їдають пташенята, але багатьом з них вдається сховатися в підстилці гнізда. Дослідження засвідчили, що у 18 % гнізд сови, де проживали техаські сліпі змії, зростання і загалом виживання пташенят було набагато ефективнішим, ніж у домівках без змій. Відбувається це тому, що змія, живучи в гнізді, непогано регулює чисельність шкідливих кровосисних личинок комах97. Схоже, сплюшка північна — єдина птаха, яка додумалася завести власного домашнього «котика».
Купуєш не дім — купуєш сусідів
Якщо гніздо в низки видів можна вважати окремою «квартирою», то територія, яку займає самець, пара чи група птахів, — земельним наділом. Великі хижі птахи є справжніми латифундистами. Території, які вони вважають своїми й захищають, — величезні. У цьому сенсі вони найближчі до нашого рідного, зрозумілого, українського «А тут я ще бурячки посаджу». Адже власна земля — це найвища цінність, те, що годує родину й забезпечує її виживання, і тут ми в усьому схожі на тварин.
Територія може бути й маленькою — невеликий простір навколо гнізда, як у багатьох гніздуючих на скелях колоніальних видів. Вони в цьому сенсі радше мешканці студентського гуртожитку, чиї особисті володіння обмежуються площиною панцирних ліжок. Але в будь-якому випадку особиста територія — це те, що буде активно захищатися. Від кого? Насамперед від сусідів.
Як ми вже згадували, пташиний спів — це не лише рекламний буклет чи фотошоплена світлина в тіндері. Це ще й сигнал суперникам і засторога сусідам: «Зайнято! Моє! Тримайся подалі! Обережно, злий і здоровий ґазда!». До того ж в значної кількості видів «слабка стать» нічим не поступається у зловісній бойовій пісні — попередженні сусідам. Пам’ятаємо австралійського птаха — малюра сапфірового? Того самого, самки якого — чемпіонки подружніх зрад з найбільшим відсотком позашлюбних дітей і колективними дівочими втечами до коханців під покровом досвітанкової темряви? Жінки цього виду — погані дружини, але вірні бойові супутниці в житті. Вони співають і захищають свою гніздову територію від зазіхань учорашніх коханців ще завзятіше, ніж їхні законні чоловіки98. Секс — ще не привід допускати сусіда у святеє святих — гніздову й кормову ділянку.
