Однак багатьом із найкращих мнемоністів набридло весь час бачити попереду спину Бена, і вони створили свою власну «Систему Бена», щоб спробувати його перемогти. Одним із них є дуже хороший німецький спортсмен, який не лише наздогнав, а й випередив Бена! Симону Райнхардові на момент видання цієї книжки належить чинний світовий рекорд зі швидкісного запам’ятовування колоди карт. Він зробив це на чемпіонаті Німеччини у 2010 році за неймовірні 21,97 секунди.

Ви можете подивитися відео, як Симону це вдалося, на www.zogaj.se. Виявилося, що не Бен найкраще за всіх використовує цю систему – він просто був першим, і тому отримав кілька років фори. Сама система давала значну перевагу, але коли інші, більш треновані спортсмени-мнемоніки, добре засвоїли методику, вони обігнали Бена, який посів «лише» третє місце на чемпіонаті світу 2010 року.

Засвоїти 2704 зображення – це, звичайно, величезна робота, і я не збираюся зараз цього навчати. Однак слід замислитися над тим, що китайська мова складається з багатьох десятків тисяч ієрогліфів. І кожен китаєць пам’ятає ці кілька десятків тисяч символів, щоб писати й говорити своєю мовою. Причому картинки, які використовує Бен Прідмор, простіші й логічніші, ніж китайські ієрогліфи, так що запам’ятати їх цілком можливо.

Я сам маю 336 різних картинок і дій, які поєдную зі способами запам’ятовування такої інформації, як цифри, колоди карт, спеціальні числа тощо. Але пам’ятайте, що постійне тренування важливіше від вибору методики. Саме воно призведе вас до результатів, яких хочеться досягти. Так само як пробіжки поліпшують фізичну форму. І які кросівки, насправді не так важливо, тому насамперед наполягайте на вправах і тренуваннях!

Найважливішим є перший принцип: «Ви мусите подумки налаштуватися на те, щоб запам’ятати певну інформацію». Має бути позитивне ставлення до заучування імен людей, з якими зустрічаєтеся, або телефонного номера, який вам надиктували. Це різко збільшує ваші шанси.

Другий принцип – це концентрація уваги. Зосередьтесь і слухайте активно. Відчуйте, як мозок на 100% сконцентрувався на тому, що відбувається, що ви бачите або чуєте. Причому треба зберігати інформацію в повному обсязі, нічого не пропускаючи. На змаганнях це є найважливішим чинником, що дозволяє нам діяти на вищому рівні.

Ми відгороджуємося від усього, що могло б перешкодити. Деякі з найкращих спортсменів навіть носять спеціальні окуляри, які екранують всю непотрібну інформацію. Є тільки невеликий отвір у центрі, через який можна бачити лише те, над чим працюють у цей час мнемоніки.

Третій принцип полягає у спробі пов’язати нову інформацію з уже знайомою. Якщо ви знайомитесь із кимось на ім’я Анна, то можете «поєднати» її з подругою, яка має таке саме ім’я. Коли ви зіставляєте нову інформацію зі старою, можна використовувати що завгодно з добре знайомого. Мозку набагато простіше знайти якісь факти, якщо вони об’єднані з уже відомими. Саме так ми додаємо свіжі знання нашому мозку.

Четвертий принцип полягає в поєднанні. Це означає, що ви знаходите асоціації до тієї інформації, яку намагаєтеся запам’ятати. Якщо, приміром, на вечірці з вами знайомиться людина на ім’я Кирило, ви можете уявляти собі, що він кидає м’яч, і згадуйте «кидав – Кирило» щоразу, коли знову побачите його. Коли трапляється Анастасія, я зазвичай використовую образ ананаса. Асоціації можуть бути надуманими, але це не має ніякого значення. Вашому мозку треба знайти відповідь – решта не важлива.

П’ятий принцип – це розміщення нових даних там, де їх можна легко витягти з пам’яті. Одна з найпоширеніших проблем із «забуванням» полягає в тому, що ми не знаємо, як шукати інформацію в пам’яті. Якщо ви застосували перші чотири принципи, ви будете пам’ятати отримані дані набагато довше, ніж думаєте. А якщо не можете знайти їх, то насправді просто не знаєте, де шукати. Наприклад, ви могли б подумки помістити жінку на ім’я Анна в будинку своєї подруги Анни. Або уявити собі, що ваша подруга Анна перебуває в тій самій кімнаті, де ви зустрілися з новою знайомою. Тоді пізніше, коли ви шукаєте її ім’я, вам спаде на розум щось пов’язане з дівчиною, яку ви добре знаєте – і хто це був? – Анна!

Жоден професіонал у галузі пам’яті не може обійтися без розумного розміщення інформації в ментальному просторі. Пізніше ми побачимо, що разом зі структуруванням цей принцип стає неймовірно важливим компонентом у створенні активної пам’яті. Це буде сприйматися майже як диво.

Повторення є найкращим другом пам’яті, і нікому з тих, кого я знаю, не до снаги запам’ятати інформацію, не повторивши її. Якщо ви використовували наведені вище принципи і з вами десь познайомилися п’ятеро осіб, то ви повинні відразу ж про себе кілька разів повторити їх імена. Потім добре б вимовляти ці імена щоразу, коли хтось із них говорить із вами. Не обов’язково робити це вголос, якщо це здається дивним. А тихо, про себе – просто відмінно. Повторіть також образи, з якими ви пов’язали ці імена, якщо зробили це. Тоді ви значно підвищите ймовірність пам’ятати їх весь вечір. Може трапитися, що ви зустрінете їх у місті через тиждень й озвете на ім’я. Вони будуть дуже вражені. Повторення – це останній, але, можливо, найважливіший принцип.

Отже, ми можемо підбити підсумок, назвавши шість принципів:

1. Переконайте себе – Позитивне ставлення!

2. Налаштуйте мозок – Фокус.

3. Зв’язування інформації – Метод зв’язування.

4. Асоціюйте вільно! – Метод асоціацій.

5. Помістіть інформацію в потрібному місці – Просторовий метод.

6. Повторюйте, щоб закріпити й запам’ятати – Повторення.

Є ще один момент, який я зазвичай згадую: ви повинні дати всьому цьому якийсь час. Знайдіть кілька зайвих секунд і зупиніться, щоб активно запам’ятати інформацію. Потім, як правило, людина починає застосовувати описані вище методи несвідомо. Всі, хто ставить сам собі запитання: «Як би мені це запам’ятати?», автоматично запускає свій мозок, щоб він функціонував правильно.

Коли хтось користується названими вище принципами, йому хочеться добре запам’ятовувати інформацію, і він активізує мозок. Кожен принцип, як пластир, приклеює ці дані у якійсь ділянці пам’яті. Можна різко посилити цей ефект, якщо під час запам’ятовування стимулювати свої відчуття. Я вже казав, що маленькі діти, коли хочуть щось зрозуміти або чогось навчитися, покладаються тільки на свої відчуття. Коли в них накопичиться достатньо знань, як усе у світі влаштоване, вони припиняють спроби й починають інтерпретувати та робити висновки, не намагаючись їх перевірити в реальності. Вони вже не використовують свої відчуття для навчання.

Я не пропонуватиму вам розкидати речі або пробувати на смак предмети, які не варто вживати в їжу. Але якщо ви реально дієте або тільки уявляєте собі таку дію, для мозку це одне й те саме – і це факт. Тому дуже важливо і неймовірно ефективно залучати всі свої відчуття для запам’ятовування.

Поставте собі ці запитання:

1. Яке це на дотик? – Дотик

2. Яке це на смак? – Смак

3. Яке це на вигляд? – Зір

4. Як це пахне? – Запах

5. Як це звучить? – Слух

6. Шосте відчуття! – Інтуїція

Не треба спеціально збуджувати органи чуття, досить уявляти собі, що відбувається. Ваш мозок не відчує жодної різниці. Коли ми запам’ятовуємо інформацію на змаганнях, багатьом із нас важко всидіти на місці. Ми можемо раптово почати посміхатися або кривити обличчя, коли повністю зосереджені, а мозок запам’ятовує. Відчуваємо запахи, чуємо звуки, відчуваємо смак тощо. Кожне відчуття згодом утворює сильний зв’язок з отриманими даними. Ми можемо побудувати до п’яти контактів, що ведуть до правильної відповіді. Часто трапляється, що я готуюся записати число або карту з колоди і думаю: «Як воно звучало?», «Який мало вигляд?», «Яким воно було на дотик?» І незабаром знаходиться правильна відповідь за допомогою тільки одного з відчуттів, пов’язаних із цією інформацією.