1. Вам треба обрати місце…

→

2. Знайти асоціацію або уявну картинку …

→

3. Помістити туди інформацію.

Звичайно, було б добре щодня подорожувати за допомогою просторового методу. Можна помістити інформацію, на яку натрапили, у якусь свою уявлену подорож. Або швидко створити маршрут прямо там, де ви є.

Подивіться, що розташовано найближче до вас праворуч, прямо перед вами, а потім ліворуч. Розміщуйте там слова, цифри або будь-яку іншу інформацію й запам’ятовуйте її. Якщо зробити, як наведено в більш просунутому прикладі, й згрупувати дані, то можна домогтися запам’ятовування їх великої кількості за кілька секунд. Тренуйтеся у використанні цієї методики якомога частіше. Її засвоєння дасть вам, мабуть, найпотужніший інструмент з усіх методів активної пам’яті. Зрештою, тільки його використовують усі професіонали в царині пам’яті, до того ж практично таким самим чином. До таких подорожей вдавалися ще давні греки. Не дивно, що протягом понад дві тисячі років цей метод є найефективнішим для збереження в пам’яті певних відомостей.

Яку б довгу пам’ять людина не мала, вона не може ігнорувати найголовнішу умову якісного запам’ятовування, а саме – повторення інформації. Це може здатися сумнівним і навіть парадоксальним, адже досі ми обговорювали різні методи швидкого, простого й ефективного розвитку пам’яті. Хіба це не означає, що всі дані назавжди зберігаються в пам’яті без змін?

Усі знають, що повторення відмінно працює, але багатьом хотілося б замінити його на досконаліші методи. Ні, ми говоримо не про традиційне відтворення. Або не про таке, коли людина повторює щось так багато разів, що, врешті-решт, інформація міцно застряє в мозку. Це дуже поширена методика, якою я й сам старанно користувався, коли вивчав іноземну мову в школі. Вся його принадність у тому, що він безвідмовно працює.

Однак є й недоліки – неможливо відстежити, чи зібрано всі потрібні дані і чи все добре завчено. Не існує інструменту, який дозволяє відшукати щось у пам’яті, якщо ви це забули. А ось у всіх методах, які ми розбирали, дані розкладено в пам’яті так, що завжди можна знайти відповідь і відстежити, чи запам’ятали. Цього практично неможливо зробити, якщо просто багато разів повторювати інформацію.

Безцінна перевага наших методів також у тому, що запам’ятовування й повторення чітко розділено. Тому що це зовсім різні речі!

Професіонали в царині пам’яті, які запам’ятовують інформацію на змаганнях, ретельно розмежовують цих два моменти. Під час заучування мозок створює нові пов’язування для сприйняття інформації. А під час повторення зміцнюються вже створені ланцюжки, що вимагає набагато менше енергії. Якщо енергії потрібно менше, то й часу на засвоєння можна витратити не так багато.

Є певні проміжки часу, коли доречно повторити інформацію, хоча складно сказати з точністю до хвилин, чи довгим має бути інтервал між повторами – це дуже індивідуально. Але скоро ви выдчуэте, що найкраще саме для вас. Якщо ви повторюєте інформацію, для запам’ятовування якої є безліч часу, то незабаром зрозумієте, коли все вивчили, й більше не потрібно буде так часто повторювати. А коли змушені запам’ятати щось за кілька хвилин, ви повинні визначити, у який момент припинити заучувати нову інформацію й перейти до повторення старої.

На чемпіонаті світу, коли мені потрібно запам’ятати кілька колод карт за годину, я заучую одну колоду карт і відразу після цього все повторюю. Потім беру наступну колоду, запам’ятовую, повторюю й беру третю колоду. Для заучування й негайного повторення однієї колоди мені потрібно не більше як три хвилини. Таким чином, коли я вивчив три колоди, минуло близько десяти хвилин. Тепер я повинен знову переглянути всі три колоди, перш ніж приступати до наступного набору з трьох колод.

Отже, у мене встановлено цілком певні часові інтервали і на запам’ятовування нової інформації, і на повторювання. Мій мозок у може утримувати певну кількість даних протягом певного періоду часу, після якого починає їх забувати. У цей момент йому слід підказати шляхом повторення, що саме потрібно пам’ятати. Коли ми змагаємося, треба згадати все на 100 відсотків, так що важливо не відкладати повторення надовго.

Коли спливає визначений час і мені вже не можна переглядати колоди, я ніколи не починаю відразу записувати відповідь. Замість цього я двічі в умі повторюю всю інформацію, перш ніж беру олівець. Для цього пробігаю своїми уявними маршрутами, де розмістив дані. Підсилюю картинки, які мені видаються слабкими, і зміцнюю ті, у яких впевнений.

Це повторення саме по собі може тривати до 30 хвилин, але воно дуже потрібне для отримання правильного результату. Я знаю, що після повторів в умі інформація добре зберігається, і можу потім цілу годину занотовувати, не хвилюючись, що забув якийсь факт або картинку.

Навіщо я повторюю про себе, перш ніж доторкнутися до паперу? Ще й тому, що це набагато швидше, ніж записувати відповідь. І дозволяє вловити потік даних і рухатися так швидко, як цього хоче мозок, а не рука з олівцем. А це велика перевага.

Жоден із професійних мнемоніків не може обійтися без повторення. Протягом тих довгих років, що я спостерігав, як працюють найкращі з них, я помітив, що ті, хто почав застосовувати мнемонічні методи ще в дитинстві, правильніше відтворюють інформацію незабаром після її запам’ятовування.

Якщо йдеться тільки про одну колоду, вони можуть відтворити всі дані відразу після заучування. Якщо об’єктів більше, їм часто досить зробити тільки одне повторення, перш ніж усе записувати.

Принципи повторення можна описати так:

• заучувати протягом кількох хвилин або доти, допоки не відчуєте, що вам обов’язково треба повернутися й повторити;

• поверніться й повторіть, додаючи свої асоціації до цієї інформації!

Повторення мусить відбуватися дуже швидко, інакше виявиться, що дещо з того, що ви запам’ятовували протягом тривалого часу, вже забулося, і його потрібно заучувати знову.

На наведеному нижче рисунку наведено рекомендовану тривалість інтервалів між повторюваннями. Зауважте, що під повторенням одразу після запам’ятовування мається на увазі відтворення безпосередньо після читання тексту або після того часу, який ви провели, зосереджено запам’ятовуючи.

Ніколи не слід читати більше ніж за 30 хвилин до повторення. Час до відтворення залежить від того, як швидко і добре людина здатна заучувати. Загальне правило тут – не запам’ятовувати довше як п’ять хвилин, а на самому початку достатньо навіть двох-трьох хвилин до повторювань. Червоні криві показують, що ми забуваємо швидше й ширше, якщо не повторюємо. І з кожним повторюванням підвищуємо рівень знань до 100%. Кожне повторювання до того ж змушує нас повільніше забувати.

Якщо людина регулярно тренує свою пам’ять, у неї з’являються деякі дивовижні здібності, які у звичайно так ясно й безпосередньо не спостерігаються. Ці феномени пам’яті допомагають набагато краще пізнати самого себе і з’ясувати, як працює пам’ять і мозок.

Я вже говорив, що розробив гру з 80 картинок. Так, саме 80 картинок. Незважаючи на вдавану простоту, граючи у цю гру, можна досягти ефекту, який я зараз поясню. Цікаво, що ті самі явища ускладнюють життя професійних мнемоніків й обмежують кількість тренувань. І в рекордсменів, і у звичайних любителів фізичних видів спорту часто спостерігається виснаження м’язів і виділення в них молочної кислоти. А в мнемоніків-професіоналів незрідка виникають її певні зміни, що знижують наші можливості.