Нижче в таблиці записано ті самі слова, якими ми користувалися в попередній вправі за методом зв’язування. Зазначте час на запам’ятовування. Спробуйте запам’ятати слова в правильному порядку і в трійках. Для полегшення такого запам’ятовування створюйте асоціації та зв’язуйте таким чином, щоб одне слово вело до іншого. Постарайтеся скласти їх як сюжет у фільмі. Перший рядок, наприклад, буде таким: «Ось апельсин, який хтось поклав на стілець. Він котиться зі стільця вниз, прямо на квітку» і т. д. Коли закінчите, перейдіть на сторінку 168, де знайдете таблицю, заповніть її й подивитися, який ви отримали результат.

Порада:

Не забудьте повторити все в пам’яті, перш ніж почати записувати!

Цифри теж не важко запам’ятати більше однієї для кожної станції. Ви робите так само, як зі словами, складаючи коротку кумедну історію із зображеннями для цифр на уявних станціях. У наступній вправі буде по дві цифри на кожній. Якщо ви освоїли лише один зі способів асоціювання – тільки рими або тільки малюнки, – то у вас вийде історія з двома з цих асоціацій на кожній станції. Просто переконайтеся, що ви пам’ятаєте початок і кінець історії.

А якщо ви освоїли обидві методики створення асоціацій, то можете все зробити трохи простіше. Нехай першій цифрі від 0 до 9 завжди відповідає картинка, а для другої цифри від 0 до 9 – рима. Так у вас вийде простий логічний спосіб відстежувати внутрішній порядок ваших цифр. Вам належить розставити ці цифри в правильному порядку на кожній станції. Так що – вперед, запам’ятовуйте.

Хороший спосіб перевірити силу просторового методу – це повторювати інформацію у зворотному порядку. В останніх двох вправах ви можете успішно використовувати ті самі станції.

Коли інформація абсолютно різна, одне не заважає іншому. Навіть навпаки: завчене раніше може допомогти зв’язати нові дані. Ця вправа показує, як можна розділяти їх і запам’ятовувати по частинах. Після виконання цієї вправи ви будете здатні запам’ятати 21 слово на перших семи станціях, а також по дві цифри на кожній.

Коли я читаю лекції для персоналу будь-якої компанії, я зазвичай отримую список присутніх. Їх може бути 70–80 осіб. Для своєї презентації я запам’ятовую їх імена і телефонні номери, а іноді й іншу інформацію: наприклад, у якому відділі або у якій фірмі вони працюють, якщо запрошено різну аудиторію. Я роблю так, як навів приклад у двох вправах вище. Спочатку запам’ятовую ім’я та прізвище кожного, і коли можу всіх назвати, то додаю телефонні номери. Тож коли я зайнятий телефонними номерами, я ще раз повторюю імена. Так я укладаю інформацію шар за шаром.

Таким чином можна запам’ятати інформацію про більш ніж сімдесят присутніх. Ви теж чудово з цим впораєтеся після невеликих тренувань. Порівняйте це з бігом: щойно я навчив вас пробігати один кілометр, а якщо ви захочете пробігти п’ять кілометрів, то єдине, що потрібно – це тренування.

Якщо потрібно запам’ятати інформацію на короткий час, можна скористатися короткими уявними подорожами. Існують класичні методики з використанням власного тіла. Потрібно прямувати уздовж тіла зверху вниз або знизу вгору. Починаєте з правої ступні, потім праве коліно й т. д. Так у вас буде 10–15 станцій, до яких можна швидко дістатися, якщо раптом виникне ситуація, що вимагає активного запам’ятовування.

Деякі інші короткі маршрути – це автомобіль, якщо він у вас є, або навіть велосипед. Ви починаєте в одному місці й прямуєте по колу. У всіх цих коротких пересуваннях можна подумки збільшувати кількість станцій, а потім подовжити маршрут, щоб він став більш насиченим. Ступня може бути тільки однією станцією, але якщо змінити масштаб, то можна побувати на пальцях ноги, на стопі й на п’яті. Ви, напевно, здатні придумати скільки завгодно місць, які можна використовувати так само.

Мета цих коротких подорожей зазвичай полягає в збереженні інформації на короткий проміжок часу. Але все-таки на довший час, ніж її змогла б зберегти звичайна робоча пам’ять. Може статися, що вам доведеться провести коротку презентацію, піти за покупками, або вам даватимуть інструкції телефоном, а ви не можете їх записати. Зазвичай ці дані потім не знадобляться, і повторювати їх не потрібно. Тому ви можете щоразу використовувати одні й ті самі місця, але краще все ж вибирати кілька й різні для перемикання між ними.

Як я показав раніше, можна користатися просторовим методом набагато вільніше, ніж ми робили в останніх вправах цього розділу. Ми трохи говорили про це, коли пов’язували просту інформацію з тим, що хочемо запам’ятати. Тоді ми вибрали місце, що найбільш логічно асоціюється з даними для запам’ятовування.

Треба сказати, що перед вами дуже сильний інструмент. Просторовий метод у цьому разі стає просто методом локусів. Тому що замість маси станцій, розташованих в умовній подорожі в логічній послідовності, тепер ми знаходитимемо асоціації вільніше. Наступні ідеї ми вже обговорили на початку цієї глави як основу просторового методу.

1. Підберіть асоціацію і пов’яжіть інформацію так, щоб ваш мозок міг із нею впоратися

→

2. Помістіть інформацію в таке місце, де її було б логічно шукати

Цей метод найпростіше пояснити на прикладі. Коли я запам’ятовую номери телефонів, я не вставляю їх у довгі уявні подорожі. Я міг би це зробити, але оскільки використовую низку моїх маршрутів для участі в змаганнях, то не хочу вставляти туди інформацію, яку хочу пам’ятати завжди. Замість цього я роблю так: пов’язую номер телефону людини з тим місцем, де я логічно розміщую її саму. Якщо до цього я з ним ніколи не бачився й справа відбувається на діловій зустрічі або в подібній обстановці, я запам’ятовую номер місця, де ми перебуваємо у конференц-залі. А якщо я добре його знаю, то вибираю організацію, де часто з ним зустрічаюся.

Метод ще дуже добре працює, якщо потрібно запам’ятати таку інформацію, як дати історичних подій, універсальні знання або чийсь день народження. Якщо я скажу, що Гетеборг був заснований 1621 року, у вашій голові може спливти будь-яке конкретне місце у цьому місті. Це може бути щось на Авеню, Лізебергу або Універсеумі. Для простоти я виберу статую Посейдона, що вінчає найвідоміший бульвар Швеції – Авеню.

Далі можна створити уявну картинку, пов’язуючи місце й цифри в даті. Додамо, що Гетеборг заснував Густав II Адольф, і ви отримуєте трохи більше матеріалу для роботи. Можна вчинити розумно і проігнорувати першу одиницю з 1621 року. Адже й так зрозуміло, що місто було засновано в другому тисячолітті. Тепер усе може мати такий вигляд:

 Густав[1]

Це на перший погляд може здатися притягнутим за вуха. Проте коли ви почнете повторювати, вам треба буде тільки подивитися на картинку – це потребуватиме зовсім небагато часу. Треба побачити всю картинку відразу, а це можна зробити легко і швидко.

Таким чином, ви можете вибрати різні місця, які природно спадають на думку, коли з’являється якась інформація. Якщо застосовувати цей спосіб постійно, то через певний час ви станете справжнім ерудитом. Відмінна можливість тренуватися на вікторинах або іграх на кшталт Sverigespelet[2]. Почніть із позитивного настрою, активно слухайте й створюйте асоціації. Потім повторіть усе під час гри, коли випаде нагода. Навіть якщо ви не виграєте, то значно поповните свої знання!