Тепер ми виконаємо останню вправу з картинками й римами. Зараз ви побачите слова з першого тесту. До них додано ще п’ять слів, тому тепер їх разом буде 20. З використанням картинок і рим ви напевно здатні запам’ятати весь список. Вам треба поєднувати метод асоціацій і метод пов’язування. Насамперед слід використовувати свої картинки й пов’язувати їх зі словами. Коли ви дійдете до слова номер 11, можете перейти до рими. Запишіть, скільки часу потребуватиме запам’ятовування всіх слів.

Останній важливий елемент активної пам’яті – це так званий просторовий метод. Цією технікою користувалися ще стародавні греки.

Як випливає з назви, метод засновано на розміщенні інформації в «просторі розуму». Це дає мозку дуже потужний інструмент для пошуку інформації: точно відомо, де шукати.

На жаль, якщо у людини щось випало з пам’яті, то це майже неможливо знайти. Всі колись стикалися з проблемою згадати ім’я актора, чиюсь адресу або номер телефону. Згодом після деякої перерви відповідь знаходиться. Найшвидше ми побачили або почули щось, асоціативно пов’язане із завданням.

Можна спрощено пояснити це тим, що ми не знаємо, де шукати потрібне в пам’яті. Як шукати інформацію, яка зовсім «пішла»? Тут і виходить на сцену просторовий метод. Він дозволяє певним чином кодувати дані, що значно збільшує шанси їх знайти.

Якщо ви хочете запам’ятати інформацію ефективно, то робити це треба так:

1. Знайдіть асоціацію та пов’яжіть з нею інформа- цію так, щоб мозок міг з нею впоратися

→

2. Помістіть інформацію в таке місце (локус), де було б логічно її шукати

Перший крок залежить від характеру й обсягу інформації. Якщо вам треба купити яблука, то уявіть собі, що ви підійшли до магазину, а перед входом хтось їх розсипав. Послизнувшись, ви ніби вкочуєтеся на них у відділ «овочі-фрукти».

А якщо треба зателефонувати бабусі о сьомій годині, то можна уявити її біля телефона, причому апарат має форму жирафи – кодове зображення для цифри сім. Вона сидить і розмовляє з африканською твариною, чекаючи на ваш дзвінок.

Якщо тепер ви забули, що треба купити або коли потрібно зателефонувати, то почніть шукати в пам’яті. Ви знаєте, що інформація про покупки завжди поруч з магазином, а інформація про бабусю завжди у неї вдома. Це дуже допомагає знайти правильні відповіді.

Якщо збираєтеся за покупками, то подумки перенесіться в магазин – й одразу ж побачите всі яблука, що котяться разом із вами. Було щось, пов’язане з бабусею, – і ось ви в неї вдома. А ось і бабуся сидить біля телефона й базікає з жирафом! Бідна старенька чекає, коли ви їй зателефонуєте о сьомій годині, а ви мало не забули…

Просторовий метод є свого роду розумовим компасом, що наводить вас на правильну інформацію. Ви можете також використовувати асоціації та зв’язування, щоб перевести дані в зручний для мозку формат і помістити туди, де найкраще їх шукати.

Просторовий метод набагато ефективніший, ніж усе описане раніше. З його допомогою ви можете запам’ятати всю колоду карт у правильному порядку, вивчити весь список нових слів або запам’ятати все, що потрібно зробити завтра. Можна це потім повторити дорогою на роботу, причому у вас завжди буде шпаргалка, яка зберігається у вашій пам’яті. Щоб вона допомогла, потрібні тільки структурування й логіка.

Ви можете, як доктор Їп Све Чуй із Малайзії, навіть запам’ятати весь словник! На www.zogaj.se є короткий фільм, у якому ви зможете побачити доктора Їпа, який запам’ятав увесь Оксфордський англо-китайський словник, сторінку за сторінкою, слово за словом. Це «всього тільки» близько 1000 сторінок і 10 тис. слів!

Найкращий спосіб переконатися в правильності методу – це самому побачити його ефективність.

Ви навряд чи колись це робили, але спробуйте закрити очі й подумки пройтися своїм будинком. Напевно, ви легко згадаєте, що і який вигляд має. І не замислюючись, зможете розповісти, як розташовані кімнати, де стоять меблі та все інше, зумієте відтворити будь-які деталі інтер’єру. Річ у тім, що мозок неймовірно добре вміє запам’ятовувати таку інформацію. Вона така важлива, що ми її пам’ятаємо, не докладаючи зусиль. Як було б важко жити, не знаходячи свої речі в себе ж удома! Постійно довелося б знову й знову розшукувати потрібні речі.

Можна ще «прогулятися в пам’яті» навколо свого будинку, побачити багато чого різного і в найменших дрібницях. Усі можуть знайти поблизу якийсь магазин, офіс, школу тощо. Грубо кажучи – якщо не вдається відшукати дорогу додому, то можна мало не померти.

Тому вирушайте в добре знайомі місця. Найлегше почати з власного будинку. Зупиніться у якихось куточках квартири й відзначте їх як «розумові станції». Вони можуть бути використані для розміщення важливої інформація. Ви намертво прикріплюєте інформацію до цієї точки, застосовуючи всі описані вище методи активної пам’яті. Коли ви закриваєте очі й подумки пересуваєтесь різними локаціями будинку, ви можете всюди побачити свої світлини, які добре запам’ятали.

Таким способом можна завчити довгі списки слів, послідовності цифр, зображення або взагалі що завгодно. Щоб не пропустити інформацію, потрібно рухатися простим і логічним маршрутом. Найпростіше обходити свої уявні місця за годинниковою стрілкою або проти неї. Зазвичай це виходить природно. Вам потрібно тільки знати початок подорожі, а потім переходити з місця на місце. Я зазвичай ходжу справа наліво – це проти годинникової стрілки. Коли ви підходите до дверей, а потім заходите в кімнату, обійдіть її за своїм правилом, доки не підійдете до тих самих дверей з іншого боку.

Якою детальною ви захочете зробити свою подорож – це залежить тільки від вас. Я знаю людей, які використовують усю кімнату як «розумову станцію». З тим вони зазначають зовсім небагато місць у себе вдома. Коли кімнати в будинку закінчуються, вони вирушають до магазину, на роботу, в школу й зупиняються дорогою. Все відповідає звичайні логіці, тому вони легко знаходять наступну точку.

Сам я пересуваюсь домівкою від тумби для взуття до пальто на вішаку й потім до полиці із шапками. Підходячи до будь-яких меблів, я обходжу навколо й рухаюся між ваз, квіткових горщиків і всього іншого, що там стоїть. Так мені вдається створити більше як сто станцій навіть у власній квартирі. А ви самі обирайте, яким детальним потрібен вам маршрут. Важливо відчути й зрозуміти, що добре працює саме для вас.

Корисна порада – почати з кількох локусів. Використовуйте тільки кімнати або навіть якісь меблі в кожній кімнаті. Побудуйте уявну подорож з орієнтовно 20–30 місць, які ви добре знаєте і з якими надалі практикуватимете. Коли переконаєтеся, що можете успішно подорожувати ними й зрозумієте, що метод локусів працює та як саме треба діяти, варто почати експериментувати й розвивати свою методику. Тільки постійні тренування призводять до появи навички. Як і в разі з мнемонічним алфавітом: скільки людей, що використовують просторовий метод, стільки й способів вибудувати свою власну систему.

Наступна таблиця ілюструє уявну подорож моєю домівкою. Ви бачите дванадцять слів, які можна було б запам’ятати пов’язуванням їх з якимись точками. Напевно, ви дізналися слова з попереднього тесту. Тепер ви розумієте, як би я вчинив, якби було завдання запам’ятати ці слова. Я б розставив їх в уявній подорожі на певних місцях. Часто достатньо записати свою подорож саме так. Але коли рухаєтеся, намагайтеся створити подумки сильне враження, що ви насправді перебуваєте в цьому місці. Ви мусите залучити якомога більше відчуттів і з’єднати все докупи найсильнішим пов’язуванням відповідно до наших принципів. Якщо тут стоїть квітка, то можна відчути запах, а якщо це лампа, то відчути тепло. А біля ліжка – яке воно м’яке і пахне свіжою білизною.