Вони нічого не розуміли. Позаду мене була просто купа одиниць і нулів, і я повинен був прочитати їх як довгий номер лотерейного квитка.

Уже в першому ряді я припустився помилки. Дуже погано. На мій превеликий подив, Берт Карлссон спробував допомогти мені, попросивши почати другий рядок після неодноразового повторення тієї самої помилки в першій. Дивно, я припустився помилки й тут. Тому що другу було відбито правильно, в цьому я був абсолютно впевнений. Аудиторія гуділа, і деякі люди навіть свистіли, нічого не розуміючи.

Я спустився зі сцени й подивився на дошку. Вона була зовсім не схожа на мої три ряди. Телевізійники розділили інформацію на шість рядків із набором з дев’яти одиниць і нулів у кожній. Не дивно, що я відповів неправильно, коли Берт попросив мене почати на другому рядку, яка для журі й аудиторії було номером три. Я був злий по-справжньому, але все ж зрозумів, що Берт Карлссон намагався допомогти мені, коли просив почати другий рядок. Він явно хотів побачити, чи можу я виконати обіцяне.

Зрештою я добрався до помічника режисера, і він зрозумів, що вони припустилися помилки. Він дуже довго вибачався.

Значно пізніше я подивився кліп, який вийшов в ефір, і зауважив, скільки всього поганого сталося зі мною на знімальному майданчику. Я насправді запам’ятав числа з помилками вже в першому рядку. Я їх не усунув під час повторення. Потім з’явилася помилка з вини телевізійників – це коли Берт попросив мене почати рядок номер два. Але потім сталася помилка в останньому рядку! Навіть якби я зрозумів, як влаштовані їх рядки й прочитав з другого по п’ятий ряд правильно, я б прорахувався в шостому ряді! Але ми так до нього й не дісталися, і тепер це не важливо.

Оскільки режисер усе зіпсував, я міг вибрати: вирізати себе з передачі чи ні. Після довгих роздумів і розмов із режисером я не став видаляти свою частину передачі. Адже був знятий і початковий ролик, з якого абсолютно чітко видно, на що я здатний. Я виявився хорошим прикладом професіонала, який зазнав невдачі на сцені. А зберегти свій прокол вирішив тому, що хотів показати – навіть хороший мнемонік може помилятися. У всіх попередніх передачах я виглядав неприродно добре. Це саме по собі не дуже правильно, тому що всі вважають мою надпам’ять вродженою. А тепер вони побачили, що і я можу зазнати невдачі.

Однак комічність ситуації в тому, що багато хто не розуміє – саме я був тоді на сцені! Багато разів, коли я демонстрував запам’ятовування всієї колоди й очевидно подобався публіці, всі згадували хлопця, який провалився на «Таланті-2010». Багато хто пояснювали це тим, що він дуже сильно нервував. Вони не могли зрозуміти, що цим хлопцем був втомлений Ідріз, а без відпочинку все тільки так і мусило закінчитися. Я знаю це як ніхто інший, я ж там абсолютно не нервував!

Глядачів не хвилює, як все пройшло, вони просто раді брати участь в передачі «Талант-2010» і хочуть взяти автограф у мнемоніка, особливо діти. На лекції для третьокласників одна дівчинка знімала мене на камеру й добре роздивилася, а потім посміхнулася та сказала: «Ось той, хто провалився на „Таланті-2010”!» Це було мило і дуже здорово, навіть більше, ніж якби я просто хотів справити приємне враження.

Ми вивчили всі найважливіші методи й принципи активної пам’яті. Тепер ви розумієте, як професійні мнемоніки можуть запам’ятати так багато інформації. Ми створюємо зображення для всього, що хочемо завчити, знаходячи асоціації, а потім міцно пов’язуючи ці дані з уявною мандрівкою, яку добре знаємо. Залучаємо всі відчуття й цим активуємо максимально велику частину мозку, намагаючись, щоб нам було комфортно, бо для мозку це значно полегшує запам’ятовування інформації. І, нарешті, ми стратегічно підходимо до повторення, збираючись пам’ятати тільки потрібне.

Ось основи різних методів розвитку пам’яті, якими користуються професіонали:

• усі методи будуються на підборі асоціацій до інформації, яку ви повинні запам’ятати;

• усі методи використовують картинки й візуалізацію;

• усі методи розміщують інформацію в уявному просторі;

• потрібно тренуватися, щоб добре освоїти свої методи;

• не існує методу, який був би значно кращим, ніж інші, все вирішує тривалість навчання;

• потрібно близько 3–6 місяців, щоб добре вивчити ці методи, незалежно від того, чи складними вони є. Потім стільки ж часу потрібно, щоб їх легко застосовувати;

• тільки якщо тренуватися регулярно, можна випробувати й зрозуміти всі ефекти пам’яті й обмеження, про які ми скоро поговоримо.

Щоб набагато краще запам’ятовувати інформацію, важливо дотримуватися основних принципів:

1. Переконайте себе – Позитивне ставлення!

2. Налаштуйте мозок – Фокус.

3. Зв’язування інформації – Метод зв’язку.

4. Знаходьте асоціації вільно! – Метод асоціації.

5. Помістіть інформацію в потрібному місці – Просторовий метод.

6. Повторюйте, щоб закріпити й запам’ятати – Повторення.

Увімкніть усі свої відчуття у використанні цих принципів, і ваше навчання прищвидшиться. Відчуття – це ваші зв’язки з інформацією, за допомогою яких можна її повернути.

Це альфа й омега методик активної пам’яті, їх треба використовувати постійно. Пам’ятайте, що мозок не може відрізнити реальне від нереального, на нього не діють обмеження фізичного світу! Тому можна посилити переживання, почувши гучніші звуки, відчувши сильніші запахи тощо. Навіть якщо все це тільки у вашій уяві.

1. Яке це на дотик? – Дотик.

2. Яке це на смак? – Смак.

3. Який це має вигляд? – Зір.

4. Як це звучить? – Слух.

5. Як це пахне? – Запах.

6. Шосте відчуття! – Інтуїція.

І, нарешті, мозок хоче отримувати задоволення. Я повторюю це як мантру. Зрештою, тільки ви знаєте, який вигляд мають ваші уявні картинки! Так навіщо ж робити їх безбарвними, нудними й буденними, коли мозок володіє потужною уявою й творчими здібностями для створення найкумедніших, незвичайних і барвистих картинок. Додайте гостроти до ваших асоціацій і зображень, і нехай вони будуть:

1. Живими.

2. Нестандартними.

3. Барвистими.

4. Повними фантазії.

5. Перебільшеними.

6. Дотепними.

А ще ми пояснили те, що допомагає мозкові чудово почуватися. Не дивно, що треба збалансовано харчуватися і, звичайно, висипатися. Корисна для мозку і різноманітність, бо новизна вчинків і незвичайні враження стимулюють й активують головний мозок, змушують його бути напоготові. Мозок хоче отримувати задоволення!

Тренуйтеся так часто, як тільки можете! Саме це дає результати. Не варто недооцінювати значення щоденних вправ. Мозку не потрібно розминатися, як тілу. Ви можете почати запам’ятовувати в будь-який момент. Таким чином, навіть невелика кількість асоціацій і зв’язування краще, ніж взагалі нічого. На сайті www.zogaj.se ви знайдете набагато більше вправ та ідей для повсякденного життя. Крім того, я розробив гру «Зогай – новий спосіб мислення». Є і настільна гра, і додаток для телефона й планшета. З ними ви можете потренуватися у використанні всіх методів, які ми вивчили в цій книзі.

Переходимо до завершального тесту, який має той самий формат, що і початковий, але щонайменше на 50% складніший. Проходячи цей тест, потрібно використовувати всі методи активної пам’яті. Якщо тренуєтеся регулярно, то ви впораєтеся з усіма завданнями. Головна ідея – у використанні вивчених методик і порівнянні відповідей із результатами першого тесту. На www.zogaj.se наведено набагато більше таких завершальних тестів для тренування.

Тест складається з чотирьох різних категорій. Це слова, числа, особи з іменами, а також історичні дати. Стежте за часом і запишіть, як все пройде. Ви знайдете листок відповідей для завершального тесту на с. 170 і далі.