Секретар партбюро сказав —

А родич вам із закордону,

Скажім, відпише два мільйони.

Скажіть, товаришу люб'язний,

Що б ви робили в цьому разі?

— Мільйон лишу своїм синам,

А другий партії віддам.

— Це наш! — усе бюро радіє,

А потім інший встав партієць:

— Що б ти, товаришу, робив,

Якби аж двоє мав домів?

— В одному — це Петро — я б жив,

А другий партії б лишив.

Увесь збір плеще — «Красота!»,

А з місця хтось тоді й пита:

— А що б ти, голубе, робив,

Якби дві пари мав штанів?

Затявсь Петро. Ні бе ні ме,

Стоїть, немов теля німе...

— Питання це важке не є —

Секретар натяки дає —

Ви добре так відповідали,

Чого ж це раптом завагались?

— Так, бачте, дорогий парторг —

Нарешті вимовив Петро —

Ніколи я за цих законів

Не буду мати двох домів,

Або, тим більше, двох мільйонів,

А що стосується штанів,

Дві пари маю, не таю я,

Але обидві потребую.

30.10.80

Наказ закласти птахоферму

Дістав колгосп «Червоні верби».

Курчат купивши кілька сот,

Принесли в клітці на город,

І в гнізда, вириті в землі,

Курчат живими й загребли.

Присутній агроном велів:

— Саджайте головками вділ!

За три дні поле обдивились —

Геть всі курчатка подушились.

Не спить три ночі голова:

«Потрібна техніка нова!»

Купивши ще курчат велить:

— Тепер ніжками вділ садіть!

Проте даремно мудрували:

Курчата всі позадихались.

Тут хтось і радить до міністра

Послати докладну записку:

«Мовляв, що діять? Так і так. —

Немає успіху ніяк».

За тиждень, може, чи за два,

Дістав депешу голова:

«Не зволікаючи й секунди,

Пришліть міністру пробу грунту!»

15.11.80

Як Тіто вмер, в судах небесних

Дебатів не було довжезних:

До пекла визначили Тіто...

От він і жде по-під ворітьми.

Коли це бачить — через браму

Хрущов йому маха руками:

— Товариш Тіто, йди до нас!

А Тіто: — Я ж і йду до вас!

— Та ні — кричить Хрущов здалека

Тут, бачте, в небі є два пекла:

Є пекло капіталістичне

І пекло соціялістичне.

То ви до нашого ідіть —

У нашім пеклі легше жить.

Невіра Тіто був весь вік,

От він здивовано й відрік:

— Дощу, хто мокрий, не боїться!

Невже ж і в пеклі є різниця?

Хрущов на те: — Авжеж що є! —

І тут же факти подає:

У соціалістичнім пеклі

Частенько запива директор,

Чортів текучість величезна, —

Сьогодні палить, завтра щезне;

Смоли нема не день не два,

А і по місяцю бува;

Як є смола, немає дров,

А є дрова і чорт прийшов,

Тоді немає сірників...

Тож, вибираючи з двох кривд,

Є ліпше в кожному аспекті

Пектись в соціялістичнім пеклі.

30.12.80

Б'є молот в рейку: «Бам! Бам! Бам!»

До праці кличе таборян...

Аж то мороз, сніги, зима...

Охоти жодної нема,

До шефа з рапортом зайшов

Черговий наглядач Попов:

— На поруб лісу у сосник

Не вийшло десять чоловік.

— До мене приведи усіх

Я махом вилікую їх!

Коли прийшли тих десять в'язнів,

Начальника аж душать спазми:

— Чому на працю не пішли?

Один говорить: «Зуб болить»,

Той каже «Хворий» той «Слабий»,

А той «Я нині вихідний».

— У мене досвід є лікарський —

Начальник рік — Усіх у карцер!

Аж тут котрийсь і мовить з лави:

—Учора чоботи дістав я,

І з них один на праву ногу

Й на ліву другий... Бійтесь Бога!

Як я на працю вийти міг?

Подумав шеф, а там і рік:

— Причина ваша незвичайна,

Я вас від карцеру звільняю,

До завкомори підійдіть

І з двох чобіт один змініть.

На другий день у ліс сосновий

Той в'язень не виходить знову.

— У чому річ — його питають,

— А як же — він відповідає —

Я йти повинен, люди добрі?

На ліву ногу кожен чобіт!

29.11.80

Раз на московське підприємство

Прийшли у гості іноземці,

Директор став екскурсоводом

І сам гостей цехами водить.

— Могутня техніка нова

Нам перемоги здобува —

Швидкий, як завжди, на язик

Гостям товкмачить керівник.

Нове совєтське виробництво

Гостей цікавить до дрібниці;

Оглянувши новий верстат,

Один і каже делегат:

— У нас на приладах таких

Один працює робітник,

А чом у вас працює два?

Так учить техніка нова?

Директор добре не дочувши,

До іноземця обернувся:

— Чому тут робить тільки два?

Це в нас, як виняток, бува.

Як правило, тут робить троє,