Збивсь один кельнер з пантелику:

Спинився з тацею в руках

Й замовця поглядом шука,

Знайти не зміг й питати мусів:

— Вареників просив хто руських?

Ніхто не чує юнака,

Тоді він голосніш гука:

— Вареників хотів хто руських?

Нема замовця. — Хто хтів руських?

Підносить голос офіціянт.

Один від столу дипломат,

Візьми свій рот і розтули:

— Ніхто не хтів.

Самі прийшли.

7.12.80

У клюбі лекція безплатна

На тему «Що таке розрядка?»

(Це слово — третій варіянт

До слів «відпруження» й «детант»)

Всі факти лектор розтлумачив,

Щоб кожен розумів і бачив,

Яку політику тепер

Веде стомирний СССР.

Слова прослухавши масні,

Прийшов додому дід Корній.

От жінка дідова й пита:

— Про що ж той лектор вам читав?

А дід на то: — Це, бач, шуліка,

Пошивсь у друзі до індиків:

Наш уряд Захід підмовля,

Щоб волю виконав Кремля:

«Ви правди не кажіть про нас,

Й ми не брехатимем на вас».

Така ота розрядка є,

А світ, як бачиш, і клює.

16.2.81

— Немає Бога! — наш девіз —

Товкмачив вірним комуніст,

Коли, як платний агітатор,

Ходив од хати і до хати.

Та от зустрівсь йому вірянин,

Твердий у вірі, наче камінь;

— Я так на цей дивлюся предмет:

Були мої християни предки, —

Мій батько, прадід мій та дід

Із Богом прожили весь вік,

Мені ж, я мислю, не годиться

Цуратись прадідніх традицій.

— Тоді, — приховуючи злість,

Питає хитро комуніст —

Якби ваш батько і ваш дід

Були б злодії весь свій вік,

Ви і собі були би злодій?

— О, ні, товаришу добродій! —

Вірянин миттю слово втис —

Тоді б то був я комуніст!

26.11.80

Про виїзд з СССР до Штатів

Товариш Берґер став старатись,

І з клопотанням про від'їзд

До відділу з'явився віз.

Начальник повагом протяг:

— На сталий побут і життя?

А нащо в Штатах жити вам?

— Так, бачте, брат у мене там,

Слабий на серце і на очі,

Йому я в поміч бути хочу —

Ділам і дому давши лад,

Глядітиму його, як брат.

— Не бачу я потреби в тім,

Щоб жити саме там із ним,

В Союзі лікарів є досить.

До нас ваш брат хай візу просить,

А ви, і то без жодних скрут,

За ним глядітимете тут.

На шефа дивиться прохач,

А там візьми і розтлумач:

— Товариш, певно, з моїх слів

Мене не зовсім зрозумів:

Мій брат, хоч і побитий долею,

Слабий на серце, не на голову.

9.12.80

В Кремлі в цирульні стригся Брежнєв.

Голяр і каже обережно:

— Який кінець подій у Польщі?

Клієнт державний ніс наморщив,

Але мовчить, ні пари з уст.

Стригаль же попри цей конфуз

Питання ставить знов і знов.

Шкода! Ілліч сидять, як стовп,

Відкрити не бажають рот.

Тут охоронник-патріот,

Відвівши голяра набік,

І каже: — Прикуси язик!

Невже не бачиш, що Ілліч,

Не спавши вже котору ніч,

Відповідати на питання

Не мають жодного бажання?

— Та я й на відповідь не жду, —

Цирульник кинув на ходу —

Мені, питавши, легше стригти,

Бо волос, бач, у нього злігся,

Коли ж питаю, все, як є,

Волосся дибки і встає.

3.1.81

В Каїрі на військову раду

Зійшлися по війні араби:

Як сталось, що за кілька днів

Єгипет стільки загубив?

І на питання: «Як це так?»

Бажає відповісти всяк.

«Тому що заслабий був тил»

Промовець перший провістив,

«Совєтські підвели нас танки»

Доводив другий єгиптянин,

А третій викликав овацію,

Що склав пеню на авіяцію.

Хто бачив корінь зла в піхоті,

Хто в розвідці, а хто у фльоті.

Тоді устав міністр військовий:

— Мені здається так, панове,

Сказати нібито й незручно,

Совєтський винен тут підручник,

Який нас тактики учив,

Бо він завдав найбільше кривд.

Підручник вчив нас відступати,

Терен всій ворогу віддати

І ждати поки сніг з морозом

Почне в ворожім стані розклад.

Повіривши в чужі рецепти,

Ми і набралися халепи.

5.12.80

Щоб зберегти врожай гігантський,

Селекціонер американський,

Як вислід дослідів успішних,

Маленьку вивів білу мишку,

Котра, як тільки там прибуде,

Де хтять мишви позбутись люди,

Збирає всіх мишей, як є,

І враз їх чаром обдає,

Що миші за її наказом

Шукають річку і одразу

Одна по одній скачуть в воду

І гинуть гості на догоду.

Американські гендлярі

На агровиставку в Москві

Цю білу мишку й привезли.

Як і ведеться в СССР,

До того, як пустити чернь,

Дивитись на чуже добро

Прийшло усе Політбюро.

Коли оглянули всі залі,

Їм білу мишку показали,

І як вона своїх сестричок

Веде топитися до річки.

Дививсь на це високий лідер,

А там говорить так до гіда:

— Чудову маєте ви мишку,

Та ми дамо ціну ще вищу,

Як пришлете нам на хазяйствечко

Такого білого китайчика.

28.4.81