А сам до всіх присутніх: морг, —

Я знаю, що в той давній час

Не було партії у нас.

— Це суті діла не міняє —

Партійний циган повідає —

Мої прапрадіди й діди

Людей дурили вже тоді.

23.10.80

Частує тесть своїх зятів, —

А він лише одного хтів,

Щоб помогли йому в жнива, —

Отож чарчину й налива.

— А хто по чарці? — каже всім.

— А хоч і я ! — озвався Клим,

Хильнув і оком не моргнув...

А хто по другій? — тесть прогув.

— Та хай вже і по другій я! —

Зять Клим і другу вихиля.

— А хто — питає тесть — по третій?

А Клим на це: — Коли по третій,

То і по третій я! Тоді

Тесть каже: — Друзі молоді,

А хто на тік зі мною завтра?

І знову Клим за всіх озвався:

— Чого ж, братерство, ви ждете?

Все я та я... Ви ж мовчите...

Не все ж мені за всіх старатись —

Щось треба й вам на себе взяти!

29.8.80

Хрущов у Кеннеді в гостях

Піти на вулицю забаг,

Аби зустрітись без інстанцій

З пересічним американцем:

Яке то має він тепер

Уявлення про СССР?

Щоб часом гість не заблукав,

З ним разом Кеннеді подавсь.

Ідуть... Спинив Хрущов одного,

І то не дуже чепурного

Звичайного трудівника:

— Галльо! — Микита загукав —

Скажіть мені, будь ласка, сер,

Свій погляд на СССР!

Той привітався з обома

І каже: — Сумніву нема,

Союз Совєтський це тюрма.

Хрущов скрививсь, і не прощавшись,

Хутенько у юрбі сховався.

Щоб повернути настрій гостю,

Вжив Кеннеді увесь свій досвід:

— Ви не беріть цих слів до серця:

З цим паном бачусь я не вперше;

Затим, що вижив із ума,

Він думки власної не ма,

І щоб пошитись у знавці

Говорить те, що кажуть всі!

б. 1.80

Щоб світовий конгрес сліпих

Урядувати справно міг,

Було ухвалено, що зрячі

Не будуть в складі делегацій,

І наглядати за цим пунктом

Обрали раду опікунчу.

Москва, як завжди, і собі

На з’їзд прислала двох сліпих,

Затим, що і в гурті незрячому

Пускати треба агітацію.

У залі жваві йдуть дебати,

А чепурний і чванькуватий

Один москвич спустивсь в фойє,

Бере «Ізвестія» з досьє

І, закуривши сигарету,

Заглибився, як є, в газету.

Тут де не взявся опікун —

Йому і вказує на пункт:

— На з'їзд є вхід лише сліпцям,

Хіба це невідомо вам?

Москвич у відповідь на це:

— Ніколи я й не був сліпцем,..

Я — знати буде вам не зайве

Сліпого тільки підміняю.

Тут опікун ще більш озлився:

— А де ж тоді сліпий ваш дівся?

— О, не турбуйтеся за нього,

Тут близько є кінематограф,

І тим, що там не був давно,

Він зараз дивиться кіно.

12.7.81

На літаку з Москви до Польщі

Прибув Яцьків — советський гонщик

І шле в Москву таку заяву:

— Привіт із вільної Варшави!

З Варшави гонщик пролетарський

На землю вилетів болгарську,

І звіт дає й про цю подію:

— Вітання з вільної Софії!

З Болгарії взяв курс не Прагу,

Бо й там його зустріти прагнуть,

І сповіща про свій приліт:

— Із Праги вільної привіт!

Ще декілька минуло днів,

Яцьків до Відня прилетів

І звідти шле депешу знову:

— Привіт від вільного Яцькова!

26.10.80

До прикордонної застави

Пост підозрілого доставив.

— Ти на кордоні що робив?

— Так я ж кажу — збирав гриби!

— Цю байку чув я, чоловіче,

Нас не одуриш — каже слідчий, —

Скажи-но чесно: от якби-то

Кордон було раз в рік відкрито,

Хто-хто, а ти не дав би маху

І перший би утік на Захід?

— На Захід? Я? Хай Біг боронить!

— А що б робив ти на кордоні?

— Я б зліз на дерево хутчій!

— На дерево? А сенс який?

— Щоб ті мене не затоптали,

Котрі щодуху бігти б стали!

1.11.80

Щоб не давитись самим хлібом,

Ходив дідок ловити рибу,

І раз, кунявши на мосту,

Спіймав він рибку золоту.

От дід кладе й у ворок,

А та до нього і говорить:

— Як випустиш мене на волю,

Твою я першу волю вволю.

— Влаштуй — зашамкав дід зраділий —

Мене до дому престарілих,

Бо я, хоч і старий вже шпак,

Не попаду туди ніяк.

— Це — каже рибка — не проблема,

Відтак хай буде по-твоєму:

Іди додому, ляж і спи —

І рано в домі будеш ти.

Пустивши в воду рибченя,

Уклавсь дід спати ще за дня.

Коли ж продер уранці очі —

Ого! То він десь добре вскочив!

Круг нього все діди старі....

Розглянувсь дід — аж він в Кремлі!

10.6.81