У школі молодий учитель

Розказує про байку дітям:

— Такий це жанр розповідальний,

Де всі особи нереальні.

Згадайте цей рядок, приміром,

«Вороні Біг послав кавалок сиру».

Всі знають, що богів нема,

А в байці автор жартома

Про те, чого нема говорить

І так повчальний образ творить.

На завтра розповідь про байку

Питає вчитель у Михайла

І чує відповідь таку:

— У байці на словах, формально

Існує те, що нереальне,

Згадаймо цей рядок, приміром,

«Вороні Біг послав кавалок сиру».

Байкар повчальний образ творить

Й про те, чого нема говорить:

Ворона в Байці сир трима,

А сиру ж, знають всі, нема.

7.5.81

Щоб зрозуміти світ тутешній

У Картера питає Брежнєв;

— Що заробля, скажім, на рік

Американський робітник?

— Десь, тисяч десять — каже Картер,

— А скільки — Брежнєв знов питає —

Він тратить в рік на прожиття?

— Та щось приблизно тисяч п'ять,

— А де ж — це Брежнєв вичисляє

— П'ять зайвих тисяч він діває?

А Картер: — Вільний птах на крилах

Це, бачте, не моє вже діло!

І тим, що знався на лічбі,

Питає згодом і собі!;

— А що совєтський робітник

Приблизно заробля за рік?

Стис Брежнєв зморшки на чолі:

— Десь, коло тисячі рублів.

— А скільки він проїсть за рік?

— Та, мабуть, тисячі із три.

— А де ж — підскочив Картер з місця —

Бере він ще отих дві тисячі?

А Брежнєв: — Вільний птах на крилах!

Це, бачте, не моє вже діло.

3.12.80

В Московському палаці зборищ

Великий відбувався форум:

Совєтські та індійські вчені

Зібрались на святковій сцені.

«Народ і Сталін» — реферат

Читав совєтський делегат.

Індійський вчений в тому ж пляні

Читав есе «Індуси й Ґанді».

А потім голова встає:

— Які питання в кого є?

Один індус й питає з місця:

— Від Ґанді Сталін чим різниться?

І той і той — провідники,

Але відмінності які?

Мовчать промовці обидвоє:

Скажи, і раптом щось не тоє...

На щастя в залі під той мент

Сидів московський дисидент

І так говорить до індуса:

— Я вам на факті поясню це:

Ваш Ґанді, знай, голодував,

Щоб нарід повну мав свободу,

А в нас народ голодував,

Бо Сталін повну мав свободу.

6.12.80

Було це так: про те, що виграш

Припав їй в десять тисяч грішми,

Дізналась жінка в ощадкасі,

Й не знає, як про їхнє щастя

Петру сказати — чоловіку;

Він з тиском клопіт мав великий,

І, про такі почувши речі,

Дістати міг удар сердечний.

«Спитаю — думає Секлета —

Що скаже в партбюро секретар».

А той: — Нехай до мене зайде,

За нього я відповідаю

І підготую до події.

І от Петро в бюро партійнім.

Про се про те іде розмова,

А там парторг бере і мовить:

— Що б ти зробив, скажи-но чесно,

Якби так виграв тисяч десять?

Петро й секунди не вагавсь:

— Усі, як є, я б вам віддав!

І тут партійний секретар

Сердечний сам дістав удар.

4.5.81

Турист із Ніяґара Фолс

Відвідав київський колгосп,

Й пита старого дідуня:

— Що коштує у вас свиня?

А той, діставши наперед

Тверду вказівку з КҐБ,

— Карбованців — говорить — зо три.

Приїжджий і роззявив рота:

— О! Це досягнення значне!

А ви тримаєте свиней?

— Хто я? — старий перепитав —

Я зроду жодної не мав.

— Чому ж при цій низькій ціні

Не купите собі свині?

Тут дід забув партійний вишкіл:

— Мені виходить вигідніше

Ще три карбованці додати

Й за шість рублів курча придбати.

7.5.81

Щодня не в дусі лікар Пшик:

Такий тепер нездалий вік!

От і сьогодні — цур і пек! —

Із банку повернувся чек!

— Це так старий віддячив Виск

За те, що я лікую тиск!

А скільки я доклав старань!

Того не їдж! Туди не встрянь!

Всі процедури він пройшов,

А замість грошей — будь здоров!

Стривай же! Знову прийдеш ти!

Це вже не тре' й до бабки йти!

І справді, днів яких за п'ять

Приходить Виск — не може спать.

— Бігме, я не люблю цих тем —

Пшик каже під самим кінцем —

Але й промовчати боюсь:

Ваш чек із банку повернувсь.

— Я не люблю і сам цих тем —

Із щирим каже Виск жалем —

І їх ніколи б не торкнувсь,

Так, бачте, тиск мій теж вернувсь!

4.7.80

Вступав до партії Петро,

Пройшов уже комісій з вісім,

І, десь, на двадцять перший місяць

Його і кличуть на бюро.

— От приймуть вас до наших лав —