Хоч їх навколішках проси.

За рік на зустрічі новій

Підносить Рузвельт клопіт свій:

— Гірчицю їсти пси не хочуть...

А Сталін тут, як зарегоче,

Й велить, як стій, привести пса,

А далі заходився сам:

Мастить гірчицю псу під хвіст,

А той вилизує та їсть.

— Наш метод — каже вождь трудящих —

Хіба від вашого не кращий?

20.5.81

Вступав до партії Петро,

І на партійному бюро

В організації первісній

Свій кандидатський держить іспит.

Цікавить, бач, партійний клан

Петрова думка про Іран,

Чому до партії вступає,

У чому бачить блуд Китаю

І що у Польщі за біда?

Петро на все відповіда

Сухою мовою газет,

Його слова, як трафарет,

Неначе зміст усіх цих квестій

Він щойно вичитав з «Ізвєстій».

Отут і взяв секретар слово:

— Ви пресу знаєте чудово,

Та ми питаєм з розрахунку

Почути вашу власну думку.

Петро на хвильку завагавсь,

Тоді подумав і сказав:

— Що ж, власну думку то я маю,

Та я її не поділяю.

10.12.80

Косигін, Брежнєв і Громико

На незаселеній та дикій

Плянеті опинились втрьох.

Коли минув переполох, —

Порадились: з чого почать?

Що, як колгосп їм заснувать?

— Колгосп ?... це мудро — каже Брежнєв

Харчі потрібні нам належні,

Я маю досвід та ім'я:

В нім головою буду я.

Та мова ця не всім до шмиги:

— Гадаю я — сказав Косигін —

Що на космічній цілині

Потрібні голови ясні.

Старбух[1] — професія моя,

Хай головою буду я.

— Хвилиночку, товариші, —

Громико диспут завершив —

Хто з нас чужих не знає мов,

Той на цій праці — марнослов.

Колгосп це різних мов сім'я —

Ним керувати буду я.

Щоб якось спір цей розв'язати,

Поклали всі — голосувати!

Свій бюлетень, як в СССР,

Хай кожен покладе в конверт.

Цікаві ви напевно знати,

Кого обрали в результаті?

Переважаючий відсоток —

Дев'яносто дев'ять і дев'яносто дев'ять сотих!

За Брежнєва віддав свій голос.

19.12.80

На лекції про п'ятирічку

Питає лектор всіх публічно:

— Які питання в кого є?

Один з присутніх і встає:

— Я звусь Микола Головко.

Скажіть, де ділось молоко?

Де дівся хліб?

Де ділось м'ясо,

Сметана, цукор, сир, ковбаси?

— На це — промовець відмовля

Я відповім вам опісля,

А зараз я ще кілька слів

Скажу про наших ворогів.

Невдовзі лектор знов питає:

— Хто ще які питання має?

Один у залі знов встає:

— Петренко прізвище моє.

Я вже мовчу про молоко,

Скажіть, де дівся Головко?

2.1.81

Умерши, на суді небесному

Хрущов просити став улесливо,

Щоб узяли його до раю,

Аж судді тут йому і радять:

— Йди, глянь на пекло і на рай,

І що до серця — вибирай!

Хрущов і йде. До раю глядь:

На службі Божій всі стоять,

У пеклі ж, навпаки, всі душі

Співають, п'ють, горілку глушать,

Гульня повсюди, танці, сміх...

Хрущов і каже: — Я до цих.

Ведуть його підземним ходом,

Довгенько, а таки приводять.

Аж пекла Хрущ не пізнає:

Ніхто не грає і не п'є,

А всі в смолі киплять гарячій,

— Так я ж картину іншу бачив! —

Протест висловлює Хрущов.

А чорт його в казан шубовсть!

І каже: — Що ж ти думав, пане,

Що в нас немає пропаганди?

11.5.81

У пресі Західнього світу

З’явилась вістка колоритна,

Що, бач, морські совєтські сили

Судно у морі потопили,

Яке із сріблом східніх шейхів

Ішло до банків європейських.

Як тільки вістка розійшлась,

Спростовання штампує ТАСС:

— До всіх агенцій та редакцій!

На край наш ворог зводить наклеп!

Ми мусим заявити твердо

Своє спростовання: по-перше

Ніколи наші збройні сили

Ніяких суден не топили,

По-друге мусимо додати,

Що бреше вражий інформатор,

Вісток сумнівних джерело:

У тюрмах срібла не було!

31.5.81

У ХХІ-му столітті,

Як збудували Комунізм,

Розповіла у школі вчитель,

Який то був Соціялізм.

— Була це ера неповторна:

Хліб вільно продавався чорний,

А хто став в чергу своєчасно,

Той міг купити навіть масло.

Проте дарма!

Добу блискучу

Ніяк не зрозуміють учні

І просять, як один, пояснень:

— Як розуміти слово «масло»?

2.5.81

Хтів Брежнєв збутись ворогів

І чистку в партії провів.

От і прийшов на чистку циган:

Партійних не згубити б вигід!

— У нашій партії як довго? —

Зайшло питання від парторга.

— Без брешеш мовити, — весь вік.

— А хто ваш батько, хто ваш дід?

— Прапрадід, прадід мій і дід

У партії з дитячих літ.

— Стривайте, — перебив парторг —