Усі ці випадки свідчать, що птахи не просто здатні вчитися й приймати рішення на основі інформації від умовних «своїх», а й не гребують користю і від «чужих», особливо якщо йдеться про таку важливу річ, як гніздо.
До зброї!
Сувора школа життя доволі швидко вчить молодих птахів розпізнавати хижаків та інші небезпеки. Метод спроб і помилок тут часто не працює — як у сапера, перша ж помилка може виявитись останньою. Інша річ — гніздові паразити. Вони не загрожують безпосередньо птаху, але одночасно є великою небезпекою для конкретного сезону розмноження. Отже, птахи — потенційні усиновлювачі мають якимось чином учитися бачити й відганяти від гнізда дорослих паразитів, розпізнавати та викидати яйця, а у випадку мешканців австралійського континенту — також і паразитичних пташенят.
З північноамериканським паразитом — вашером буроголовим — мати справу легко. Адже вашер — хлопець простий. Він прилітає до гнізда потенційного усиновлювача та позбувається одного з хазяйських яєць. Своє ж яйце він відкладає в наступні відвідини тієї самої оселі. Таким чином, виявивши нестачу одного з дітей, господарі гнізда отримують завчасне попередження про майбутній візит ворога209. Дуже люб’язно з боку вашера фактично вивісити над обраним гніздом транспарант з написом: «Шановні мешканці маленького американського містечка! Наступного тижня, у п’ятницю тринадцятого, рівно опівночі ваше місто зазнає нападу кровожерливих зомбі. Просимо завчасно підготувати вили, карабіни, смолоскипи й інші елементи теплої зустрічі. З повагою — ваші зомбі».
На жаль, наша зозуля європейська не така наївна. Її види-«господарі» не можуть так просто покластися на індивідуальний досвід, адже вона підмінює хазяйське яйце одночасно з відкладанням свого, майже ідентичного. Спеціальні експерименти дослідників засвідчили, що очеретянки ставкові вчаться розпізнавати небезпеку зозулі та бути насторожі завдяки пильним сусідам. Недосвідчені птахи звертали увагу, розрізняли серед інших та викидали з гнізда експериментальне «яйце зозулі» тоді, коли бачили зозулю коло свого гнізда, і також спостерігали, як її ганяють такі самі потенційні жертви210.
Логічно припустити, що в місцях, де мешкає багато зомбі, тобто, вибачте, зозуль, потенційні «усиновлювачі» набагато швидше й ефективніше вивчать їхню зовнішність і почнуть боронити свої гнізда. Наприклад, австралійські зозулі, які паразитують на відомому хіпі — малюрі сапфіровому, роблять це дуже нерівномірно. Існують щасливі комуни малюрів, які про паразитів гадки не мають. У нещасливих місцинах, що косплеять маленькі американські містечка з романів Стівена Кінга, малюри мають гарну систему колективного попередження і спеціальний крик-скавчання «Зозуля на горизонті!». Цей набат спонукає всіх наявних малюрів згуртуватися, озброїтися вилами та кидатися на ворога всією громадою211.
Але серед жертв паразитів існує й певна толерантність до них, викликана різними причинами, зокрема їхньою мафіозною поведінкою та пацифізмом «господарів». У таких випадках тільки складний індивідуальний досвід підкаже птасі найкращу лінію поведінки212. Ніхто не обіцяв, що буде легко.
* * *
Отже, з невеликою допомогою друзів, рідних і сусідів, підглядаючи, навчаючись та тренуючись, наш молодий птах не тільки вижив, а й пізнав складну науку кохання та батьківства. Але перед тим принаймні на деяких з них чекає осіння подорож до місць зимівлі й весняне повернення додому. Батьки досягли успіху в розмноженні й теж можуть почати збиратися у дорогу. Або навпаки — залишаться на своїх гніздових територіях. Багато видів проводять у мандрах більшу частину свого життя. Але деякі птахи воліють зимувати вдома. Саме цих безстрашних домосідів, вірних рідній хаті й землі, ми часто зустрічаємо і під час прогулянок зимовим лісом, і на незамерзлих водоймах та ставках. Саме їх ми підгодовуємо, розвішуючи годівниці. Час дізнатися про зимових сусідів більше.
179 Gamberale-Stille G., Tullberg B. S. Fruit or aposematic insect? Context-dependent colour preferences in domestic chicks. Proc R Soc B Biol Sci. 22/12/ 2001; 268(1485): 2525–9.
180 Page R. A., Ryan M. J. Flexibility in assessment of prey cues: frog-eating bats and frog calls. Proc R Soc B Biol Sci. 22/03/ 2005; 272(1565): 841–7.
181 Slagsvold T., Wiebe K. L. Social learning in birds and its role in shaping a foraging niche. Philos Trans R Soc B Biol Sci. 12/04/ 2011; 366(1567): 969–77.
182 Fisher J., Hinde R. A. The opening of milk bottles by birds. Br Birds. 1949; 42: 347–57.
183 Estók P., Zsebők S., Siemers B. M. Great tits search for, capture, kill and eat hibernating bats. Biol Lett. 23/02/ 2010; 6(1): 59–62.
184 Sol D., Lefebvre L., Rodríguez-Teijeiro J. D. Brain size, innovative propensity and migratory behaviour in temperate Palaearctic birds. Proc R Soc B Biol Sci. 22/07/ 2005; 272(1571): 1433–41.
185 Kitowski I. Social learning of hunting skills in juvenile marsh harriers Circus aeruginosus. J Ethol. 01/09/ 2009; 27(3): 327–32.
186 Velando A. Postfledging crèche behavior in the European shag. J Ethol. 01/12/ 2001; 19: 121–7.
187 Schwab C., Bugnyar T., Schloegl C., Kotrschal K. Enhanced social learning between siblings in common ravens, Corvus corax. Anim Behav. 01/02 2008; 75(2): 501–8.
188 Schwab C., Bugnyar T., Kotrschal K. Preferential learning from non-affiliated individuals in jackdaws (Corvus monedula). Behav Processes. 01/11/ 2008; 79(3): 148–55.
189 Cloutier S., Newberry R. C., Honda K., Alldredge J. R. Cannibalistic behaviour spread by social learning. Anim Behav. 01/06/ 2002; 63(6): 1153–62.
190 Hansen B. T., Johannessen L. E., Slagsvold T. Imprinted species recognition lasts for life in free-living great tits and blue tits. Anim Behav. 01/03/ 2008; 75(3): 921–7.
191 Saether S. A., Saetre G.-P., Borge T., Wiley C., Svedin N., Andersson G., et al. Sex Chromosome-Linked Species Recognition and Evolution of Reproductive Isolation in Flycatchers. Science. 05/ 10 2007; 318(5847): 95–7.
192 Eriksen A., Lampe H. M., Slagsvold T. Interspecific cross-fostering affects song acquisition but not mate choice in pied flycatchers, Ficedula hypoleuca. Anim Behav. 01/10/ 2009; 78(4): 857–63.
193 Greij E. How birds learn to sing. BirdWatching. https://www.birdwatchingdaily.com/news/science/how-birds-learn-to-sing/
194 Narula G., Herbst J. A., Rychen J., Hahnloser R. H.R. Learning auditory discriminations from observation is efficient but less robust than learning from experience. Nat Commun. 13/08/ 2018; 9(1): 3218.
195 Dalziell A. H., Peters R. A., Cockburn A., Dorland A. D., Maisey A. C., Magrath R. D. Dance choreography is coordinated with song repertoire in a complex avian display. Curr Biol CB. 17/06/ 2013; 23(12): 1132–5.
196 Soma M., Iwama M., Nakajima R., Endo R. Early-life lessons of the courtship dance in a dance-duetting songbird, the Java sparrow. R Soc Open Sci. 6(6): 190563.
197 Trainer J. M., McDonald D.B., Learn W. A. The development of coordinated singing in cooperatively displaying long-tailed manakins. Behav Ecol. 01/01 2002; 13(1): 65–9.
198 Durães R. Lek Structure and Male Display Repertoire of Blue-Crowned Manakins in Eastern EcuadorEstructura de las Asambleas de Cortejo y Repertorio de Despliegue de los Machos de Lepidothrix coronata en el Oriente de Ecuador. The Condor. 01/08/ 2009; 111(3): 453–61.
199 Dinets V. Crane dances as play behaviour. Ibis. 2013;155(2):424–5.
200 Frith C. B., Frith D. W. Bowerbirds. Nature, art and history. Barselona: Lynx; 2008.
201 Breen A., Guillette L. M., Healy SD. What can nest-building birds teach us? 2016; https://research-repository.st-andrews.ac.uk/handle/10023/9017
202 Bailey I. E., Backes A., Walsh P. T., Morgan K. V., Meddle S. L., Healy S. D. Image analysis of weaverbird nests reveals signature weave textures. R Soc Open Sci. 2(6): 150074.
