Сміховинність такого підходу до вивчення поведінки тварин стала очевидною, на жаль, не одразу33. Те, як дві статі поводяться у шлюбі і чому вони чинять саме так, виявилося далеким від традиційних уявлень тієї доби та навіть від деяких сучасних упереджень.

Перша шлюбна ніч, або Розмір має значення

Подивімося на найінтимніший момент пташиного (і не лише пташиного) подружнього життя — парування. У птахів відсутні статеві органи в людському розумінні. Натомість у самки та самця є клоака — розширена ділянка задньої кишки, у яку впадають протоки і сечової, і статевої системи. У більшості видів птахів клоака може вивертатися назовні. Притискаючи свою клоаку до клоаки самки, самці птахів таким чином передають свій статевий матеріал. Сама процедура займає 1–2 секунди. Тобто статевий акт у птахів, на відміну від довгих та виснажливих залицянь — миттєвий. Але є і цікаві винятки.

Уміючи — довго

Знайомтеся: один зі вкрай рідкісних птахів Украї­ни — очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) (див. посилання). Ця крихітна непоказна пташка занесена до світового Червоного списку, охороняється Червоною книгою України та купою міжнародних конвенцій. Її «дім» — низинні осокові болота, залиті водою на 0,1–1 метр, які наразі майже всюди осушено чи знищено. У нас вона збереглася у двох осередках — на Рівненському та Чернігівському Поліссі. А ще цей птах — статевий гігант, бо парується більше 30 хвилин, і йому тут справді можна позаздрити. Самець чіпляється до спини самки, запліднюючи її приблизно кожні 7 хвилин, і так вони разом довго стрибають по кущах. На відміну від людської порнографії, у птахів це має глибокий біологічний сенс.

Заперечуючи уявлення вікторіанських натуралістів, чимало птахів, перебуваючи у шлюбних стосунках, активно ходять наліво, і не тільки самці, а й самки. Тому вчені розрізняють соціальну моногамію — пташиний аналог шлюбу, з гніздечком та соціальним батьківством, не без зради та нерідних дітей, і статеву моногамію — справжню вірність, коли два партнери паруються винятково одне з одним. Останнє у пташиному світі трапляється не так уже й часто. А от ситуація, коли самець виховує дітей, для яких він не є біологічним батьком, доволі поширена серед різних видів. І, звісно, чоловіки намагаються цьому запобігти.

Довге парування має на меті не задовольнити партнерку, а запобігти її паруванню з іншими самцями, і головне — встигнути передати до її статевих шляхів якомога більше семені. Адже сперматозоїди різних самців-­суперників конкурують один з одним в організмі жінки. Що більша їх кількість, то статистично кращі шанси отримати генетично рідних дітей.

Наприклад, у ткачика червонодзьобого буйволового (Bubalornis niger) (див. посилання), що мешкає в сухих саванах Африки, парування так само, як у вологолюбної очеретянки прудкої, триває приблизно 30 хвилин. У цих птахів група з двох самців ділить гарем із приблизно 10–12 самками, і спермова конкуренція між самцями запальна. Окрім довгих любощів, вони розвинули щось типу несправжнього пеніса — особливого виросту над клоакою, який дуже допомагає в боротьбі за генетичне майбутнє дітей, і його розмір при цьому має вирішальне значення. Команда вчених на чолі зі знаменитим дослідником пташиного статевого життя, Тімом Біркхедом, навіть намагалася застосувати до самців ткачиків буйволових контрацепцію, примусово приклеївши їм на «пеніс» шматочок картону. Дарма, ніщо не могло зупинити правильного та здорового самця на його переможному шляху до нащадків! Тім Біркхед вважає, що самці ткачиків буйволових навіть здатні відчувати оргазм, але це неточно34.

Для вироблення значної кількості спермато­зоїдів потрібні великі сім’яники. У птахів, які зберігають подружню вірність і практикують статеву моногамію, сім’яники дуже маленькі35. Таким, наприклад, є інший справжній «бандерівський» птах України — усім відомий червоно-­чорний снігур. Його сім’яники складають лише 0,3 % від маси тіла. А от у самця очеретянки прудкої — величезні сім’яники. Ці безсоромні птахи активно практикують свінгінг та абсолютно безладні статеві стосунки. Ще одна сексуально розкута пташка України — тинівка лісова (Prunella modularis) (див. посилання) — поважає як подружню вірність, так і проживання й секс утрьох чи вчотирьох (два самці та дві самки). Розмір її сім’яників у десять разів більший, ніж у вірних снігурів.

Другий важливий момент — контроль якості сперми. Як зазначає Тім Біркхед, у тинівки лісової її не просто багато — усі її сперматозоїди гладенькі, однакові, найвищої якості. У той час як у снігура це вкрай неоднорідний хвостатий натовп, у якому вистачає неякісних одиниць. Але цього досить, аби вдало запліднити одну-єдину самку — свою дружину. Як ми пам’ятаємо, всі статеві «примочки» — штука енергетично дорога, отже, навіщо витрачатися? А от у розпусників кожен солдат-­сперматозоїд — бойова одиниця у статевій війні, і він має значення.

Статева війна качок

Як ми вже згадували вище, качки — не найніжніші у світі коханці. У самців є щось схоже на спіралеподібний пеніс, і в деяких видів він досягає у розмірі довжини тіла. У представників 39 видів качок жорстка конкуренція за дам, яких при цьому ніхто не питає, зацікавлені вони у конкретному залицяльнику чи ні. Наприклад, збуджені самці крижня можуть навалитися на бідолашну качку цілим натовпом і втопити її. Вони також намагаються паруватися один з одним, з предметами, схожими на самку, і навіть практикують гомосексуальну некрофілію36! Виглядає це так само гидотно, як і звучить, тому відео­посилання на таке пташине збочення тут не буде.

Отже, якщо десь на ставку в Києві ви бачите красеня-­крижня і скромну сіру самичку поруч, хай вас не обманює це зворушливе видовище. У статевих стосунках качок часто панує справжній аб’юз, при тому що самка піклується про гніздо і пташенят самостійно. Невже вона не має жодного права голосу щодо того, з яким самцем їй паруватися? Адже весь попередній розділ ми присвятили тому, що саме вибір самки «хороших генів» чи батьківських якостей є вирішальним.

Британська дослідниця Патрісія Бреннан ви­явила, що самки качок мають складну статеву систему. Як відповідь на еволюцію чоловічого «пеніса», який ставав дедалі довшим, самки подовжили свою «піхву» та відростили у ній спеціальні сліпі кишені. І це ще не все. Чоловічий орган у качок закручений спіралеподібно, у той час як у самиць «піхва» також має спіральну форму, але закручена в протилежний бік. За насильницького проникнення від небажаного самця качка б’ється та стискає м’язи клоаки. Це, а також сліпі вирости всередині утруднюють потрапляння статевих продуктів у правильному напрямку. Якщо ж обранець бажаний, то качка розслаблює м’язи і приймає відповідну позу37. У результаті гонитва озброєнь між чоловічими й жіночими статевими апаратами у випадку качок спрацювала таким чином, що близько 90 % каченят народжуються від обраних партнерів, а не від ґвалтівників. Отже, розмір таки має значення, але якщо кохання — то за згодою.

Качки — один з небагатьох видів, що практикують реальний сексуальний примус, як і люди. До того ж із цим виявилася пов’язаною еволюція розмірів і форми статевих органів. Не дивно, що результати пікантного дослідження сподобалися журналістам і були підхоплені та поширені багатьма ЗМІ. У правих консерваторів та майбутніх любителів Трампа просто запалало від того, що вивчення качиних геніталій відбулося за кошти федерального бюджету. Телеканал Fox News навіть запустив в ефірі голосування серед своєї ауди­торії38. Натомість дослідниця Патрісія Бреннер написала велику популярну колонку зі ввічливим поясненням, чому її праці про качок такі важливі. На захист качок і їхніх «пенісів», а також необхіднос­ті фінансування фундаментальних досліджень повстали відомі популяризатори на кшталт Карла Циммера39, який уїдливо згадав про вартість мас­штабних розвідок порівняно з державними субсидіями нафтовим компаніям. Це не може не нагадувати наших українських реалій, коли щороку в битві за бюджет виявляється, що, на відміну від науковців і їхніх досліджень, найбільші бюджетні голодувальники в нас — прокурори, поліція та суддівський корпус.