(таблиця складена на підставі відповідних реєстрів Армії УНР, які проаналізовано нижче).
Протягом Визвольної війни 1917–1921 рр. крізь українську армію загалом пройшло 11–12 тис. колишніх генералів та офіцерів російської армії. Деякі прослужили у ній лише місяць-два, інші — пройшли весь шлях від зародження українізованих частин у травні 1917 р. і до ліквідації армії у 1924 р.
Походження старшинського складу окремих частин Армії УНР у 1919–1922 рр. можна встановити за наявними архівними даними. За 1919 р. поки що віднайдено тільки один докладний список старшин із зазначенням місця їх народження. Це — список старшин 27-го (3-го) Залізнично-технічного полку 9-ї Залізничної дивізії Дієвої армії УНР, складений 24 вересня 1919 р. На той час у полку налічувалося 49 старшин і урядовців із таких регіонів:
Київської губернії — 11,
м. Житомира — 10,
Полтавської губернії — 4,
Чернігівської губернії — З,
Росії (м. Курськ, м. Севськ, а також Оренбурзький повіт) — 3 (всі — росіяни),
Волинської губернії — 2,
Подільської губернії — 2,
м. Харкова — 2,
Херсонської губернії — 1,
м. Катеринослава — 1,
м. Львова — 1,
без зазначення походження — 9{80}.
Українська військова маніфестація на Софійському майдані, Київ, квітень 1917 р. (фото з приватної колекції)
Отже, цей полк можна вважати цілком «правобережним». Наявність у ньому великої кількості старшин із Житомира пояснюється тим, що у січні 1919 р. полк формувався саме у цьому місті. Інші наявні списки частин, у яких би вказувалося походження офіцерів, стосуються вже періоду перебування Армії УНР у Польщі{81}:
Походження старшин 4-ї Київської дивізії (за станом на 15.09.1922)
Київської губернії — 22,
Подільської губернії — 22,
Полтавської губернії — 18,
Чернігівської губернії — 10,
Харківської губернії — 9,
Катеринославської губернії — 4,
Петроградської губернії — З (всі — росіяни),
Волинської губернії — 2,
Таврійської губернії — 1,
Херсонської губернії — 1,
Томської губернії — 1 (росіянин),
Туркестанського краю — 1 (росіянин).
Всього — 94{82}.
Походження старшин Окремої кордонної кадрової бригади (за станом на 1.02.1922)
Подільської губернії — 21,
Київської губернії — 19,
Полтавської губернії — 7,
Херсонської губернії — 6,
Харківської губернії — 4,
Галичини — 4,
Чернігівської губернії — З,
Волинської губернії — З,
Катеринославської губернії — 2,
Гродненської губернії — 1,
Холмської губернії — 1.
Всього — 71{83}.
Походження старшин штабу 5-ї Херсонської дивізії (за станом на 1.10.1922)
Київської губернії — 5,
Полтавської губернії — 5,
Волинської губернії — 5,
Харківської губернії — 4,
Подільської губернії — 4,
Херсонської губернії — 1,
Чернігівської губернії — 1,
Холмської губернії — 1,
Мінської губернії — 1 (білорус).
Всього — 27{84}.
Як бачимо, в усіх зазначених частинах найбільше старшин походили з Київської та Подільської губерній, отже, з 1920 р. ядро Армії УНР становили уродженці Правобережної України. Окрім того, в українських підрозділах служило досить багато старшин-росіян, які походили не тільки з України, але й з етнічних російських регіонів. Це майже винятково кадрові офіцери російської армії — сотники, підполковники та полковники. Вони служили ледь не в усіх українських з’єднаннях і мали великий авторитет.
Уявлення про освітній і фаховий рівень українського старшинства можемо скласти на підставі досліджень полковника Гната Порохів-ського — начальника 2-ї Кулеметної бригади Армії УНР, яка у листопаді 1920 р. була інтернована на території Румунії. Г. Порохівський здійснив докладний статистичний аналіз підлеглих старшин, інтернованих у Румунії. У своїй роботі «Десять років на еміграції» він навів такі дані:
Усього на території Румунії було інтерновано 235 старшин, із них:
генералів — 1,
полковників та підполковників — 5,
сотників — 34,
поручиків — 59,
хорунжих — 136.
Військова освіта інтернованих:
вища (академія) — 1,
військові училища за програмою мирного часу — 13,
військові училища та школи прапорщиків за програмою військового часу — 214,
старшини резерву — 4,
підвищені за бойові заслуги — 3.
Загальна освіта:
університетська — 7,
незакінчена університетська — 16,
гімназії та реальні школи — 22,
технічні, агрономічні, комерційні училища — 22,
незакінчена середня освіта — 61,
кадетські корпуси — 6,
нижча освіта — 45,
учительські семінарії — 56.
У яких арміях служили до прибуття до складу Армії УНР:
Українській — 154,
Білій — 33,
повстанці — 37,
царській — 6,
Донській — 1,
Німецькій — 1,
Англійській — 1,
Кубанській — 1,
Червоній — 1.
Походження старшин:
Велика Україна — 202,
Галичина — 14,
Буковина — 2,
Кубань — З,
Угорська Україна — 1,
Бессарабія — З,
Дон — 1 (донський козак),
Росія — 7 (росіяни),
Німеччина — 1 (німець),
Німець, уродженець України — 1.
Знання мов (за станом на 1921 р.):
англійська (трохи) — 2,
французька (добре) — 2,
французька (трохи) — 14,
німецька (добре) — 23,
німецька (трохи) — 10,
німецька (початково) — 14,
румунська (добре) — 5,
румунська (трохи) — 11,
польська — 4,
болгарська — 2,
сербська — 1,
грецька — 1,
перська — 1,
мадярська — 1,
не володіють ніякими мовами — 144.
Вік (за станом на 1921 р.):
понад 50 років — 2,
від 40 до 50 років — 7,
від 30 до 40 років — 31,
від 20 до 30 років — 195.
Родинний стан (на 1921 р.):
неодружених — 213,
одружених — 22,
мають дітей — 5.
Зміни, що відбулися серед старшин у 1921–1931 рр.:
померло — 9,
самогубців — 2,
вбито радянськими агентами — 1,
повернулося в Україну для продовження боротьби — 14,
повернулося в Україну за амністією — 12,
виїхало до Чехословаччини — 22,
Польщі — 13,
Болгарії — 4,
Австрії — 1,
прийняло румунське підданство — 16,
залишилися в Румунії на правах емігрантів — 141.
Фах 114 старшин-емігрантів (за станом на 1931 р.):
1. Адміністративно-канцелярська робота (25):
а) урядовці приватних підприємств — 19,
б) урядовці хліборобських підприємств — 5,
в) кооператори;
2. Працюють за вищим фахом (6):
а) інженери — 1,
б) керівники маєтків — 2,
в) хіміки — 1,
г) художники — 1,
ґ) моряки — 1;
3. Власники підприємств (5):
а) фермери — 1,
б) комерсанти — 4;
4. Представники вільних професій (8):
а) співаки — 2,
б) професори музики — 1,
в) музиканти — З,
г) художники — 1,
ґ) фотографи — 1;
5. Фахові працівники (37):
а) будівельники — 1,
