– Як вважаєте, совість це щось природжене, чи все ж результат виховання? – Вправно лавіруючи по вуличках міста, запитав Стефан.

– Природженими є безумовні рефлекси, – постукуючи пальцями по панелі, відгукнувся Лангре. – А сам характер і його якості залежать від виховання. Саме виховання визначає, чи буде людина успішною, порядною і щасливою. Від нього залежить, наскільки довго вона проживе і яким буде її життя – радісним, злим, заздрісним або щедрим.

– В кожного з нас є свої обмежувальні рамки. І якщо більшість не піде на вбивство або пряму крадіжку, то з іншими внутрішніми заборонами справи йдуть набагато більш розмито. Хтось вважає злом цигарки, хтось – кредити, – Стажер вправно відкинувся на спинку сидіння, почуваючи себе впевнено за кермом свого автомобіля, – чи можна сподіватися на те, що злочинець зробить помилку?

– Багатьом злочинцям заважає саме те, що вони діють інстинктивно, – відповів Лангре. – Не плануючи свої злочини, вони часто помиляються в дрібницях і у результаті легко попадаються.

– За наявності підозрюваного, що ви перевіряєте насамперед? – не відриваючи погляду від дороги, запитав Стажер.

– Його будинок. В випадку щонайменшої підозри, поліція відразу ж береться обшукувати місце проживання гіпотетичного злочинця. З ордером, зрозуміло, – незадоволено крякнув Лангре. Мабуть, отримання заповітного ордера порядком набило йому оскому за десятки років служби.

– На чому зазвичай попадаються злочинці початківці ? – Зупинившись на світлофорі, Стажер з цікавістю покосився на свого наставника.

– Їх бажання похвалитися частенько грає проти них же, – Лангре похитав головою. – Вони частенько вибовкують свою страшну таємницю. Розповідають, як вправно провернули аферу, підчистили докази і взагалі обвели всіх навколо пальця. В будь – якому випадку, Стажер, – Лангре подивився на Стефана важким пронизливим поглядом, – запам'ятай ось що: чоловік відповідає образу мужнього, жінка – жіночного, а людина – людяного. Відповідай, раз називаєш себе чоловіком і людиною. І ще одне: – Поводься так, ніби довіряєш людям, але ніколи не роби цього насправді.

Ніколас звичним жестом наїжачив волосся, трохи постояв біля невеликого фонтанчика навпроти входу в будівлю, знову вдихаючи в себе жвавий ритм Лондона. І в піднесеному настрої розмашистим кроком підійшов до скляних дверей висотки, де на одному з поверхів знаходився знімальний майданчик популярного в Лондоні каналу новин. Раз в дві неділі телестудія запрошувала відомих людей для участі в програмі, покликанням якої було притягнути увагу громадськості до проблем світового масштабу.

В минулих випусках зачіпали теми митних союзів, втеч з в'язниць суворого режиму і торгівлі наркотиками. В цій передачі Ніколасу подобалися сміливість, навіть деяка зухвалість ведучих і експертів, їх свобода слова. Ніхто не заважав висловлювати істинні думки, не було сценаріїв. Одже, якщо в ефірі за спинами експертів маячить охорона, готова в будь – який момент "підкоригувати сюжет", ніякої правди в такій програмі не почуєш.

Це наприклад, якби Ісус, проповідував народу своє вчення і віру, і хтось посмів би заперечувати і обурюватися на його слова, то їх били б приставлені до нього бурмили.

Вистоявши невелику чергу до ліфта, Ніколас піднявся на потрібний поверх. Він посміхнувся помічниці, що зустріла його в коридорі.

– Йдіть за мною, сер Романов, – ввічливо кивнула та і задріботіла вперед, цокаючи каблуками по наливній підлозі.

Закріпивши мобільний на ручний штатив, Ніколас, так робив завжди під час своїх інтерв'ю і шоу, включив прямий ефір для своїх підписників.

– Привіт, банда! – Підморгнув він у камеру. – Я Ніколас Романов, сьогодні кожен з вас зможе заглянути разом зі мною за куліси і дізнатися які секрети використовуються при зйомках, що відбувається за кадром, почути нові слова, якими користуються працівники телебачення. А наприкінці я підведу підсумок: як це – працювати на ТБ?

В гримерці його вже чекала молоденька дівчинка візажист. Незважаючи на юний вік, вона явно розбиралася в своїй справі. Ніколас ледве встиг опуститися в крісло, що крутиться, як вона вправно перебираючи пензликами, одразу почала лоскітно водити по його обличчю, наносячи потрібний тон і бракуючі штрихи.

Закинувши ногу на ногу, Ніколас вирішив скоротати час за легким фліртом з симпатичною дівчиною. Помітивши мереживо, що виглядає з-під обтягуючої білої майки, він глибоким заворожливим голосом сказав:

– Я якось читав в "Сosmopoliten", що дівчата, що носять нижню білизну червоного кольору, дуже активні у ліжку.

Візажистка збентежено спалахнула, але по ній було помітно, що їй приємна його увага. Здається, дівчина теж була непроти перекинутися парочкою нічого не значущих заграючих фраз.

– І це означає… – Вона провела широкою кистю за вухом Ніколаса, глузливо дивлячись в дзеркальне відображення його очей. – Що зараз я повинна кинутися вам на шию?

– Ви нікому і нічого не повинні, мила. Тільки те, що вам самій хочеться. Найлегший, простіший і безпечніший спосіб спокусити жінку – дозволити їй самій вас спокусити, – Ніколас замовк в очікуванні її відповіді.

Не відриваючи погляду від його очей, дівчина мовчки, продемонструвала руку з обручкою на тонкому довгому пальчику і весело підморгнула. Ніколас з розумінням посміхнувся у відповідь і розслаблено прикрив очі, збираючись з думками перед майбутнім шоу. Він машинально вивудив з кишені штанів свій незмінний талісман – ловець снів. Стиснув його у долоні, і зібрався було попросити принести чашку кави, як до кімнати ввійшла журналістка. За нею по п'ятах йшов оператор із закиненою на плече вже ввімкненою камерою.

– Ви не проти парочки питань? – Опустившись у вільне крісло, запитала вона, навіть не розглядаючи, варіанту з відмовою.

Ніколас розслаблено махнув рукою, мовчки погоджуючись на інтерв'ю.

– Журналісти майже завжди ставлять вам одне і те ж питання. Давайте сьогодні це зроблю я. Може мені повезе і цього разу ви все ж дасте відповідь своїм прихильникам, – м'яко посміхнулася журналістка. – Чи маєте ви намір одружуватися, Ніколас? Можу запропонувати свою кандидатуру.

Ніколас посміхнувся, оцінивши жарт:

– Знаєте, відчуваю, що я вже готовий до сімейного життя. Хочу піклуватися про своїх майбутніх дітей і дружину. Самотнє життя без підтримки сім'ї і рідних не приносить щастя, відчувається деяка порожнеча, ніби чогось бракує. В мене немає величезних амбіцій відносно себе: добитися, довести, вийти на перше місце. Я просто хочу продовжувати робити те, що роблю, удосконалюватися в цьому… Але я готовий пожертвувати багатьма проектами, щоб бути поряд зі своїми майбутніми дітьми. Я повністю себе забезпечив, залишилося знайти дівчину, зі схожим поглядом на життя і сімейні цінності.

Журналістка встигла б задати ще кілька питань, але в гримерку гордою ходою увійшли три людини. Запрошені, як і Ніколас, експерти сьогоднішньої програми – хіромант, астролог і нумеролог.

– Сідайте, я вже закінчив, – Ніколас ввічливо поступився місцем самому старшому із чоловіків, але той у відповідь лише гидливо поморщився і відвернувся, явно демонструючи свою зневагу.

Ніколас недобре примружився. Він був не з тих людей, які спускають подібне відношення на гальмах.

– Ви стверджуєте, що бачите майбутнє? – Запитав він все тим же доброзичливим тоном, зробивши вигляд, ніби нічого не сталося, і протягнув долоню для рукостискання.

– Саме! – Пихато відповів чоловік. – Бачу так же ясно, як і вас зараз, – він зібрався було потиснути протягнуту долоню, але Ніколас в останню мить прибрав руку. Хіромант округлив очі і воднораз весь почервонів від злості і приниження.