– Будь – який, здавалося б, бездоганний план, легко розкусити. Злочинці не можуть передбачити, що саме по ходу справи може піти не так, які докази їх видадуть, – кивнув Лангре, він вважав, що немає ідеальних злочинів. Є тільки ті, які недостатньо розслідували.

– Ви маєте на увазі незавершені злочини? – Запитав Стажер.

– Перервані, – виправив його Лангре. – Навіть найобережніший злочинець не в силах передбачити всі непередбачені обставини, які можуть завадити його ретельно підготовленому плану.

– А коли вони попадаються?– Протягнув Стажер. – Як ви вважаєте, чи є сенс у безкоштовних адвокатах?

– Ох, – Лангре схилив голову до плеча. – Якби хоч би половина злочинців зверталася за захистом відразу після затримання, в'язниці б спустіли. Звичайно, шанс потрапити за грати у них залишиться, але, принаймні вони не наговорять нічого зайвого.

Він покосився на руки Стажера. Рукави сорочки Стефан загорнув до ліктя, і було видно, що татуювання хлопець зробив не лише на зап'ястках та передпліччі – малюнок йшов вище під тканину одягу. В цьому питанні їх погляди абсолютно не сходилися, мабуть тут позначалася різниця у віці. Лангре вважав, що рано чи пізно молодик пошкодує про кожен набитий малюнок. Сам же Стажер дотримувався абсолютно протилежної думки. Він вважав, що чисте тіло абсолютно не в моді, і зараз менше шансів зустріти людину без татуювань, ніж навпаки.

Коли їх покоління постаріє, онуки напевно жартуватимуть над ними із словами "І попросив він у Господа ще трохи тіла для татуювань". Чи буде наступне покоління прикрашати, таким чином своє тіло?

– Людина має право на помилку? – Стажер підняв з асфальту червоно-жовтий листок і, притримуючи за хвостик, почав крутити його.

Лангре голосно зітхнув – мабуть питання змусило його замислитися про щось своє. Він взагалі сприймав життя з філософської точки зору, вірив в долю і неминучість визначених подій. Він був стриманою і дисциплінованою людиною, відповідально відносився до будь – якої роботи. В колективі Лангре почував себе легко і невимушено, його цінували, як мудрого порадника. Але якою б самовідданою людиною він не був, завжди ставив межі між особистим життям і роботою. Сім'я була для нього найважливішим надбанням, вона була метою і сенсом його існування.

Трохи помовчавши, він все ж відповів:

– Всі помиляються, але права такого не мають, – наслідуючи приклад Стажера, Лангре теж підчепив із землі багряно – червоний листочок канадського клена. – І ще. Якщо навчитися правильно отримувати бажане, потім нічого не доведеться просити.

– Всі кажуть про якусь віддачу, але що толку про неї говорити, коли ми і отримувати не вміємо, – згідно кивнув Стажер.

– Люди розписують свої тіла розумними словами, але чужі цитати не мають ніякої цінності, – посміхнувся Лангре, дивлячись на руки напарника. – Інша справа, якщо тату – продумане і особисте.

– Першу я зробив в шістнадцять, – сказав Стажер. – Набив назву групи, в якій тоді співав. Моя мама завжди була відкрита для подібних речей, а ось вітчим, був дуже старомодний. Дізнавшись про татуювання, він довго розпинався про те, що спочатку я повинен був запитати ради і дозволу в нього, але я не став запитувати, оскільки заздалегідь знав, яку отримаю відповідь. Я люблю і поважаю свого вітчима, але тоді вважав себе досить дорослим, щоб не радитися, – посміхнувся спогадам Стефан.

– Зараз у мене татуювання на обох руках, по всій спині і я вже почав забивати ноги. Деякі з них мають для мене особистий прихований сенс, деякі просто для краси. Знаєте, татуювання – вони, як наркотик. Один раз зробиш, потім точно захочеться ще і ще.

Едвард, що ходив за водою, повернувся не один, а в супроводі секретаря – миловидної дівчини років двадцяти п'яти, одягненою в сіру, застібнуту на всі гудзики блузу і спідницю – олівець.

– Прошу вибачення, панове, – збентежено посміхнулася та – через півгодини тут відбудеться нарада. Не могли б ви зайняти інший кабінет? Я проводжу.

В коридорі Ніколас трохи відстав від інших, вирішивши скористатися моментом, дістав з кишені мобільний, включив прямий ефір і, дочекавшись, коли піднабереться трохи учасників, заговорив:

– Привіт, Банда! З вами Ловець Снів, і сьогодні в мене незвичайна тема для обговорення, – Ніколас змовницьки підморгнув на камеру. – Потрібен тямущий адвокат, що розбирається в тонкощах грамотного спілкування з поліцейськими. Чекаю вашої допомоги!

Одразу посипалася купа коментарів, в одному з яких поступила пропозиція спільного ефіру від відомого адвоката. Задоволений таким швидким результатом Ніколас, відразу зв'язався з ним:

– Вітаю, дякую що відгукнулися, – посміхнувся він. – Отже, мене чекає розмова із співробітником правоохоронних органів. Як слід поводитися? Про що не варто говорити?

– Добридень, мені приемно брати участь у вашому ефірі і я тільки радий допомогти, – адвокат поправив краватку і випрямився в кріслі. – Давайте коротко пройдемося за основними пунктами. Перше, що треба запам'ятати: підозрюють вас або звинувачують – у будь – якому з цих випадків ви не несете відповідальності за дачу вами неправдивих свідчень. Будь-яка придумана або використана версія є для вас способом захисту. Ви маєте право, як говорити, так і відмовитися від будь – яких свідчень.

Але підкорятися представникам влади зобов'язані, оскільки спроби уникнути затримання, багаті великими проблемами. Якщо подібне все-таки сталося, не панікуйте, тримайте себе в руках. Не показуйте співробітникам поліції, що ви вразливі і безпорадні.

– Дуже ділові ради, обов'язково запам'ятаю, – кивнув Ніколас. – Як вести розмову з поліцейським?

– Стежте за вашим спілкуванням, говорити треба впевнено і ввічливо. Люди відчувають нервозність, а вона наштовхує на ще більші підозри. Ні в якому разі не намагайтеся "домовитися" з представниками влади, щоб вас відпустили. Як правило, під час подібних оперативних заходів ведеться відеозйомка, тому пропозиція хабаря, або іншої матеріальної винагороди є злочином з реальним терміном.

– Завжди було цікаво, – задумливо стиснув губи Ніколас. – Якщо мені треба вчинити дзвінок з відділення поліції, скільки мені дадуть часу? Хвилину? Дві?

– В законі це не обумовлено. Там сказано, що право на дзвінок надається "в цілях повідомлення родичів або близьких осіб, про своє затримання і місце знаходження", – відповів адвокат. – І так. Не варто чекати від інших повного дотримання всіх вимог і законів. Дотримання вами законів не гарантує, що їх дотримуватимуться по відношенню до вас. З мого досвіду відома велика кількість випадків, коли людей не просто затримували, а заарештовували і засуджували до реальних термінів за абсурдними звинуваченнями.

– Як поводитися при затриманні? Що робити? – Запитав Ніколас.

Адвокат трохи пересунув камеру для кращого огляду:

– Насамперед треба повідомити родичів або друзів про те, що сталося, де, і з якої причини ви знаходитеся. При затриманні поліцейські можуть вилучити ваш комп'ютер або іншу техніку, після чого попросити вас ввімкнути і ввести пароль. Головне пам'ятайте, що ви не зобов'язані цього робити. Повідомляйте інформацію тільки по письмовому запиту представників влади, зберігайте всі копії переданих вам паперів. Якщо знаєте, що не зможете грамотно відповісти на поставлене питання, краще промовчить, ви маєте на це повне право.

Не піддавайтеся ні на які загрози, і при першій же нагоді зателефонуйте адвокату. Зазвичай представники влади роз'яснюють права затриманим вже після того, як доставлять їх в органи дізнання, під час складання протоколу. Так підозрюваного позбавляють можливості запросити свого захисника якомога раніше. Знайте, що право на захист виникає в вас з моменту затримання.

– Якщо слідчі приїхали до мене додому і вимагають надати свідчення, що робити? – Поцікавився Ніколас.

– Відповідь одна – ніяких розмов без юриста, – категорично заявив адвокат. – Будь – які загрози, умовляння, залякування не мають юридичної сили.