За порогом лежали обвуглені останки сестер, які стерегли Келен. Лунетта вбила обох.
Келен почула тупіт чобіт по сходах і, перескочивши через криваве місиво, потягнула Еді до чорного ходу. Вискочивши на вулицю, вони озирнулися в темряві, але нікого не побачили. Зате почули віддалений шум: це був дзвін мечів. Взявшись за руки, вони побігли геть.
Келен відчувала, як по щоках у неї течуть сльози.
Низько опустивши голову, щоб сестри не впізнали її, Енн перетнула тьмяно освітлене сховище. Зедд йшов за нею по п'ятах. Жінка за столом підозріло насупилася і піднялася їм назустріч.
— Хто це? — Різко запитала сестра Беккі. — Відтепер сюди вхід заборонений всім! І всі були попереджені про це.
Удар магії в плече змусив Енн зупинитися. Сестра Беккі квапливо наблизилася. Енн підняла голову, і очі сестри Беккі миттєво стали круглими від подиву.
Блиснув дакрил. Здивовані очі сестри Беккі спалахнули зсередини, і вона звалилася на підлогу.
Зедд відскочив убік.
— Ти вбила її! Ти вбила вагітну жінку!
— Це ти, — прошипіла Енн, — прирік її на смерть! І я щаслива, що ти засудив до смерті сестру Тьми, а не сестру Світла!
Зедд рвонув її за руку.
— Ти що, з розуму вижила?!
— Я наказала сестрам Світла покинути Палац. Я сотні разів благала тебе дозволити мені скористатися щоденником! Мені потрібно було підтвердження, що мій наказ виконано. Але, оскільки ти не дозволив, я змушена виходити з припущення, що мої інструкції виконані.
— Ніщо не може послужити виправданням вбивства! Ти могла просто знерухомити її!
— Якщо мої накази виконані, то вона — сестра Тьми. А в чесному бою ні з однією з них у мене немає шансів. У тебе, до речі, теж. Ми не маємо права ризикувати.
— А що, якщо вона все-таки сестра Світла?
— Я все одно не можу ризикувати.
— Ти з'їхала з глузду! — Очі Зедда сяяли крижаним гнівом.
— Так? — Вигнула брову Енн. — А ти б ризикнув життям тисяч людей заради того, щоб залишити в живих одного, та ще того, в якому ти підозрюєш ворога? Ти саме таким чином став Чарівником першого рангу?
Зедд випустив її руку.
— Гаразд, ти мене сюди притягла. Що ж ти хочеш?
— Спочатку потрібно перевірити, чи немає тут ще когось.
Вони пішли вздовж полиць, кожен зі свого боку, причому Енн раз у раз поглядала, чи не втік старий чарівник. Втім, якщо старий спробує втекти, вона поверне його за допомогою Рада-Хань, і він прекрасно про це знає.
Їй подобався цей дідусь Річарда, але їй було необхідно виростити в ньому ненависть, він повинен бути в люті і охоче вхопитися за шанс помститися, який вона йому надасть.
Вони дійшли до кінця сховища і не виявили жодної живої душі. Енн поцілувала палець, на якому зазвичай носила кільце, і подякувала Творцеві.
Вона заборонила собі переживати з приводу смерті сестри Беккі, сказавши собі, що їй навряд чи довірили б охороняти бібліотеку, якби вона не присягнула Володарю. Енн намагалася не думати про невинне ненароджене немовля, якого теж убила.
— Що далі? — Гаркнув Зедд, коли вони зустрілися в кінці сховища біля одного з малих залів.
— Натан зробить свою справу. А ти повинен зробити свою, здійснити другу частину того, що необхідно. Три тисячі років тому на Палац були накладені чари.
Я зуміла визначити, що це подвійний кокон.
Брови Зедда злетіли вгору. Цікавість переважила обурення.
— Нічого собі! Ніколи не чув, щоб хтось був здатний сплести подвійний кокон. Ти впевнена?
— Зараз ніхто не може зробити таке, але чарівники минулого вміли.
Зедд, втупившись в простір, задумливо потер голений підборіддя.
— Так, вони володіли такою силою. — Він подивився на неї. — А навіщо?
— Чари охоплюють землю, на якій стоїть Палац. Зовнішній щит, який ми залишили Натану, це оболонка, яка створює умови для існування другого кокона. Чари тут, на острові, пов'язані з іншими рівнями. І крім усього іншого, уповільнюють час. Тому ми і старіємо набагато повільніше, ніж люди, що живуть за межами дії чар.
Старий чарівник деякий час обдумував почуте.
— Так, мабуть, це все пояснює.
— Нам з Натаном майже по тисячі років, — не дивлячись йому в очі, продовжувала Енн. — І вісімсот з них я була аббатисою.
Зедд обсмикнув свій балахон.
— Я знав про ці чари і про те, що вони продовжують життя, щоб у вас був час робити вашу дурну роботу.
— Зедд, коли чарівники минулого почали ревно оберігати свої знання і відмовлятися навчати дітей, що володіють даром, щоб ті не могли стати їм суперниками, був створений орден сестер Світла, які повинні були врятувати від загибелі цих юнаків. Витівка подобалася далеко не всім, але тим не менш справу було зроблено. Якщо чарівник відмовлявся займатися навчанням юнака, це завдання покладалося на нас. Наш Хань відрізняється від чоловічого, тому нам потрібно набагато більше часу для оволодіння ним і навчання когось іншого. Нашийник допомагає зберегти життя дитині, поки ми не навчимо його всьому необхідному, а чари дають нам потрібний для навчання час. Вони були накладені три тисячі років тому спеціально для нас, коли деякі чарівники ще допомагали нам. І вони були досить могутні, щоб сплести подвійний кокон. Зедд був заінтригований.
— Так-так! Я розумію, що ти маєш на увазі. Подвоєння звертає силу всередину і утворює область, де в центрі можна творити дивовижні речі! Стародавні маги вміли таке, про що я тільки можу мріяти. — Енн кивнула.
— Подвійний кокон замикається сам на себе, створюючи внутрішню і зовнішню зону.
Є два вузли там, де кокони скріплені. Один — на зовнішньому щиті, інший — на внутрішньому.
Зедд скоса глянув на неї:
— Але вузол внутрішнього кокона, самий основний, в такому випадку вразливий.
До речі, ти знаєш, де він знаходиться?
— Ми в ньому стоїмо.
Зедд, випроставшись, озирнувся по сторонах.
— Так, мені зрозуміло, чим вони при цьому керувалися — помістили його в скельну основу, де він найкраще захищений.
— Саме тому, щоб уникнути руйнування, ми категорично забороняємо чарівникам вдаватися до заклинань вогню на всьому острові Халзбанд. Зедд неуважно відмахнувся. — Ні-ні! Чарівний вогонь не може зашкодити такому вузлу. — Він підозріло подивився На неї. — Навіщо ти мене сюди привела?
— Я привела тебе сюди, щоб дати тобі можливість зробити те, що ти хочеш, — помститися і знищити чари.
Зедд втупився на неї, як на дивину.
— Ні. Це буде несправедливо, — заявив він нарешті.
— Чарівник Зорандер, зараз невідповідний час піддаватися докорам сумління.
Зедд розвів худими руками:
— Ці чари були накладені чарівниками, набагато могтнішими, ніж я, більш могутніми, ніж я можу навіть уявити. Це ж диво, зразок найвищої майстерності. Я не стану руйнувати таку красу.
— Я порушила перемир'я! — Зедд задер підборіддя.
— Порушення перемир'я прирікає на смерть всіх сестер Світла, захоплених в Новому світі. А ми зараз не в Новому світі. В умовах перемир'я нічого не сказано про те, що я маю право з'явитися в Старий світ і влаштувати тут розгром.
Енн грізно глянула на нього.
— Ти поклявся, що, якщо я відволчу тебе за нашийник від твоїх друзів, ти зрівняти із землею Палац пророків. Дій же!
— Це був раптовий напд злості. Здоровий глузд давно повернувся до мене. — Зедд окинув її глузливим поглядом. — Як ти не старалася змусити мене повірити, ніби ти злісна стара, позбавлена навіть зачатків добра, тобі не вдалося мене обдурити. Ти зовсім не така.
— Я насильно тебе волокла! Я поставила під загрозу життя тих, хто тобі дорогий!
— Я не стану руйнувати твій дім, аббатиса! Життя — штука відносна. Якби у миші, чий термін життя вимірюється кількома роками, була можливість скоротити моє життя до звичного їй терміну, то, з моєї точки зору, вона таким чином убила б мене, хоча з точки зору миші вона подарувала мені звичайну тривалість життя. Ось що мав на увазі Натан, коли сказав, що ти його вбиваєш. Зруйнувавши чари, я вкорочу життя сестер, зробивши його по тривалості таким же, як у всіх інших, але ж вони сподівалися прожити значно довше, так що з їх точки зору це буде рівносильно вбивству. Я не стану цього робити.
