Литмир - Электронная Библиотека
Содержание  
A
A

гладишка — глечик

гойний — щедрий

гойність — щедрість

голосівка — голосна літера

горливий — запопадливий

гризький — ущипливий, ядучий

гузиця — тупий кінець голки

гуторити — балакати

ґантований — у рукавичках

ґриська, варениця, шмондя, мушля — розкішниця, вагіна

дамаст — одамашок (тканина)

дерій — грабіжник, хапуга, здирця

дешпетувати — злодіячити

до гаріля — до останку

досугий — ветхий, старий

дроґист, биляр — знахар-травник

дроковиця — пора у травні і червні, коли скот зазнає нападу ґедзів і дрочиться

жакемар — чоловічок, фігурка у старовинних дзиґарях, дзиґарі з фігурками

желіпати — кричати непутнім голосом

жоломійка — сопілка

закарваші — відвороти на холошах, на рукавах

закатрупити — убити когось

заклечати — прикрасити (гіллям, зіллям)

замчанин — хазяїн чи мешканець замку

зарізяка — розбишака

застянок — хутір

здобіль — удосталь, уповні, удозвіль

здрайця — зрадник

змирщина — мирова (оборудка), полюбовна домовленість

ігреневий — каштановий, буланий

іжатець — дикобраз

імпет — натиск, порив

іскаляти — забруднити

кабза — калитка, гаманець

кагла — задній прохід

какавельки, оковелки, жовтляки — людське лайно

калавурити — вартувати

калантарити — голосно базікати

калугер — чернець

каплун — вихолощений півень

каптій — скупердя

карахонька — різновид маленького гарбузика (у Грінченка)

карнавка — кухоль для збору грошей

каутелі — лестощі

квисля — рева

ке, кете — дай, давай

кентен — метання списів (гра)

кеп — дурень

кертиця — кротиця

кларет — біле вино

клишки — кишки

клуса, навтрюхи, дриндом — рись у коня

клямри — гачки, застібки на книзі

консистувати — стояти постоєм (у Куліша)

контрескарп — передня пологість зовнішнього рову укріплення

кородитися — скаржитися на біль

корх — міра довжини в ширину долоні або в чотири пальці

коряк — ковшик

котвиця — якір

кумельга — перевертом

кунштик — малюнок (у Шевченка)

купражити — пиячити

кутернога — кульгавий, кульга

кухва — бочка

куць — чорт, біс

лагоминки — солодощі

ланець — негідник

лахва — вигода

лембик — алембик, перепускний, переганяльний куб

лемеха, лемішка — флегматик, незграба

лотр — злодій, нероба, негідник

луп — здобич, награбоване

лупій — гицель, живолуп, деришкура

малахвія — сім'я, рідина

мантула, цюрка, холодило, бобурка, штирхайло — прутень, славень

мартопляс — фігляр, шалапут

микуляти — кліпати (очима)

мляскати — чавкати

модло — модель, взірець, шаблон

момсатися — баритися, возитися

мочеморда — п'яничка

мугиряччя — мужва

надіб — зілля

надіб'я — речовина, знадіб'я, матеріял

надха — відриг, відгик

нанашко — хрещений батько

наопач — навпроти, у протилежний бік

наскараблятися — наживатися, багатіти

невинятко — невинне дитятко

ненатлий — невситимий

нетеча — болото

ногавиці — штани

обляги — пора, коли люди лягають спати

одукований — освічений

окаряч — розставляючи ноги

окульбачити — осідлати

орація, рація — промова

отуха — підбадьорювання, втіха

оханути — привести до тями

очкур, чубрій — селюк

пелінтувати — викохувати щось, панькатися з чимось

пеня — напасть, причепа, штраф

перебаранчати — перешкоджати, заважати

перебендя — балаклій

переднити — поставити нове дно в бочці

переполаса — упереміж, почережно

півтузіня — півдюжини

підшкильнути — пожартувати

плюндри — штани до колін з пишними бганками угорі

помоцюватися — поморочитися, докласти зусиль

попас — корм на пасовищі, випас

порскливий — ковзький, невловний

посельство — посольство

пранці — сифіліс

предковіцький — давній, старосвітський

прибаги — схотінки, капризи

припутень — дикий голуб

присок — зола

пруеси — подвиги (у Достоєвського)

пугар — кубок, келих

пужити — дзюрити, мочитися

пуздро — сечовий міхур, калитка у тварин

путря — юшка з ячменю і солодкого квасу

пушило — підмагач, попихач

рахавка — зелена жабка

реверенда — сутана

регула — правило

риж — рис

риштунок — обладунок

румак — бойовий кінь

саєта — тонке сукно

сбір — агент, сищик

секимбашка — кат, різун, обезглавлювання

сивак — сивий, темно-сірий віл, порода голубів

скозуватися — сваритися, сперечатися

скраклі — городки (гра)

скримцювати — зв'язати

сницар — скульптор

спинковий — добірний

справилля — знаряддя, інструменти

старунок — доглядання, старання

стрижій — перукар

сустенція — споживок, харч

суціга — причепа, крючок

тандитник — лахмітник

танший — дешевший

тарапати — клопоти, труднощі

таркач — масть коня, білий з чорними або рудими плямами тарча — щит

трамонтана — вітер з моря

трепітка — перо, пір'їна (на капелюсі)

трусь — кролик

тузінь — дюжина

туркус — бірюза (в оповіданні Сон Коцюбинського)

увихайло — зітхальник, поклонник

угрущання — умовляння з погрозою

узанція — практика, ужиток

уринал — нічний горщик

угори, втори — сфінктер, круговий м'яз, що стискає або замикає при скороченні зовнішній отвір

утрібка — потрух, тельбухи (у Гоголя)

ферула — лінійка; бути під ферулою — під наглядом у когось, проходити вишкіл

хаптом — спохвату, похапцем, прихапцем

хіпесник — спритник, грабіжник

хіснуватися — користуватися

хлань — безодня, пучина

хляки — кендюх, рубець, фляки

хоха — дивовижа, чудовисько

пахнути — стрибнути

цвенькати — говорити не по-нашому

цизорик — складаний ножик

чави — давильня, винотока

чардак — палуба

чингал — кинджал

шанька — торбина з вівсом

шарлат — багрянець, пурпур

шахварь — ключник

шваба — образа, кривда

шелестівка — приголосна літера

шермицерія — фехтування

плямувати — перемивати кишки на ковбаси

шпакляр — той, хто шпаклює, замазує

штудерно — вигадливо

шурабурити — хапати, грабувати

щирувати — говорити по щирості, сповідуватися

югнути — шаснути, побігти

ядлоспис — меню

яломок — шапочка

ярміс — спосіб, манера діяти

P. S. До того ж багато слів, не лише рідних, а й чужих Рабле скував задля словесної гри, отож подекуди вони так і зостаються загадковими.

Престрахолюдне житіє великого Ґарґантюа, батька Пантаґрюеля,

написана во время оно магістром Алькофрібасом, збирачем квінтесенції, книга ряснопантагрюелецвітна

Ґарґантюа і Пантаґрюель - i_003.png
До читальника
Читальнику, що сів за книгу ти!
Тримай у жмені враження химерне
І, вчитуючись, носом не крути:
У ній нема ні злоби, ані скверни.
Нехай не все у книзі повнозерне,
Та знаєте — сказать сміховину
Такої я нагоди не мину,
А ще як бачу пику похоронну.
Хай сміх — не плач — панує на кону.
Сміятися ж судилось нам до скону.

Одавторове слово

Мочеморди преславнії і ви, шовкошитні ходячі пранці (вам-бо, а не кому іншому, присвячені мої писання). У Платоновому діалогові Бенкет Алківіяд, зохвалюючи свого учителя Сократа, от уже хто філософ над філософами, прирівнював його, між іншим, до силенів. Силенами звалися колись шкатулки, їх ще й досі продають по аптеках, зверху на них понамальовувано кумедні й утішні фігурки, всяких там гарпій, сатирів, гусаків на загнузді, рогатих зайців, качок-в'ючаків, крилатих цапів, оленів у запрягу та інші прецікаві кунштики, понавигадувані, аби людей веселити (чим і займався Силен, доброго Бахуса напутник), а всередині зберігалося дороге надіб'я, як-от бальзам, сіра амбра, амом, мускус, цибет, потовчені в порошок самоцвіти та інші коштовності. Такий, як запевняв Алківіяд, був і Сократ: на вулиці оцінюючи його зовнішність, ви не дали б за нього щербатого мідяка, такий він був із себе препоганий і манерами неоковирний: ніс кирпою, погляд сторч, вираз на обличчі якийсь пришелепкуватий, поведенція простацька, убрання убоге, жив він біду прикупивши, з жінками сварився, служити ніде не міг, охочий був жартувати, не проливав, любив підшкильнути, а все, щоб приховати божисту свою мудрість. Але як ви шкатулу цю відкриєте, то всередині знайдете небесний, многоцінний надіб: дотепність просто-таки надлюдську, чесноту дивовижну, звагу нездоланну, тверезість неподобну, життєлюбство незнищенне, гарт непохитний, а крім того, цілковиту зневагу до всього, ради чого рід людський стільки дбає, бігає, гарує, мандрує і воює.

2
{"b":"229261","o":1}