– Єдине, що вам варто знати, Ніколас, – розсміялася дівчина, вирішив розставити всі крапки над "i", – нещодавно подруга подарувала мені паросток якоїсь рослини і сказала, що, коли вона зацвіте, я зустріну свою долю. Вчора його зжер мій кіт. В мене все.

Ніколас вже зібрався було відповісти, але до кімнати без стука увірвалася незнайома людина. Не встиг той і рота розкрити, як Ніколас роздратовано випалив:

– Принесли мільйон євро? Ні? Тоді до побачення.

Приголомшливо кліпнув очима чоловік, закрив двері з іншого боку, так і не промовив жодного слова.

Ганна подумки посміхнулася. Їй подобалися такі, як Ніколас – впевнені в собі, такі, що не бояться діяти. Відчуваємі від чоловіка сила і пристрасть – кращий парфюм, який тільки можна уявити. Зрозуміло, Ніколасу вона про це ніколи не скаже, нехай мучиться.

– А раптом він за вами? Попередити, наприклад? – Посміхнулася Ганна. – Ну, знаєте, як там кажуть…? "Якщо ніхто не приходить з майбутнього, щоб зупинити тебе, означає – ти все робиш правильно".

– Відмінно сказано! – Захоплено ляснув в долоні Ніколас. – Відтепер, це моя нова улюблена фраза. З вашого дозволу, я збираюся говорити її кожного разу, коли переді мною встане якийсь вибір.

Спіймавши погляд Ганни, він подивився їй прямо в очі, не відриваючись, ніби гіпнотизуючи. Дівчина не витримала і збентежено відвернулася.

– Не варто соромитися. Я – загальний улюбленець і взагалі чарівний хлопець, – завзято підморгнув Ніколас. – Можу порозумітися з будь – якою людиною. Через п'ятнадцять хвилин спілкування, мене називають другом і присягаються в вічному коханні. Я ніколи не дістаю відмов на свої прохання і можу влитися в будь – яку компанію. В мене багато підписників, які мене обожнюють, а ще – зачарувати будь – яку дівчину для мене справа кількох хвилин.

– Все одно припиняйте на мене витріщатися, – зажадала Ганна, надувши губки.

– Гаразд, хай так. – Ніколас відвів погляд. – Тепер ваша черга. Розкажіть про себе. Наприклад, хобі?

Попорпавшись у сумочці, Ганна дістала блокнот і протягнула його Ніколасу:

– Я мрію стати дизайнером і шити свої сукні.

Ніколас зацікавлено перегорнув сторінки, після чого дістав телефон і почав фотографувати ескізи, що сподобалися.

– В неділю мені треба бути в Стамбулі, там у мене призначена приватна консультація для однієї досить відомої людини. Отже, пропозиція на мільйон, – Ніколас витримав театральну паузу. – Там ми і проведемо ваш перший показ мод.

– Ви мене вперше бачите! – Здивовано ахнула Ганна. – Це дуже дорого!

– Можу собі дозволити, – коротко відповів Ніколас, для якого нулі на банківському рахунку ніколи не були основним джерелом щастя.

– Вирішили мене купити? – З викликом випалила Ганна.

– Щоб спокусити жінку, треба всього три речі, – похитав головою Ніколас, – неабиякий розум, приголомшливе почуття гумору і абсолютна впевненість у тому, що ти зможеш це зробити. Гроші в цей перелік не входять – не варто плутати полювання з купівлею. Я просто хочу допомогти вам виконати мрію. А ще треба розібратися з вашим сном, і якщо нас чекає незавидне майбутнє – кінець світу і таке інше… – Він по – хлопчачому наїжачив волосся. – Нехай перед цим весь світ побачить ваш прекрасний одяг.

– А якщо їм не сподобається? – Невпевнено прошепотіла дівчина.

– Одного разу ризикнувши, можна залишитися щасливим на все життя, – підбадьорив її Ніколас.

– Гаразд, я згодна провести показ, – підкинула голову Ганна. – Але не час у вашому ліжку. Не надумайте собі зайвого.

– Тому, хто вміє чекати, завжди дістається найкраще, – як би ненавмисно протягнув Ніколас. – Треба придумати назву для твого показу, – вирішивши перейти на "ти", він змінив тему.

– Зараз нам допоможуть, – посміхнувся Ніколас і включив прямий ефір. – Банда! На неділю, мені потрібно відповідне для показу мод, приміщення в самому центрі Стамбула. Я шукаю тих, хто готовий безкоштовно, в обмін на рекламу, надати моєму модельєрові апартаменти. Чекаю пропозиції від арт-закладів на зразок галерей, музеїв, а також розважальних комплексів. Співпраця зі мною допоможе вам притягнути додаткових відвідувачів. – Про твою колекцію писатимуть всі модні інстаграм – акаунти, – сказав він Ганні і знову звернувся до підписників.

– Також мені потрібний режисер для організації модного показу. Постановник, який збудує концепцію шоу, продумає світло, звук, черговість виходу моделей.

– Навіщо він нам? – Здивувалася Ганна. – Я і сама можу це зробити.

– Ти не встигнеш все, в тебе буде своє завдання – спілкуватися з потенційними клієнтами і іншими гостями показу.

– Я постараюся, – впевнено заперечила дівчина.

– В тебе не вийде спілкуватися в залі і контролювати те, що відбуватиметься за кулісами. Якщо тільки ти не вмієш розділятися на дві Ганни, – наполіг на своєму Ніколас і дівчина, погодившись, кивнула. Він накрив її руку своєю. – Сьогодні багато знаменитостей можуть похвалитися власною лінією одягу. Але тільки для одиниць це стало не разовою піар акцією, а реалізацією давньої мрії.

Ніколас знову подивився в камеру:

– Мені потрібна допомога модельного агентства, дванадцять професійних моделей. Постановка модного показу – все одно, що постановка шоу для бродвея, хіба що без репетиції. В нас є тільки одна спроба, і на кон поставлено багато. Я завжди стежу за тим, щоб кейтеринг був на рівні: мені важливо, щоб і команда, і моделі – всі були ситі і задоволені. Стилістів по волоссю і візажистів зазвичай надають спонсори – в нас їх теж немає. Ніколас Романов на твоєму дебюті покаже, чи коштувала гра свічок, – звернувся він вже до Ганни, вийшовши з ефіру.

– Все вийде, – підбадьорив він дівчину. – Якщо ти любиш моду і своє захоплення, то точно вийде. Просто зараз поняття "Я щось люблю" знецінилося. Я можу сказати, що люблю тебе, але по факту це нічого не означатиме. Мені б хотілося, щоб слова і вчинки людей щось означали, щоб люди згадали значення слова "люблю" і припинили його перекручувати. З таких дрібниць і будуються стосунки між людьми. Жах стосунків в тому, що вони залежать від двох. Ти можеш бути найвірнішим, чеснішим, відданішим, але це не гарантує зовсім ни-чо-го, – по складах карбував Ніколас. – Як говорила моя мудра бабуся: "жінка може все! Але не під кожним". Одного прекрасного дня я зрозумів, що не хочу нікому нічого доводити. Люблять мене або ненавидять – їх право.

Після хвилинного мовчання, обдумав його слова, Ганна збентежено заправила пасмо волосся за вухо і раптом сказала:

– В мене є знайома – неймовірно гарна дівчина. В неї довге волосся, модельний типаж і відмінний стиль. Зі мною в тебе нічого не вийде, але я могла б познайомити тебе з нею.

– Не потрібно мене ні з ким знайомити! Крім тебе, мені ніхто не цікавий, – рішуче відрізав Ніколас.

В цей момент Ганні дуже хотілося йому повірити, хотілося, щоб він завжди так дивився тільки на неї і ні на кого більше.

– Я вірю в ідеальний брак і ідеальну сім'ю. Сім'ю, де дві людини сходять з розуму один від одного, де замість докорів і образ панують мир, довіра та повне взаєморозуміння. В такій сім'ї завжди піклуються про свою кохану людину, підтримують у будь – якій життєвій ситуації, і разом ви – справжня сила, яку не зломити і не перемогти, – сказав Ніколас, чим вразив Ганну ще більше. Вона не знайшла відповіді і замість слів просто мовчки кивнула. Потім, вибачившись, відволіклася на мобільний. Для несподіваного показу їй треба було вирішити кілька важливих питань.

Щоб не нудьгувати, Ніколас проглянув ще кілька сторінок блокнота і здивовано підкинув брови, коли наштовхнувся на щось подібне до щоденника. Покосившись на Ганну, яка захоплено говорила з кимось по телефону, він почав непомітно читати зміст.

"Зізнаюся чесно, я не хотіла вести щоденник. І досі ця ідея не здається мені такою вже привабливою. Проте мій психолог порадив (насправді занадто наполегливо, щоб назвати це просто радою) мені писати тут уривки спогадів, так що…