Каспіта! – Cáspita! – Вигук, яким виражається несподіванка, гнів або захоплення (ісп.).
«людина крокує, мов господар, по вітчизні неосяжній своїй» – «Человек проходит как хозяин Необъятной Родины своей» – рядки з другого куплету «Песни о Родине» з радянської кінокомедії «Цирк» (1936 р.) От увесь куплет:
От Москвы до самых до окраин,
С южных гор до северных морей
Человек проходит как хозяин
Необъятной Родины своей.
Дрібна філософія на глибоких місцях – «Мелкая философия на глубоких местах» – так називається вірш Володимира Маяковського, написаний ним 1925 року на пароплаві в Атлантичному океані під час подорожі до США.
... джаз загримів «Ріоріту». – «Для тебе, Ріо-Ріта» – пасадобль німецького композитора іспанського походження Енріке Сантеухіні, вперше записаний на грамплатівки у 1932 році; дуже популярний у багатьох країнах, зокрема у СРСР, у 30-х – 50-х роках двадцятого сторіччя. Композиція носить таку назву, бо була складена для берлінського нічного клубу, що іменувався «Rio Rita».
... «Діалектику природи», «Матеріялізм та емпіріокритицизм», «Питання ленінізму». – «Діалектика природи» – незакінчена праця Фрідріха Енгельса, в якій він намагається дати панораму природознавства на основі законів діалектики. «Матеріалізм і емпіріокритицизм. Критичні замітки про одну реакційну філософію» – головна праця Володимира Леніна з філософії. «Питання ленінізму» – збірка найважливіших праць Йосипа Сталіна.
… пливемо на «Марії Маґдаліні», сиріч – на повії… – Здавна існує думка, що до знайомства з Ісусом Христом Марія Маґдалина була повією. Але у Євангеліях ніде такого не сказано. Ця думка виникла через припущення, що три жінки, котрі фігурують у Євангеліях – Марія Маґдаліна, з котрої Ісус вигнав сімох бісів і котра першою зустріла його живим після смерті на хресті, а також Марія сестра Марфи та Лазаря, що воскрес, а також безіменна грішниця (блудниця), що витерла ноги Ісуса своїм волоссям – можуть бути однією і тою ж особою. І хоча для такого припущення не було вагомих підстав, образ Марії Маґдаліни як грішниці, котра покаялася і стала святою, більш припав до душі християнам (принаймні західним), аніж образ Марії Маґдаліни цілковито безгрішної.
... на Формозі опинишся. – Формоза – колоніальна назва Тайваня – острова у Тихому океані поблизу Китая.
Пропонтида – у буквальному перекладі з грецької «Передмор'я» – одна з назв Мраморного моря, розташованого поміж Середземним та Чорним і з'єднане з ними проливами Босфор та Дарданели.
Шаланды, полные кефали, В Одессу Костя приводил... – рядки з першого куплету пісні солдата Аркадія Дзюбіна у кінофільмі «Два бійця» (1943, режисер Леонід Луков), виконана Марком Бернесом у ролі Аркадія; музика Микити Богословського на вірш Володимира Агатова. Шаланда – вітрильний плоскодонний рибальський човен. Кефаль – морська промислова риба з подовженим і стислим з боків тілом. От увесь куплет:
Шаланды, полные кефали,
В Одессу Костя приводил,
И все бендюжники вставали
Когда в пивную он входил.
Я вовком би вигриз бюрократизм... – Я волком бы выгрыз бюрократизм... – Початок вірша Володимира Маяковського «Стихи о советском паспорте» (1929). От перша строфа:
Я волком бы выграз бюрократизм.
К мандатам почтения нету.
К любым чертям с матерями катись
любая бумажка. Но эту...
шпацірують (або шпацерують, або шпацирують) – те ж саме що «прогулюються».
… випити по гальбі пива. – Гальба – півлітровий кухоль.
коньяк КВ –Абревіатурою «КВ» на теренах СРСР позначався коньяк витримкою більше шести років; «КВ» означає – коньяк витриманий (російською – коньяк выдержанный). Такі коньяки відносилися до категорії марочних, колекційних.
Ця книжечка варта ста томів, як казав наш незабутній вождь. – Натяк на рядки з поеми Володимира Маяковського «Во весь голос»:
Я подниму как большевистский партбилет
Все сто томов моих партийных книжек...
Остап Бендер іронізує, приписуючі ці слова поета якомусь «незабутньому вождю» (Леніну чи Сталіну), пародіюючи манеру радянських пропагандистів будь-який значний вислів приписувати «вождям».
Українська п'ятдесят четверта. – У Кримінальному кодексі УРСР, затвердженому ЦВК УРСР 8 червня 1927 року, те, що називалося «контрреволюційними злочинами», підпадало під дію статті 54, пунктів від 1 до 14. Кодекс був прийнятий напередодні 10 річниці жовтневого перевороту. У частині «контрреволюційної діяльності» кодекс УРСР відрізняється від кодексу РРФСР тільки нумерацією статей: стаття 54 КК УРСР, за якою було репресовано найбільшу кількість осіб, відповідає статті 58 Кримінального кодексу РРФСР.
Все мине, як з білих яблунь дим – Всё пройдёт, как с белых яблонь дым... – другий рядок вірша Сергія Єсеніна «Не жалею, не зову, не плачу» (1921), та пісень на цей вірш, складених декількома композиторами. От перша строфа:
Не жалею, не зову, не плачу,
Всё пройдёт, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.
Живём мы весело сегодня, А завтра будет веселей... – рядки з приспіву пісні-маршу «Ну как не запеть!» з фільму «С новым годом!» (1936 рік), на слова Василя Лєбєдєва-Кумача, музика Зіновія Дунаєвського (не плутати з Ісаком Дунаєвським). От увесь приспів:
Растём всё шире и свободней!
Идём всё дальше и смелей!
Живём мы весело сегодня,
А завтра будет веселей!
... до свого ЗІМа... – ЗІМ (або ГАЗ-12) – перша представницька модель Горьковського автозаводу. Переважно він використовувався як службовий автомобіль («персоналка»), призначений для радянської, партійної та урядової номенклатури – на рівні заступника міністра, секретаря обкому, заст. голови облвиконкому, заст. голови Раднархозу, але не перших осіб. В окремих випадках продавався і в особисте користування.
... квазі уна фантазія. – quasi una fantasia – майже фантазія (італ.)
Ізмалечку я був страшна дитина… Та все ще елеґантний макінтош! – Цю пародію на одеські блатні пісні склав українською мовою напевно сам В. Рафальський. А за основу взято широко відому у свій час пісню невідомого автора:
Я с детства был испорченный ребёнок, о боже ж мой!
На папу и на маму не похож.
Я женщин обожал уже с пелёнок – ша!
Жора, подержи мой макинтош!
Однажды, в очень хмурую погоду, о боже ж мой!
Я понял, что родителям негож.
Собрал свои пожитки, ушёл от них я к ворам – ша!
Жора, подержи мой макинтош!
Канаю раз с кирюхой я на дельце, о боже ж мой!
Увидел я на улице дебош.
А ну-ка, по-одесски всыплем мы им перца – ша!
Жора, подержи мой макинтош!
Ударом сбит и хрюкаю я в луже, о боже ж мой!
На папу и на маму не похож.
А Жоре подтянули галстук туже – ша!
И шопнули вдобавок макинтош.
Я с детства был испорченный ребёнок, о боже ж мой!
На папу и на маму не похож.
Я женщин обожал уже с пелёнок – ша!
Жора, подержи мой макинтош!
Макінтош (англ. mackintosh) – плащ з непромокаючої прогумованої тканини, а також літнє (зазвичай габардинове) чоловіче пальто за типом такого плаща. Назва походить від прізвища шотландського хіміка Чарльза Макінтоша (1766-1843), котрий, крім іншого, винайшов вологонепроникну тканину, з котрої стали шити такі плащі, що були популярними з середини XIX сторіччя.