До реч╕, к╕льк╕сть одних лише стац╕онарних жучк╕в уже перевалила за к╕лька тисяч, а в╕деокамери покривали б╕льше половини загального простору Академ╕╖. Анал╕тик нав╕ть скинув мен╕ запит на розширення процесорних потужностей, аби вчасно обробляти так╕ величезн╕ масиви даних. Але я йому не дозволив. Попри усю свою величезну масу Су-Ван ╕ так уже прос╕в пом╕тно нижче причалу, привертаючи до себе увагу роб╕тник╕в, а подальше розростання бази може взагал╕ розбалансувати ╕ перекинути остр╕в. Або п╕дйомн╕ к╕льця вийдуть з ладу...
Стосовно останн╕х - я ╕д╕от! Нав╕ть Церес пом╕тив, що глайдери цеф╕в мають дуже схож╕ двигуни, а я це зрозум╕в лише тепер! При чому н╕хто ╕з при╖жджих прац╕вник╕в нав╕ть гадки не мав, як вони насправд╕ працюють. В б╕бл╕отец╕ про цю технолог╕ю ╕нформац╕╖ також не знайшлося. Я спершу подумав, що це ще один секрет Церкви, але н╕ - просто таку ╕нформац╕ю треба шукати у тих, хто ц╕╓ю техн╕кою насправд╕ займа╓ться. В Академ╕╖ я про них точно н╕чого не знайду - не годиться благородним особам вивчати ремесла! А д╕стати цю ╕нформац╕ю конче необх╕дно, ╕накше робота над аеромодулями для трупер╕в затягнеться надовго.
З моменту нашо╖ розмови з Цересом минуло багато часу. Схоже я наступив йому на мозоль, бо тепер в╕н кожну в╕льну хвилинку витрачав на тренування. Я нав╕ть став побоюватися, що активац╕я НК в╕дбудеться ран╕ше запланованого. Вт╕м, для мене негативний результат - теж результат. Якщо таке станеться, то на Цереса одразу ж спустять ус╕х собак, а пот╕м я зможу витягнути його з вигодою для себе. Его╖стично? Може й так, але в╕д задуманого не в╕дступлюся. Я довго ходив по лезу ножа, ╕ продовжувати в тому ж дус╕ не збираюся. В╕н хлопець розумний, загартований симулятором, ╕ повинен розум╕ти ус╕ ризики свого становища. Який би сценар╕й не реал╕зувався, я в будь-якому випадку залишуся у виграш╕. Але то справа недалекого майбутнього. Нин╕ ж мене б╕льше хвилювало сьогодення.
На жаль п╕сля в╕дходу Ханл╕ в╕д справ доступу до лицар╕в, нав╕ть таких бракованих, я так ╕ не отримав - Лашура суворо наказала не п╕дпускати мене до майже готових машин, ╕ взагал╕ запечатати майстерню ус╕ма можливими способами. Напевно вона побоювалася, що у св╕й в╕льний час я можу щось утнути ╕з мехами. Ага, дуже вчасно! Н╕би у мене ран╕ше не було можливост╕ це зробити. П╕дозри були не безп╕дставними, я д╕йсно збирався трохи почаклувати над ними, але у мене для цього буде ще купа часу. Зв╕сно ж заборона мене не зупинила, ╕ ще до того, як королева зак╕нчила свою фразу, я з╕гнав до майстерн╕ ус╕х в╕льних дрон╕в. Я розраховував, що мен╕ вдасться орган╕зувати соб╕ доступ зсередини. Але не вийшло - наставники на прохання королеви закрили ус╕ проходи до майстерн╕ якимось замком. ╤ найсумн╕ше тут те, що ця зараза повн╕стю глушила ус╕ канали рад╕озв'язку на к╕лька десятк╕в метр╕в навколо. Контроль над дронами всередин╕ майстерн╕ було втрачено.
Мо╖м же завданням на увесь час в╕дсутност╕ Ханл╕ було вир╕зати з металу й п╕дганяти одну до одно╖ нов╕ шест╕рн╕ для редуктор╕в. Роботу приймали по к╕нцевому результату. Ага, буду я к╕лька годин махати напилком заради одного кол╕щатка! Редактор-проект-репл╕танк, ╕ з цистерни вивалю╓ться вже готовий редуктор, а я можу спок╕йно ╕ти займатися сво╖ми справами. От я й займався ус╕м, про що т╕льки м╕г подумати.
А думав я в першу чергу про захист в╕д того агресивного туману, з яким з╕ткнувся на болот╕. Я вже згадував, що мене н╕як не покида╓ в╕дчуття, н╕би я щось забув. Я намагався згадати все, що колись робив ╕ нав╕ть просто думав - безрезультатно. Тому почав вишукувати все, що так чи ╕накше може становити для мене загрозу. ╤ цей туман стояв другим номером у списку можливих непри╓мностей. Першою був електричний струм, але нова конф╕гурац╕я м╕м╕крилу повинна раз ╕ назавжди вир╕шити цю проблему. Туман же побороти виявилося не так уже й просто. На в╕дм╕ну в╕д еф╕ру, його нан╕ти були ще не до к╕нця затерт╕, ╕ первинна програма у них працювала як сл╕д. Тобто цей туман гриз усе, що до нього потрапляло. Виключення становили лише деяк╕ неорган╕чн╕ сполуки на кшталт кремн╕ю. ╤ нав╕ть сил╕кон не був панаце╓ю - м╕лк╕ паразити швидко уп╕знавали штучний матер╕ал ╕ бралися за д╕ло з подв╕йним завзяттям. Тому мен╕ потр╕бна принципово нова система захисту. Була думка про абляц╕йну броню, як я це вже робив ран╕ше, але вона може порушити д╕електричн╕ властивост╕ м╕м╕крилу. Залишалося лише експериментувати ╕ шукати нов╕ вар╕анти. Заодно вир╕шив ╕ себе прокачати - все одно на ремонт прийшов.
Дрони здерли з мене увесь пошкоджений м╕м╕крил, ╕ я вперше за увесь час перебування тут зум╕в подивитися на свого нос╕я у його первозданному вигляд╕. Точн╕ше нав╕ть не на самого нос╕я, а на те, що в╕д нього залишилося.
Красень, що вже й казати! Шк╕ри як тако╖ на т╕л╕ не залишилося взагал╕. Залишився лише тонкий, абсолютно прозорий шар синтетично╖ сполучно╖ тканини, кр╕зь яку було видно кожен мускул - прекрасний ходячий пос╕бник по анатом╕╖. Св╕й ориг╕нальний вигляд б╕льш-менш зберегло лише обличчя. Ну, окр╕м ледь пом╕тно╖ рамки окуляр╕в навколо очей, сенсорних головок на вилицях та сивого волосся, б╕л╕ корен╕ якого уже стали пом╕тними. Але нав╕ть у такому стан╕ я не м╕г не в╕дзначити, що хлопець мав би бути вельми симпатичним: правильн╕ риси обличчя, т╕ло п╕дтягнуте, жодного натяку на жир, та й нижче поясу ╓ чим гордитися... Серйозно, я м╕г би назвати його красенем! Що ж стосу╓ться мене, то ледь-пом╕тне мереживо чорних м╕омерних волокон у м'язах, як╕ ще не зам╕нили сво╖ природн╕ аналоги, та чужор╕дн╕ включення посеред орган╕ки навряд чи когось зац╕кавить. Окр╕м патологоанатом╕в. Але до такого я доводити не збираюся.
Довгооч╕куваним бонусом йшла ╕ нова верс╕я м╕м╕крилу, якого я, пам'ятаючи ╕стор╕ю у л╕с╕, нал╕пив на себе ╕з подв╕йним запасом. Тепер я м╕г без проблем робити вигляд, що перевдягаюся, а сам 'одяг' можна буде використовувати як окремого дрона. Ну ╕ нарешт╕ - довгооч╕куваний екзоскелет з╕ зм╕нною геометр╕╓ю т╕ла. Щоправда для п╕дгонки ус╕х цих нововведень довелося трошки поб╕гати голяка по ангарах острову. Я маю на уваз╕ абсолютно голяка: нав╕ть без шк╕ри. Але надвор╕ була глуха н╕ч, ╕ ус╕ роб╕тники давно спали, тому н╕хто не бачив, яким безпорадним я був перш╕ к╕лька хвилин. Спершу я нав╕ть на ноги п╕днятися не м╕г - наст╕льки в╕др╕знялася ф╕зична модель нового т╕ла. П╕сля того, як базов╕ рефлекси було напрацьовано, я на пробу зб╕льшив габарити т╕ла до звичних мен╕. Маси м'яз╕в було ще недостатньо, однак тепер ус╕ мо╖ прийоми стали на сво╖ м╕сця ╕ ефективн╕сть ближнього бою виросла в рази! Та й для маскування такий козир був дуже корисним. Нав╕ть парано╖к не подума╓, що двометровий велетень може раптом перетворитися на п╕дл╕тка.
А поки мо╓ оновлення ще готове, я вир╕шив зайнятися тим, що вже дуже давно в╕дкладав - досл╕дженнями. Не просто тупим збором ╕нформац╕╖, а експериментами, творчим пошуком...
╤ розпочати вир╕шив з того ╕ндикатора, яким мене намацали в порту. Попросив дрона принести. Просканував, роз╕брав, роз╕брався... Пот╕м вилаявся, плюнув ╕ розтрощив. Ну хто б м╕г подумати, що мене запеленгували звичайним(!), детекторним(!!), рад╕оприймачем(!!!). Його конструкц╕я була наст╕льки проста, не сказати б прим╕тивна, що склепати ╖╖ м╕г би будь-який рад╕олюбитель-початк╕вець нав╕ть на початку ХХ стол╕ття. Просто коливальний контур, ╕ б╕льше н╕чого. Увесь секрет у тому, що в якост╕ чутливого елемента використовувалися капсули з╕ згущеним еф╕ром. Тобто тими-самими нан╕тами, як╕ реагували на мо╓ випром╕нювання краще за будь-як╕ сенсори, та ще й св╕тилися при цьому. Проблему вдалося вир╕шити поступовим переходом на ╕ншу частоту випром╕нювання, до яко╖ зможуть звикнути лише мо╖ нан╕ти.
Пот╕м взявся за роздобуту на болот╕ шокову м╕ну. Вже здогадуючись про можлив╕ принципи ╖╖ роботи, я без зайвих церемон╕й просто розколов корпус, який до того обережно, буквально по молекулах перетравлювався в одному ╕з репл╕-танк╕в. На жаль в н╕й теж не знайшлося н╕чого нового. Вражаючим фактором був п╕дведений через кабель електричний струм. Пров╕дником же виступав струм╕нь р╕дини, який випускався в напрямку жертви. Другим полюсом була заздалег╕дь зволожена т╕╓ю ж р╕диною поверхня, на яку заходив порушник. Вона ж виступала ╕ ще одним сенсором на подоб╕ конденсатора, будь-яка зм╕на параметр╕в якого призводили до активац╕╖. Як ╕ в попередньому випадку, в конструкц╕╖ нема╓ абсолютно н╕чого нового. Виняток склада╓ лише ориг╕нальна сферична форсунка-корпус, але точн╕сть ╕ дальн╕сть струменя викликають в мене лише см╕х. Близько десяти метр╕в - це несерйозно. ╤ очевидно, що створювалася вона саме для роботи в туман╕, бо ╖╖ оболонка, не зважаючи на сол╕дний в╕к, так ╕ не п╕ддалася руйнац╕╖. Ну х╕ба що ф╕зичн╕й.
