- В╕таю, пан╕ Аура. Щось сталося?

- Др╕бн╕ непри╓мност╕. Натрапили на недоброзичливц╕в...

Поки д╕вчата сп╕лкувалися, ми з Цересом оглядали контур сигнал╕зац╕╖. Випалений начисто. Сигнал на базу пройшов. Чому ж н╕хто не в╕дреагував? Може конструктори просто не розраховували, що спортивний обмежувальний канат може потрапити у зону бойових д╕й, ╕ п╕д час його створення ор╕╓нтувалися на зовс╕м ╕нш╕ вимоги? Якщо подумати, то справа може бути в самому принцип╕ роботи сигнального контуру. От т╕льки без розум╕ння його схеми робити висновки не варто. Я ╕з ц╕╓ю технолог╕╓ю т╕льки-т╕льки познайомився, але мене вона уже зац╕кавила сво╖ми широкими можливостями. Ще б пак, зробити функц╕ональний пристр╕й ╕з п╕дручних матер╕ал╕в!

Поки ми розбиралися ╕з техн╕чними питаннями, д╕вчата вир╕шили триматися разом. Т╕льки без нас, аби пот╕м було менше питань. Ханл╕ уже знала мою звичку вир╕шувати усе силою, тому хот╕ла в цей момент бути якнайдал╕ в╕д мене. Не знаю про що думала Аура, Анал╕тик так ╕ не зм╕г скласти ╖╖ психолог╕чний портрет, напевно не хот╕ла псувати соб╕ ╕м╕дж допомогою 'слабко╖ стат╕'.

Помахавши на прощання, ми з Цересом рвонули вперед, розчищати шлях д╕вчатам. Ну а те, що ми по дороз╕ ще й позмагатися встигнемо - всього лиш при╓мний бонус, адже так?

***