- Але ж тод╕ доведеться усе переробляти!

- Все в порядку. - промовила незнайомка, кладучи список перед Директрисою ╕ знову в╕дступаючи назад. - Зм╕ни будуть м╕н╕мальними.

- Чудово. Пан╕ Л╕т╕я, дозвольте познайомити Вас ╕з ╕нспектором Рей. Вона буде допомагати Вам у орган╕зац╕╖ Турн╕ру. ╤нспектор, це Л╕т╕я Поучан - голова учн╕всько╖ ради, яка вже трет╕й р╕к тягне на сво╖х плечах обов'язки половини нашо╖ канцеляр╕╖.

- Дуже при╓мно. - сухо прив╕талася Л╕т╕я, затримавши погляд на витягнутих з╕ницях очей незнайомки, але ╕ сама не зрозум╕ла, як задала зовс╕м не те питання, яке збиралася. - ╤ в чому ╖╖ ╕нтерес?

- У результат╕. - спок╕йно в╕дпов╕ла Рей, не зводячи погляд.

Зрозум╕вши, що сказала щось не те, Л╕т╕я в шоку витр╕щилася на гостю, але не змогла в╕двести погляд. Секунда за секундою, пан╕ка все б╕льше охоплювала д╕вчину.

- Пан╕ ╕нспектор! - незадоволено вигукнула Директриса. - Я прошу Вас утриматися в╕д сво╖х метод╕в, поки Ви знаходитеся на територ╕╖ Академ╕╖, ╕ особливо - у мо╓му каб╕нет╕.

- Пробачте, пан╕ Директриса. Такого б╕льше не повториться.

- Спод╕ваюся ви знайдете сп╕льну мову.

Д╕вчата переглянулися м╕ж собою ╕ зробили вигляд, н╕би н╕чого не сталося. Директриса ж т╕льки похитала головою. Краще б тут була М╕зайя - в╕д не╖ принаймн╕ зна╓ш, чого оч╕кувати.

***

Маленький павучок хутко перебирав лапками пересл╕дуючи одного з учн╕в. Спритно маневруючи м╕ж ногами натовпу, активно зм╕нюючи сво╓ забарвлення, в╕н непом╕тно спостер╕гав за сво╖м об'╓ктом зранку до ноч╕, з ноч╕ до св╕танку. В╕н уже багато дн╕в був незм╕нним спостер╕гачем за цим дивним парубком, якого Пророк збирався ╕н╕ц╕ювати. Потужний рад╕омодуль в його черев╕ працював як ретранслятор, даючи баз╕ можлив╕сть дистанц╕йно керувати процесом росту нового нанокостюму. ╤ в╕д╕рвати його в╕д виконання поставленого завдання могла лише один наказ... Ось ╕ сьогодн╕ в╕н н╕ на секунду не випускав того з поля зору, всюди супроводжуючи дов╕рену йому особу. Але сьогодн╕ завдання опинилося п╕д загрозою зриву - об'╓кт неспод╕вано прискорився. Спайбот посп╕шив за ним, але хлопець рухався надто швидко ╕ в╕зуальний контакт було втрачено майже одразу. Павучок ще деякий час рухався на сигнал костюму, але коли зник ╕ той - дрон покликав на допомогу. Т╕╓╖ ж мит╕ черевце павучка, яке щойно було прикрите м╕цним панциром, враз перетворилося на потужну антену, фокус яко╖ був направлений у б╕к порту. В╕н не встиг передати нав╕ть к╕лоб╕т ╕нформац╕╖, як вх╕дний сигнал повн╕стю перебив ╕н╕ц╕ативу дрона.

Закривши антену, павучок хутко розвернувся, ╕ стр╕мголов кинувся наперер╕з через парк. Дрон не замислювався над тим, як центральний комп'ютер бази умудрився передбачити його запит. В╕н не подумав, що для ефективного керування потр╕бна картинка з його власних сенсор╕в. Все це було абсолютно зайвим, адже його завдання виконувалося. ╤ б╕льше прим╕тивного спайбота н╕чого ╕ншого ц╕кавити не могло - не той клас ╕нтелекту. Оминаючи випадкових зустр╕чних, павучок швидко долав в╕дстань, не забуваючи й про маскування на м╕сцевост╕. Тут виявилося, що точно╖ карти простору попереду в дрона нема╓. Не було ╖╖ ╕ в бази. Але тандем двох ╕нтелект╕в це не зупинило. Керований точними сигналами, павучок продовжив св╕й шлях. Здавалося його н╕що не зможе зупинити. ╤ тут сенсори побачили попереду високий паркан. Нав╕ть не паркан а ст╕ну, вся поверхня яко╖ була густо обплетена лозою. Наблизившись ще трохи, дрон зробив для себе висновок, що п╕дн╕матися такою ст╕ною в╕н буде надто довго - його лапки не пристосован╕ для подолання таких перешкод. ╤ дрона абсолютно не хвилювало те, що липка поверхня пелюсток лози, була густо вкрита неперетравленими панцирами комах. Перестрибнути на ╕нший б╕к по дереву теж було неможливо - в к╕лькох метрах в╕д паркану не росли нав╕ть кущ╕, а повторити трюк сво╖х б╕льш масивних родич╕в без аеромодуля в╕н не м╕г н╕як. Точн╕ше був один спос╕б швидко подолати ст╕ну, але на його п╕дготовку потр╕бен час, якого зараз ставало все менше. Якщо в╕рити сенсорам, то огороджена цим парканом територ╕я повинна займати не менше половини саду, ╕ бути добре пом╕тною ╕з пов╕тря. Але ж н╕ - дрон-квадрокоптер не побачив там абсолютно н╕чого п╕дозр╕лого.

Чим хорош╕ дрони - вони н╕коли не задумуються над сторонн╕ми речами. Нав╕ть зараз, з╕ткнувшись ╕з незрозум╕лим фактом, в╕н не зупинився, а прискорився ╕ще б╕льше. Дрон ╕ без того вибивався ╕з граф╕ку, тому в╕н поступово в╕дс╕кав ус╕ крайн╕ обмеження. Виконання поставленого завдання завжди матиме пр╕оритет над обмеженнями дрон╕в, якими б вони не були. Одним ╕з таких було застосування непритаманних даному виду дрон╕в пакет╕в програм. Те ж саме робив ╕ центральний ╕нтелект бази, н╕ на секунду не припиняючи зв'язок з╕ сво╖м п╕доп╕чним. Нарешт╕ анал╕з вбитих даних видав б╕льш-менш прийнятну тактику, яка в банках даних носила дивну назву 'Хто не ризику╓, той...' Нею користувалися трупери п╕д час в╕йськових операц╕й. Вимкнувши ус╕ зайв╕ процеси, розв╕дник метнувся уздовж паркану. Коротка проб╕жка довела, що площа огороджено╖ територ╕╖ значно б╕льша в╕д розрахунково╖.

Розс╕каючи густу траву, дрон шукав прох╕д. Ймов╕рн╕сть знаходження сл╕д╕в дрона плавала десь в межах 50-60 в╕дсотк╕в. Це було неприпустимо розв╕дника, але не для штурмовика. У них сл╕дами вважалося руйнування навколишнього середовища й т╕ла вбитих ╕стот. Нарешт╕ сенсори пом╕тили в земл╕ отв╕р, який ╕мов╕рно дозволяв проникнути на ╕нший б╕к паркану поп╕д його фундаментом. Не знайшовши ╕нших альтернатив, павучок шаснув у нору. Як ╕ прогнозувалося, вона проходила поп╕д парканом. ╢диною перешкодою став коору. Потривожений в╕д сну самець одразу спробував атакувати порушника, який вдерся до його осел╕. Не збираючись зупинятися, дрон вл╕пив тому по нос╕ електрошокером ╕ продовжив св╕й шлях.

Вилет╕вши з д╕рки, наче чортик ╕з табакерки, розв╕дник неспод╕вано заплутався у чи╖сь пишн╕й грив╕. Перев╕вши сенсори на неспод╕вану перешкоду, дрон одразу ж в╕дзначив довг╕ вуха. Ельф - сумн╕в╕в бути не могло. От т╕льки спайбота це абсолютно не ц╕кавило. Метнувшись геть в╕д випадкового св╕дка, синтетик вирвався ╕з пастки. Ельф його почуття такту не оц╕нив, одразу ж почавши кликати вартових. Зайва увага дрону була зовс╕м непотр╕бна, ╕ в╕н став перед вибором: прориватися з бо╓м, чи пробиратися непом╕тно ╕ втрачати дорогоц╕нний час? Швидкий анал╕з причин агресивно╖ повед╕нки св╕дка видав велику ймов╕рн╕сть того, що це територ╕я обмеженого доступу. Вища, н╕ж у навколишньому середовищ╕ температура також вказувала, про ╕зольован╕сть комплексу. Не зважаючи на ст╕ни навколо, та нап╕впрозорий купол ╕люз╕╖ над ус╕м комплексом, тут уже можна було вловити сигнал свого п╕доп╕чного. Напевно в╕н був десь поруч. Залишивши позаду ельф╕йську варту синтетик, скориставшись вказ╕вними знаками, швидко д╕стався до виходу. Попри оч╕кування бою, там його н╕хто не чекав. Б╕льше того - на дверях узагал╕ н╕хто не стояв. Схоже верс╕я ╕з обмеженим допуском виявилася хибною, а насправд╕ причиною тривоги була з╕псована зач╕ска, з яко╖ дрон ненароком вирвав пасмо волосся, але ця теор╕я суперечила в╕дом╕й модел╕ повед╕нки чолов╕к╕в, тому не бралася до уваги. В╕дкусивши в╕д себе все зайве, дрон продовжив шлях п╕д прикриттям пишно╖ рослинност╕.

Дал╕ було вже прост╕ше: вибратися на в╕дкриту м╕сцев╕сть, зор╕╓нтуватися на сигнал, ╕ максимально наблизитися до свого п╕доп╕чного. До спортзалу розв╕дник ╕ його п╕доп╕чний ув╕йшли майже одночасно, т╕льки один зробив це через двер╕, а ╕нший залет╕в через в╕кно, приземлившись у с╕тку з м'ячами, зв╕дки й продовжив спостереження.

Церес здавав нормативи по двобою без збро╖. Зак╕нчивши розминку, хлопець п╕шов у коло. Непри╓мн╕ в╕дчуття у потилиц╕, як╕ з'явилися п╕сля неспод╕вано╖ проб╕жки, швидко в╕дступали, ╕ Тайто був абсолютно впевнений у сво╖х силах. Цього разу в╕н здасть цей норматив, кого б проти нього не виставили. Мусить здати. Перший б╕й виявився надто легким. Достатньо було просто зробити крок вл╕во, ╕ опонент сам вийшов за л╕н╕ю. Так-само було ╕ з другим. Трет╕й уже був розумн╕шим не нападаючи одразу, однак тут уже ╕н╕ц╕ативу проявив сам Тайто, залишивши перемогу за собою. Один, р╕дше два рухи, ╕ черговий кандидат покида╓ коло. Його суперники вил╕тали з рингу т╕льки так. Нав╕ть Кл╕ф - його однокласник, який завжди хизувався сво╓ю ф╕зичною п╕дготовкою, не затримався надовго. Це був ╓диний момент, коли на обличч╕ хлопчика промайнула легка посм╕шка. Але наступно╖ мит╕ вона поступилася м╕сцем спок╕йн╕й зосередженост╕.