П╕дготовка просувалася дуже швидко ╕ за к╕лька годин ус╕ були готов╕. Перед виходом командир видав коротку промову, яку для Цереса н╕хто перекладати не збирався. Самого його закр╕пили в одн╕й команд╕ з Марк╕зою. Та, у сво╓му вбранн╕, доповненому таким же блискучим чорним плащем, темною плямою вид╕лялася пом╕ж с╕ро╖ маси б╕йц╕в. Лок╕ ж майже н╕чим не в╕др╕знявся в╕д ╕нших солдат. Все це пройшло якось осторонь, ╕ незабаром вони стояли б╕ля виходу з ╖х тимчасового притулку. Надвор╕ вже стояла темна н╕ч, ╕ холодний в╕тер продував до к╕сток. ╥хати на брон╕ також було незручно, вже за першу хвилину Церес в╕дчував у себе в╕дбивну зам╕сть п'ято╖ точки. Та розслаблятися не було коли. Перекинувши рем╕нь рушниц╕ через плече, в╕н пост╕йно тримав одну руку на рук╕в'╖ б╕ля запоб╕жника, а ╕ншою тримався за корпус транспортера. ╤ це було дуже розумне р╕шення, бо ╖хня колона майже одразу привернула увагу л╕таючих молюск╕в. Точно! Ось на кого були схож╕ ц╕ тварюки! Тепер зрозум╕ло, чому командир п╕д час ╖хньо╖ розмови так висловився стосовно ╖хн╕х польот╕в - це були п╕дводн╕ створ╕ння!
А тим часом л╕тальн╕ апарати з╕бралися у групу й п╕шли в атаку. Б╕йц╕ з трубами на плечах одразу ж зреагували на небезпеку, але ╖х виявилося менше за к╕льк╕сть л╕тальних апарат╕в, ╕ останн╕й ╕з семи зум╕в-таки пройтися вогнем уздовж колони. Церес встиг з╕скочити ╕з броньовика ╕ шмигнути п╕д покинуте авто за мить до того, я червон╕ спалахи пронизали машину. Т╕╓╖ ж мит╕ кр╕зь проплавлен╕ отвори назовн╕ вирвалися язики полум'я - рятувати вже не було. Транспортер ╕з цив╕льними об╕йшовся лише обпаленими боками, тому продовжив св╕й шлях. Церес же мусив дочекатися наступно╖ машини, яка ╖хала за ними, ╕ стрибати на борт до них. В╕н оч╕кував, що зараз л╕тун повернеться ╕ зак╕нчить почате, але б╕йц╕ вже зарядили свою зброю, ╕ цього разу його чекатиме гаряча зустр╕ч. Та зам╕сть цього по сус╕дн╕й вулиц╕ паралельним курсом пролет╕ла трохи ╕нша машина, ╕ попереду почулися як╕сь вибухи.
- Stormtroopers!
- Suppressive fire!
- Enemy at the rate! Fire! Fire!
Вигуки почулися з ус╕х бок╕в ╕ т╕╓╖ ж мит╕ встановлений на брон╕ гранатомет гучно затарахкот╕в, посилаючи подарунки далеко вперед. Туди ж в╕дправилися к╕лька димових шашок, аби прикрити рух колони. Але як би не намагалися солдати уникнути з╕ткнення, тварюки л╕зли зв╕дус╕ль. Вони вистрибували буквально з-п╕д земл╕, з в╕кон будинк╕в, нав╕ть стрибали з дах╕в прямо на броньовики! Здавалося вони абсолютно не ц╕нують власне життя. Тому коли один такий г╕сть приземлився на капот броньовика, Церес на пару ╕з ще одним солдатом швидко нафарширували його свинцем. ╤ поки солдат розправлявся ╕з наступними потенц╕йними безб╕летниками, хлопець намагався скинути т╕ло першого, аби той не закривав огляд вод╕╓в╕. Видряпавшись на капот, в╕н вперся ногами в металевий скелет ╕ не чергов╕й ям╕ зум╕в позбутися молюска. По дороз╕ до узбережжя було ще к╕лька напад╕в, але б╕льше Цересу застосувати свою зброю не довелося. Уже коли вони виходили на причал, Церес згадав, що так ╕ не перезарядив рушницю. Наповнивши магазин, в╕н т╕льки тепер зрозум╕в, що у нього увесь цей час залишався лише один патрон в магазин╕ та один в патроннику.
За╖хавши машинами прямо на борт корабля, б╕йц╕ одразу ж розтягнулися уздовж борт╕в. Церес примостився на корм╕. Лок╕ теж стояв тут в пар╕ ╕з якимось незнайомим солдатом. Обо╓ уже скинули маски з бронежилетами ╕ насолоджувалися чистим морським пов╕трям. Лок╕ виглядав значно спок╕йн╕шим, н╕ж у п╕дземелл╕, ╕ нав╕ть трохи веселим.
- О, новобранець! - вигукнув в╕н, затягуючись якоюсь димною паличкою. - Ну, як пройшло бойове хрещення? Що ти в╕дчував, коли стр╕ляв у живу ╕стоту?
- Н╕чого. - в╕дпов╕в хлопець п╕сля секунди роздум╕в. - Т╕льки в╕ддачу.
- Запам'ятай цей момент назавжди, бо╓ць. Якщо вже ти п╕дняв зброю, то або натиснеш на гачок, або здохнеш. Дуже багато б╕йц╕в згинуло лише тому, що в останн╕й момент почали вагатися. Емоц╕╖ п╕д час бою небезпечн╕. Запам'ятай св╕й перший б╕й, щоб наступний не став для тебе останн╕м. Хочеш? - Лок╕ простягнув йому ще одну димну паличку, але Тайто в╕дмовився.
Запах, що йшов в╕д ц╕╓╖ самокрутки дуже нагадував одну рослинку, вживання яко╖ в Хавон╕╖ каралося засланням на шахти. В╕д вдихання ╖╖ диму людина перетворювалася на ╕деального раба ╕ за черговий листочок цього курива була готова на будь-що. Подумавши, що перечити наставнику нема╓ сенсу, в╕н в╕дправився на протилежний б╕к корабля. Там солдат майже не було, бо вс╕ зараз дивилися на похмурий силует покинутого м╕ста. А от на нос╕ в╕н наткнувся на Марк╕зу. Д╕вчина саме чистила виданий ╖й п╕столет ╕ т╕льки похмуро зиркала на незваного гостя.
Вир╕шивши ╖й не заважати, Церес став милуватися н╕чними кра╓видами нового св╕ту. Цей день прин╕с йому б╕льше вражень н╕ж увесь терм╕н навчання в Академ╕╖. ╤ в╕н не хот╕в би ще раз його пережити. Нав╕ть якщо в╕н зможе повернутися додому, у що тепер уже не в╕рилося, ус╕ отриман╕ тут навики будуть йому не потр╕бн╕. Хоча Берту в╕н ╕з собою в╕зьме обов'язково. Ця рушниця врятувала йому життя, вони пов'язан╕ одн╕╓ю кров'ю, тому покинути свою зброю буде святотатством.
В роздумах в╕н не пом╕чав н╕чого навколо, ╕ мало не поплатився за це життям, коли однин ╕з молюск╕в вистрибнув з води. В╕н почув лише зойк д╕вчини та кра╓м ока побачив рух збоку, а дал╕ т╕ло зреагувало на рефлексах: витягнути н╕ж, в╕дступити вб╕к ╕ вдарити ворога по д╕агонал╕. Дзенькнув метал об метал, але одне з╕ щупалець ╕стоти, за допомогою якого воно керувало сво╖м костюмом, виявилося в╕дс╕чене, змусивши к╕нц╕вку з╕ збро╓ю повиснути на металевому скелет╕. Другий удар виявився для молюска фатальним, лезо ув╕йшло прямо йому п╕д маску. Витягнути ножа Церес не встиг бо гидка туша чудовиська засмикалася у сво╓му гн╕зд╕ в передсмертних судорогах. Усе це зайняло не б╕льше трьох секунд, яких вистачило Марк╕з╕, щоб з╕брати п╕столет ╕ проконтролювати ворога в голову. Цей постр╕л наче став спусковим гачком для людей, як╕ похапалися за зброю. С╕даючи на корабель люди задули, що воюють не проти ╕нших людей, а проти морських чудовиськ. От ╕ розслабилися.
А пот╕м почалося: тварюки л╕зли на борт, вистрибували з-п╕д води, наче там була катапульта, ч╕плялися за ст╕нки рубки ╕ швидко маневрували, не даючи змоги приц╕литися. С╕м патрон╕в зак╕нчилися дуже швидко. Перезаряджатися часу не було, тому с╕кач знову почав свою криваву роботу. Спина до спини, вони в╕дбивалися в╕д ворога, який виявився абсолютно непристосований до ближнього бою. Тайто не м╕г сказати, ск╕льки часу минуло з початку ц╕╓╖ б╕йн╕. Тварюки були туп╕ й неповоротк╕, але ╖х було надто багато. Корабель раптом почав все сильн╕ше розхитуватися. Марк╕за щось кричала йому, але Церес був зайнятий тим, що в╕дбивався в╕д якогось особливо настирного молюска. На в╕дм╕ну в╕д ╕нших, цей представник був менший в розм╕рах, ╕ значно краще захищений. Як ╕ його попередники, в╕н уникав стр╕льби впритул, але компенсував це потужними розмашистими ударами, в╕д яких доводилося ухилятися. Марк╕за спробувала-було розстр╕ляти цього чахлика, але ус╕ ╖╖ постр╕ли розповзалися червоними ╕скрами по брон╕ молюска. ╥х хтось кликав з причалу, але Церес ╕ прибулець зосередилися один на одному, не пом╕чаючи н╕чого навколо. Люди намагалися покинути корабель ран╕ше, н╕ж той п╕де на дно, але виходило в них погано. Багато хто просто вивалився за борт. Молюск╕в це абсолютно не хвилювало, вони ч╕плялися за будь-яку, нав╕ть вертикальну поверхню, а от Цересу доводилося тримати р╕вновагу й танцювати по слизьк╕й в╕д тельбух╕в палуб╕. В╕дступати не було як, тому в╕н продовжував б╕й, збер╕гаючи дихання. Кр╕зь постр╕ли було чути, як хтось на причал╕ в╕дда╓ команди. Зрозум╕вши, що докричатися до цього психа у не╖ не вийде, Марк╕за по перилах д╕сталася до трапу. Хлопець в╕дчував, що його сили зак╕нчуються, ╕ н╕ж от-от вислизне з рук. В якийсь момент нашестя припинилося, ╕ в╕н зрозум╕в, що сво╓ завдання молюски виконали - корабель затримався, ╕ в цей-самий момент потужний удар знизу розламав судно навп╕л. Не втримавшись на ногах, Церес полет╕в за борт ╕ лише за мить перед сво╖м пад╕нням побачив, як з-п╕д води вириваються л╕тальн╕ апарати й в╕дкривають вогонь на ураження.
