Литмир - Электронная Библиотека

Справа в тому, що у мене давно назр╕ла проблема ╕з т╕лом. Для ╖╖ вир╕шення потр╕бн╕ показники його роботи у р╕зних умовах, як то: стрес, ╕нтенсивн╕ навантаження, травми... Найпрост╕ше буде просто переселитися на ╕ншого нос╕я ╕ спод╕ватися, що власне т╕ло до моменту мого повернення не здохне, але це легко вир╕шу╓ться апаратурою для п╕дтримки житт╓д╕яльност╕. Або взагал╕ переселитися ╕ забути про цю тушку, як про страшний сон. З ╕ншого боку - я втрачаю шанс роз╕братися ╕з будовою лицар╕в. Значить потр╕бен спос╕б зн╕мати параметри з т╕ла донора, не в╕дриваючись в╕д ц╕нного джерела ╕нформац╕╖. Сама собою напрошу╓ться думка про якийсь сканер, який буде зн╕мати показники п╕ддосл╕дних, поки я займатимуся справами. Подумував нав╕ть використати для цього свого ╓диного спайбота. Але я п╕шов дал╕, ╕ створив для цього спец╕альний ╕мплант, який згодом розгорнеться у дуже спрощену верс╕ю НК. Так я зможу не лише в╕дсл╕дковувати реакц╕╖ орган╕зму, але й зн╕мати параметри т╕ла як у його ╕стиному вигляд╕, так ╕ п╕сля одягання нанокостюму! Так я вир╕шую одразу к╕лька проблем: л╕кую власне т╕ло, ╕ отримую дв╕йника для в╕двол╕кання уваги спецслужб! Ну ╕ як бонус - отримаю записи урок╕в в╕д донора, а це не т╕льки ще б╕льше прискорить створення мовно╖ матриц╕, але й дасть ╕ще одне джерело ╕нформац╕╖ для мого ще не створеного анал╕тичного центру. Д╕дько, мене ж н╕би Лашура не покусала, а я уже намагаюся вбити трьох зайц╕в одним постр╕лом.

Ось ╕ мо╖ майбутн╕ донори п╕д╕йшли. Семеро хлопц╕в в╕ком в╕д тринадцяти до с╕мнадцяти рок╕в. Ф╕зичний стан задов╕льний, але здоров'я виклика╓ сумн╕ви. Навантаження на р╕вн╕ учениць витримують майже ус╕. А от ╕з повед╕нкою в хлопц╕в були серйозн╕ проблеми. П'ятеро ╕з них були ╕з прив╕лейованого стану, ╕ етикет використовували виключно як ╕нструмент для принижування ╕нших. Це я побачив одразу. Нав╕ть не побачив, а буквально в╕дчув. На соб╕...

Останн╕м уроком у нас була теор╕я маг╕╖. Як я й оч╕кував, лекц╕я виявилася дуже п╕знавальною ╕ корисною для мене. Виявля╓ться, що для оперування маг╕╓ю кожна обдарована людина повинна ув╕йти у сво╓р╕дний транс, в якому навколишн╕й еф╕р ч╕тко реагу╓ на будь-як╕ зм╕ни в т╕л╕ людини. Практика буде лише в обдарованих, а для ус╕х ╕нших це буде лише ознайомлювальний курс. Але це загальнов╕дом╕ факти. Я ж потроху починав розум╕ти, що властивост╕ еф╕ру до стану людини не мають н╕якого в╕дношення. Скор╕ш за все для керування ним використовуються певн╕ механ╕зми ╕ реакц╕╖, про як╕ м╕сцев╕ просто не знають. У мене ж ╓ перший ключик до контролю над еф╕ром - мо╖ генератори. В них нема╓ н╕чого орган╕чного, а значить оперувати еф╕ром можна ╕ за допомогою штучних засоб╕в.

Також мен╕ в руки потрапив календарик ╕з граф╕ком урок╕в. Виявилося, що в Академ╕╖ терм╕н навчання склада╓ с╕м рок╕в, навчальний р╕к д╕литься на три семестри, як╕ тут називаються триместрами, ╕ перший почина╓ться навесн╕. М╕ж триместрами ╓ маленьк╕ кан╕кули по п╕втори декади. ╤ так уже вийшло, що менш н╕ж через м╕сяць почнуться перш╕ кан╕кули.

До реч╕ про письмове приладдя - тут п╕р'╖нами пишуть ус╕, а не т╕льки аристократи! Я чесно був в шоц╕, коли це побачив. Прив╕т з Хогвартсу! Виявилося, що б╕льш╕сть тут пишуть стилусами - заточеними паличками, або гусячим п╕р'ям. Дехто ╕з аристократ╕╖ може соб╕ дозволити ╕ б╕льш пишн╕ п╕р'╖ни. Матер╕алом для звичайного письма служить пап╕р, а для державних документ╕в - пергамент.

╤ поки я слухав викладача, система збирала дан╕ про мо╖х майбутн╕х п╕ддосл╕дних. Особливо мене ц╕кавили ╖хн╕ психолог╕чн╕ проф╕л╕. Нарешт╕ п╕д к╕нець уроку я ╖х отримав, ╕ результат мене не вт╕шив: ╕з п'яти нормальними виявилися т╕льки дво╓. Аристократа з╕ сво╖х план╕в викреслив одразу. Залишився т╕льки такий-соб╕ Церес Тайто. Хлопець ╕з простого люду, направлений до Академ╕╖ одразу п╕сля виявлення дару, простак. В╕н був би ╕деальним вар╕антом, якби не одне але... По зак╕нченн╕ урок╕в я думав п╕д╕йти, познайомитися ╕з ним, аби анал╕затор краще роз╕брав особист╕сть, але все розставив по сво╖х м╕сцях випадок.

Я саме прокручував запис лекц╕╖, намагаючись п╕длаштувати щойно почуте п╕д власну модель св╕тосприйняття, коли мене в╕двол╕к дзв╕нок на перерву ╕ шум збоку. На Ханл╕ знову почали на╖жджати. Цього разу в╕дкрито, н╕кого не соромлячись. Д╕вчинка пост╕йно робила мен╕ р╕зноман╕тн╕ знаки, але Лашура одразу мен╕ сказала, що без явних ознак агрес╕╖ мен╕ нав╕ть ворушитися не варто, ╕накше проти мене можуть висунути так╕ звинувачення, що н╕який статус ╕ протекц╕я не допоможуть. Потр╕бен був в╕двол╕каючий маневр. Киваю у в╕дпов╕дь. Ханл╕ погоджу╓ться ╕ каже одними губами: "Майстерня". Ось ╕ точка зустр╕ч╕. Тепер треба знайти щось таке, що приверне увагу ус╕х без винятку присутн╕х. Вт╕м, чому б не по╓днати при╓мне з корисним, якщо шанс сам ╕де до рук? Ось четверо хлопц╕в на╖жджають на п'ятого - Цереса. Пацан не огриза╓ться, ╕ намага╓ться усе перевести в жарт. А т╕ й рад╕ витончено його принизити. Мене у ц╕й сцен╕ обурив не конфл╕кт з оточенням, а те, що у хлопця вже почав формуватися комплекс жертви. В╕н уже до цього звик, ╕ його псих╕ка поступово зм╕ню╓ться. Ось це ╕ було отим АЛЕ, про яке я вже згадував. М╕й майбутн╕й донор уже потроху перетворю╓ться на блазня! Гидота! Мен╕ такий сценар╕й не п╕дходить. Значить будемо ламати стереотипи. ╤ щелепи незадоволеним, якщо доведеться.

Унизу м╕ж д╕вчатами теж точиться аналог╕чна боротьба за м╕сце п╕д сонцем. Зв╕сно, адже поруч з ними сидить монарша особа - раптом зверне свою увагу на когось ╕з них? Треба ж якось вид╕литися серед ╕нших. Як завгодно, нав╕ть скандалом. При чому ясно видно, що конфл╕кти надуман╕. Певно ус╕ хочуть показати себе крутими ╕ перспективними лицарями. Гадаю поява серйозного конкурента надовго приверне ╖хню увагу.

А тим часом агресори пом╕тили ╕нтерес Мар╕╖ Нарадан до мо╓╖ особи. Певно вона оч╕кувала в╕д мене якихось д╕й. Водночас сенсори вловили, як хтось унизу знову жарту╓ над Ханл╕. Н╕, вони пом╕тили жести Ханл╕ в м╕й б╕к, ╕ тепер жартують над╕ мною! Оце ви даремно, я хоч ╕ флегматик, але дуже злопам'ятний. Вони ще не знають м╕й статус, тому поки що не л╕зуть, але так довго тривати не буде. Та й присутн╕сть кл╕рика п╕д в╕кнами також наводить на роздуми. Значить мен╕ потр╕бна ще й якась обманка, яка пот╕м в╕двол╕че увагу в╕д мене... Схоже у того хлопця, над яким жартують, в голов╕ крутяться аналог╕чн╕ думки стосовно мене. Зв╕сно я м╕г би показати себе у вс╕й крас╕, але так палитися мен╕ зараз не варто. Значить до вже звично╖ ╖м страви сл╕д додати трохи спец╕й. Пробач хлопче, та мен╕ терм╕ново потр╕бен дублер. ╤ я зроблю з тебе свого дв╕йника. Або вб'ю.

З╕бравши запас катал╕затора навколо ╕мплантату, я розв╕в к╕лька сегмент╕в брон╕ на долон╕, й р╕шуче п╕днявся з╕ свого м╕сця. Клас вмить затих, ╕ ус╕ голови повернулися в м╕й б╕к. П╕дходжу до цього пацана, а ус╕ ╕нш╕ тихенько в╕дступили на к╕лька крок╕в назад, н╕би вони тут н╕ до чого. Лише нависнувши над б╕долахою я зрозум╕в, що мо╖ модиф╕кац╕╖ т╕ла не минули безсл╕дно ╕ вже зараз я майже на п╕вголови вищий за ус╕х присутн╕х тут учн╕в, ╕ ширший нав╕ть за деяких учител╕в.

- Я тут новенький. - голос теж б╕льше нагаду╓ модулятор. - Поки ╓ час, покажеш мен╕ усе.

- Т-так, зв╕сно! - ╕з вдаваною рад╕стю вигукнув хлопець, але я добре чую, що на високих частотах в╕н аж вищить в╕д страху. - Мене звати Тайто Церес!

- Кей.

***

Ус╕ в клас╕ затамували подих, коли цей дивний хлопець встав з м╕сця. В╕н був дивним, не таким як ус╕ ╕нш╕. Якби запитати когось ╕з учн╕в, що саме вони в ньому вважають дивним, навряд чи хтось зм╕г би дати ч╕тку в╕дпов╕дь. Ну трохи вищий, ну голос ╕накший, ну обличчя трохи не таке... Нав╕ть безцеремонна повед╕нка, зважаючи на скорий початок Турн╕ру, не дуже вибива╓ться з╕ звично╖ кол╕╖. Поодинц╕ ус╕ ц╕ в╕дм╕нност╕ не були н╕чим особливим, але з╕бран╕ разом вони змушували оточуючих п╕дсв╕домо триматися якнайдал╕ в╕д цього п╕дозр╕лого типа, який пригн╕чував оточуючих одн╕╓ю сво╓ю присутн╕стю. Представники знат╕ н╕як не могли пов╕рити у таку нахабну повед╕нку слуги. ╤ це ╖х лякало. Той, хто ще вчора був слугою, сьогодн╕ виступа╓ у якост╕ охоронця. Здавалося вовк щойно скинув ╕з себе овечу шкуру ╕ вже принюху╓ться в пошуках жертви. Нав╕ть т╕ д╕вчата, що насм╕халися над Ханл╕, вмить прикусили язики. Тому не було н╕чого дивного, що ус╕ враз принишкли, коли п╕сля уроку ц╕лковито╖ нерухомост╕ цей хлопець раптом повернувся в ╖хн╕й б╕к. А коли в╕н ще й заговорив...

66
{"b":"558816","o":1}