- Сьогодн╕ вранц╕ хтось проник у майстерню Ханл╕. - оп-па! - А завдяки тво╖м вибрикам перша ж п╕дозра у ско╓ному впала на тебе. - пояснила королева, намотуючи кола перед нами. - Ну не безглуздо звучить: красти самим у себе?!

- Щось зникло?

- Н╕. Шукали документац╕ю по мо╖х винаходах. - спок╕йно в╕дпов╕ла Ханл╕, н╕би й н╕чого не сталося. - А ╖╖ просто нема╓. Я все тримаю в пам'ят╕, ╕накше б мо╖ винаходи уже давно хтось повторив.

- Над чим працю╓ш?

- Над новим р╕зновидом лицар╕в. Я назвала його - мех! Через велику к╕льк╕сть механ╕зм╕в у конструкц╕╖. Вони будуть працювати не на еф╕р╕, а на пар╕, ╕ допомагатимуть збирати врожа╖, будувати...

- Ясно. Готуйтеся до в╕йни.

- А-а-а... - зависла королева, мало не сп╕ткнувшись об витягнут╕ ноги Ханл╕. - Що ти ма╓ш на уваз╕?

- Це нова зброя. Вона да╓ перевагу. Ран╕ше побудують - матимуть б╕льше часу...

- Мех не зброя! - одразу ж п╕д╕рвалася Ханл╕, гн╕вно зиркаючи на мене. - Будь який, нав╕ть ледь живий лицар зможе легко його знищити.

- Н╕, Ханл╕, в╕н все правильно каже. - перебила винах╕дницю Кайя. - Може лицар ╕ здатен знищити меха, але спочатку в╕н повинен до нього д╕статися. А ти сама щойно сказала, що ╖м еф╕р не потр╕бен. Достатньо вийти з моря Ахо, ╕ мехи стануть недосяжн╕. Там де нема╓ еф╕ру, вони д╕ятимуть не г╕рше за лицар╕в, бо не буде що ╖м протиставити.

- Ой! - схоже Ханл╕ д╕йсно не задумувалася над таким аспектом застосування сво╖х винаход╕в. - Виходить, що я... Сама...

- Саме так. Чи ти думала ╕нш╕ корол╕вства просто так зац╕кавилися у тво╖х розробках?

- Але я думала... Чому ви ран╕ше мен╕ не сказали?! Я ж нав╕ть не думала...

- Ран╕ше треба було думати. Ми гадали, ти розум╕╓ш, що робиш. А тепер треба розбиратися з тим, що вже зроблено. Т╕, хто хоче викрасти проект, явно здатн╕ його реал╕зувати. - королева знову почала б╕гати колами, роздумуючи вголос. - Вони хочуть отримати цю зброю ран╕ше за ╕нших. Ран╕ше, н╕ж хтось зможе дати ╖м в╕дс╕ч.

- Тод╕ у них, ким би вони не були, н╕чого не вийде. Перший мех я збирала три сезони. Другий зак╕нчу до к╕нця м╕сяця. А якщо все це як сл╕д орган╕зувати, то на збирання нового Меха п╕де не б╕льше декади. А декада, це надто мало для в╕йни.

- Б╕льше. - я вказав на Ханл╕, ╕ вс╕ повернулися до мене. - Без тебе - б╕льше. Ти зна╓ш конструкц╕ю. ╢дина. Не буде тебе - не буде виробництва.

- Боюсь в╕н правий, Ханл╕. - винирнула з роздум╕в Кайя. - Нам тепер доведеться тебе берегти як з╕ницю ока. Ти б╕льше не ходитимеш сама по вс╕й Академ╕╖. Ночуватимеш будеш у ма╓тку а не в сво╖й майстерн╕, як ти любиш. ╤ забудь про ц╕лодобове копирсання у сво╖х зал╕зяках. Я попрошу лед╕ Майю скласти тоб╕ розклад дня.

- Але ж...

- Н╕яких але - це задля тво╓╖ ж безпеки. Якщо тебе викрадуть, то на м╕сц╕ тих злод╕╖в опинимося вже ми. ╤ не в мирний час, а прямо п╕д час в╕йни. Ти ж сама все задумувала так, щоб н╕хто не зм╕г роз╕братися в конструкц╕╖, пам'ята╓ш?

- ╤ поки ми будемо заново створювати власн╕ мехи, нас будуть бити по вс╕х фронтах. - зак╕нчила зам╕сть сво╓╖ охоронниц╕ королева. - Треба перенести презентац╕ю. Ханл╕, тв╕й перший мех на ходу?

- Н╕, я переставила частину вузл╕в з нього на новий.

- А другий коли буде готовий?

- Я могла б впоратися до к╕нця декади, але тепер...

- Ти впора╓шся! - п╕дбадьорила ╖╖ Кайя. - Кейнс╕ тоб╕ допоможе, в╕н розбира╓ться у вс╕х цих штучках! ╤ в╕н же й охоронятиме тебе. Адже так?

Кайя повернулася до мене, чекаючи на в╕дпов╕дь, а я лише через секунду зрозум╕в сенс сказаного. Мен╕ щойно запропонували не просто подивитися на нов╕тн╕ технолог╕╖, а й працювати з ними! ╤ все це в компан╕╖ ходячо╖ енциклопед╕╖! Н╕, я такий шанс не упущу!

- Зв╕сно. Буду радий допомогти.

- Прекрасно. А тепер розходимося ╕ робимо вигляд, що ц╕╓╖ розмови не було. Кейнс╕, на к╕лька сл╕в. - Лашура махнула йти за нею.

Ми пройшли до ╖╖ каб╕нету. На краю стола лежали к╕лька з╕псованих мо╓ю бомбочкою документ╕в - водост╕йких чорнил тут ще не знають, а значить ╓ шанс п╕дзаробити на продаж╕ канцелярських товар╕в. Королева з╕перлася на ст╕л ╕ хмуро подивилася на мене.

- Ти д╕йсно будеш робити те, що Кайя тебе попросила, чи просто зробив вигляд, що погодився?

- Д╕йсно.

- Це добре, тому що супроводжувати ╖╖ тоб╕ доведеться скр╕зь. Ну, майже скр╕зь. Мен╕ не подоба╓ться, що доводиться залишати тебе поруч ╕з нею, але у мене нема╓ ╕нших дов╕рених ос╕б. ╤ хоч це влетить мен╕ в дзв╕нку монету, я готова за тебе сплатити. Я нав╕ть зроблю на тебе документи - ц╕нуй мою щедр╕сть.

- Сплатиш за що?

- Не важливо. - буркнула д╕вчинка, в╕двернувшись до в╕кна.

- Не бо╖шся, що зраджу?

- Кому? Ти у нас надто самост╕йний, щоб до когось б╕гти, ╕ щось просити. Скор╕ше до тебе приб╕жать.

- В╕рно. Це все? - Лашура кивнула. - Тод╕ у мене теж ╓ до тебе розмова. Коли проникли в майстерню?

- Сьогодн╕ вранц╕. - здивовано озирнулася на мене Лашура.

- Вчора увечер╕. ╤ п╕дозрюю - не вперше.

- Ти там був?! Вт╕м, чому я дивуюся? Ти у нас завжди в центр╕ уваги. - королева задумалася. - Чому вони замовчали цей факт?

- Доступ до лаборатор╕╖. Мехи вс╕м потр╕бн╕.

- Та н╕, доступ у них ╕ так був. Тут щось ╕нше. Таке враження, н╕би вони...

- Хочуть спихнути вину. - збагнув я раптом один ╕з можливих сценар╕╖в. - На мене. ╤ тод╕...

- Помовчи. - королева потрусила головою, намагаючись позбутися якихось особливо непри╓мних думок, але зовн╕шн╕ ф╕з╕олог╕чн╕ ознаки вказували, що стало т╕льки г╕рше. - Сама знаю, що будуть проблеми. ╤ все через тебе!

- Ти помиля╓шся. Я не джерело проблем. Я лише ╕ндикатор.

- Не каркай! - сумн╕ваюся, що цей висл╕в тут в╕домий, але перекладач зрозум╕в фразу саме так. - Ти сам ходяча проблема! Досить мен╕ тут б╕ду накликати! Забирайся до сво╓╖ Ханл╕ й не мозоль мен╕ оч╕!

- Дару╓ш мен╕ Ханл╕? Щедро.

- Гр-р-р! Згинь!

А королева не така вже й благенька, якщо ╖╖ добре роз╕злити. За к╕лька секунд вона виштовхала майже сток╕лограмового мене в коридор. Хоч я не дуже й опирався, але сам факт! Ханл╕ сид╕ла унизу, вислуховуючи вказ╕вки в╕д лед╕ Май╖. А поки вони були зайнят╕, я повернувся у в╕ртуальний прост╕р доробляти проект.

Пом╕тивши, що ╕нструктаж Ханл╕ зак╕нчився, я п╕шов сл╕дом за нею. Тримався справа трохи позаду не╖. Наш дует одразу ж привернув увагу оточуючих, що дуже не сподобалося Ханл╕. Та й мен╕ теж. Ус╕ зустр╕чн╕ учениц╕ одразу ж починали хихикати, а деяк╕ ще при нашому наближенн╕ починали розпускати слухи. Та ще й робили це так гучно, щоб ми це чули. А Ханл╕ мусила все це слухати, зц╕пивши зуби. Зв╕сно, вона ж особа без роду й статусу, а покровительство королеви Шатерей ряту╓ т╕льки в╕д прямого тиску. А репутац╕ю комусь з╕псувати любить кожен другий, особливо якщо за це йому н╕чого не буде.

Так ми й д╕сталися до входу в п╕дземелля. На вход╕ уже стояла парочка вартових у супровод╕ одного кл╕рика. Нас перев╕рили, обшукали, наск╕льки це було можливо, ╕ пропустили всередину. Зв╕сно ж не самих, а у супровод╕ ще одного кл╕рика. Той пров╕в нас аж до само╖ майстерн╕, ╕ вже хот╕в було зайти з нами, але Ханл╕, згадавши вказ╕вки Кай╖, нав╕др╕з в╕дмовилася його впускати. В╕н спробував було натиснути на нас сво╖ми повноваженнями, але на цей випадок у нас також були ╕нструкц╕╖. Нариватися на конфл╕кт було заборонено, тому я вир╕шив повторити подвиг Лашури.

- Обережно. П╕д ногами лайно.

- Де?

Ледве мужик опустив голову, я смикнув Ханл╕ всередину майстерн╕, а двер╕ зачинив прямо у того перед носом. Стояв би в╕н ще на сантиметр ближче - отримав би по лоб╕. А н╕чого в╕двол╕катися! В╕н ще довго щось кричав нам з того боку, але ми його вже не слухали. Якщо вже й через десять хвилин до нього не приб╕гла п╕дмога, значить у нього не було права заходити всередину. В╕н не представлявся, але його обличчя я запам'ятав - пот╕м намалюю фоторобот для Лашури. Нехай притрима╓ цей аргумент, якщо на нас знову будуть тиснути.

Схоже церковники вир╕шили спровокувати конфл╕кт. Щось не дуже це схоже на спецслужби, надто грубо й очевидно. Може це мен╕ надто ╕н╕ц╕ативний молодняк трапився? В будь-якому раз╕ мен╕ знадобиться не т╕льки ╕нформац╕йна, але й силова п╕дтримка. Можна сказати, що в мене знову прокинулася параноя, адже зараз мен╕ н╕що безпосередньо не загрожу╓. От т╕льки власний досв╕д не раз доводив, що краще бути живим парано╖ком, н╕ж необачним трупом.