- Е... - перебив роздуми ╕нспектора ╖хн╕й штатний криптограф. - Пане ╤нспектор, тут пов╕домлення.

- Пов╕домлення? Кому?

- Зда╓ться - нам. - пробелькот╕в спец╕ал╕ст, протягуючи блокнот.

Тору подивився на щойно зроблений переклад ╕ об╕мл╕в. Напис всередин╕ означав: 'Тут буде бомба.'

***

'Помилка симуляц╕╖'

Д╕дько! Це не п╕дходить, ╕ це теж... А це? Та що ж з ними не так?!

Я уже ц╕лу годину намагався в╕дновити пошкоджений файл, в якому збер╕галася базова верс╕я трупера. Тобто без збро╖, нав╕сного обладнання та програмного забезпечення. Як ╕ вс╕ файли цеф╕в, в╕н представляв собою об'╓мний образ майбутнього виробу. На перший погляд н╕чого складного, ╕ будь-який достатньо потужний комп'ютер м╕г би обробити таку модель. Але вся справа у способ╕ збер╕гання тако╖ ╕нформац╕╖, адже детал╕зац╕я там ╕де на р╕вн╕ молекул, а в деяких випадках - нав╕ть атом╕в! Як збер╕гати дан╕ про об'╓кт, структура якого складн╕ша за структуру самого комп'ютера? В ориг╕нальному вигляд╕ один т╕льки нос╕й тако╖ ╕нформац╕╖ буде в к╕льканадцять раз╕в б╕льшим за сам вир╕б. А що, як доведеться будувати не дрона, а косм╕чний корабель? Тут уже н╕який комп'ютер не допоможе.

Цефи знайшли вих╕д. Вони використовували спец╕альну програму-арх╕ватор, яка шукала однаков╕ елементи конструкц╕╖, запам'ятовувала ╖х, надавала цьому елементов╕ код ╕ вставляла його в образ. Цей код м╕стив у соб╕ основн╕ характеристики елемента, ╕ використовувався у моделюванн╕ роботи виробу. Що б╕льше однакових елемент╕в у образ╕, то менше в╕н буде займати м╕сця п╕сля арх╕вац╕╖. Вона ж виступала гарант╕╓ю, що сторонн╕ особи не зможуть прочитати зашифрован╕ файли. З ц╕╓╖ ж причини працювати ╕з ц╕льним об'╓ктом можуть лише д╕йсно потужн╕ комп'ютери, а мен╕ доводиться витягувати ц╕ елементи по одному, або обходитися спрощеною моделлю. Все прекрасно, поки ус╕ елементи були на м╕сц╕. Але п╕д час переносу арх╕в отримав значн╕ пошкодження, ╕ одна ╕з частин просто зникла. Як на зло, це виявилася в╕зитна картка ус╕х трупер╕в - щупальця. Точн╕ше нав╕ть не сам╕ щупальця, а порядок розташування ╖хн╕х фрагмент╕в. Добре, що я в загальних рисах знаю, як вони влаштован╕, хоча помучитися ╕з правильною ╖х конф╕гурац╕╓ю все одно доведеться.

'Помилка симуляц╕╖'

Так, ╕демо по порядку: нейропров╕д, енергопроводи, мускулатура, сенсорика... Все на сво╖х м╕сцях. Тод╕ чому воно не в╕дгуку╓ться на команди? Якщо я не поверну труперам ╖хн╕ к╕нц╕вки, то про власну арм╕ю можна буде забути. Що ж робити?

- Кейнс╕ Масаке? - вирвав мене з роздум╕в незнайомий голос.

- Так. - повертаюся на звук ╕ бачу перед собою одного ╕з кл╕рик╕в.

- Йд╕ть, будь-ласка за мною.

Отако╖! Невже мене зум╕ли вирахувати? Це дуже погано. Хвилинку, а якщо... Ну все правильно: п╕дставу з ученицями схоже влаштували вони, а поки я тут сид╕в - викрали макет п╕столета ╕ намагаються роз╕братися в принцип╕ його роботи. Ну розбирайтесь, розбирайтесь, поки я його не спалив. М╕ж ╕ншим вставляти бомбу туди зовс╕м не обов'язково. Мен╕ достатньо нав╕ть самого матер╕алу корпусу, аби перетворити ╕грашку на гранату. ╤ якщо мен╕ щось не сподоба╓ться, церковники вмить позбудуться сво╖х експерт╕в. А поки вони поводяться чемно - буду в╕дпов╕дати ╖м вза╓мн╕стю.

Мене провели в каб╕нет директриси. На сам╕й меж╕ чутливост╕ сенсор╕в в╕дчуваю складну структуру, що тягнеться по ст╕нах та стел╕ уздовж всього нашого маршруту. Хочуть мене уп╕ймати? Дуже нерозумно з ╖хнього боку. Нав╕ть якщо ╖м вдасться мене вирубити, контроль на себе в╕зьме ╤НК, а в╕н ╕з ворогами церемонитися не буде. Д╕дько, як же мен╕ зараз не вистача╓ групи прикриття!

В каб╕нет╕ уже знаходилася уся наша компан╕я ╕... Нав╕ть не знаю, як правильно описати цю людину. Перше, що спада╓ на думку - кардинал Р╕шель╓. Н╕, нехай буде просто Кардинал. Вдягнутий у таку ж сутану, як ╕ ╕нш╕ церковники, т╕льки червоного кольору, в╕н разюче в╕др╕знявся манерами в╕д сво╖х п╕длеглих. Це в╕дчувалося в усьому: осанка, жести, м╕лка м╕м╕ка обличчя... Ще к╕лька деталей, ╕ образ був би повним. ╤ т╕льки прискорене серцебиття, потовид╕лення та з╕ниц╕ очей вказували на його хвилювання. ╤ це добре. Якщо побою╓ться, значить шанси у мене ╓.

Уклонившись чи то Директрис╕, чи то спин╕ Кардинала, служитель покинув каб╕нет.

- Ось м╕й особистий слуга - Масаке Кейнс╕. - представила мене Лашура.

- ╤ як же такий молодий хлопчик зум╕в пробитися у корол╕вську прислугу? - поц╕кавився Кардинал, пильно вдивляючись мен╕ в оч╕.

- Вас ц╕кавлять детал╕ його кар'╓ри, чи розсл╕дування ╕нциденту?

- Пробачте мен╕ мою приск╕плив╕сть, але в таких справах др╕бниць не бува╓. - пояснив Кардинал, не в╕дводячи в╕д мене погляду.

- Пане ╕нспектор, не в╕двол╕кайтеся. - поквапила його Директриса.

- Пробачте. - чолов╕к на мить в╕дв╕в погляд, щоб кивнути Директрис╕, але одразу ж знову витр╕щився мен╕ у в╕ч╕. - В╕дпов╕дай швидко. Де ти був ц╕╓╖ ноч╕?

- Вдома. - щось це дуже схоже на м╕й польовий експрес-допит, тому ╕м╕тац╕я нервозност╕ буде доречною.

╤ почалося перекидання словами, наче м'ячика у тен╕с╕.

- Ти спав?

- Н╕.

- Чим ти займався?

- Готував майданчик.

- До чого?

- До тренування.

- Якого?

- Стр╕льби.

- Говори розгорнуто.

- Не можу.

- Чому?

- Не вм╕ю.

- Чому не вм╕╓ш?

- Не навчили.

- Ти був у порту?

- Так.

- Коли?

- В день при╖зду.

- Ти сюди ╖хав?

- Лет╕в.

- А чому сказав про при╖зд?

- Звичка.

- Ск╕льки тоб╕ рок╕в?

- Чотирнадцять.

- Кому ти служиш.

- Королев╕.

- З ким ти сп╕лкувався вчора?

- З жителями ма╓тку.

- Де ти був сьогодн╕ вдень?

- У лазарет╕.

- Чому?

- На мене напали учениц╕.

- Чому ти ╖х побив?

- Це випадково.

- Ти бачив когось п╕дозр╕лого?

- Так.

- Опиши його.

- Червоний одяг Академ╕╖. Чолов╕к. Вищий за мене. Випиту╓ секрети королеви.

- Хм...

Збитий з пантелику мужик аж прокл╕пався, уп╕знавши в опис╕ себе. Поруч стримуючи см╕х хрюкнула Ханл╕. Директриса теж майже не посм╕халася, ╕ т╕льки Лашура з Кай╓ю виглядали незадоволеними.

- Ну що, переконалися? - стримано поц╕кавилася Лашура.

- Так. Гадаю на сьогодн╕ достатньо. Дякую, що дозволили допитати Вашого слугу. - Кардинал вклонився присутн╕м ╕ статечно покинув каб╕нет.

- Будемо вважати конфл╕кт вичерпаним? - запитала Директриса, вмить позбувшись посм╕шки.

- Я не маю претенз╕й до Академ╕╖, але в подальшому прошу завчасно ставити мене до в╕дома, якщо комусь ╕з ВАШИХ колег захочеться поговорити з МО╥МИ людьми.

- Я все розум╕ю, але зрозум╕йте ╕ Ви: Ваш слуга проявляв так╕ ж навики, як ╕ злочинець. Не дивно, в╕н перший потрапив п╕д п╕дозру.

- Це все, чи ╓ ще як╕сь питання, що вимагають нашо╖ присутност╕?

- Н╕, б╕льше н╕чого. Бажаю Вам при╓много дня.

- Вза╓мно.

В╕дкривши двер╕ перед королевою, я дочекався, доки наша тр╕йця покине каб╕нет, а сам тихенько просунув новий жучок в щ╕лину в дверях. Завдяки сво╖й велик╕й площ╕, вони прекрасно сприйматимуть звуков╕ в╕брац╕╖ як зсередини каб╕нету, так ╕ з коридору. Нав╕ть наповнена ватою шк╕ряна оббивка не зможе повн╕стю заглушити звук. А найпри╓мн╕ше тут те, що н╕хто не здогада╓ться шукати жучки в дверях. Принаймн╕ в╕дом╕ мен╕ спец╕ал╕сти думали про них в останню чергу. А нав╕ть якщо знайдуть - зовн╕шн╕й вигляд лялечки комахи мало нагадуватиме шпигунський пристр╕й.

Покинувши адм╕н╕стративний корпус, ми мовчки пройшли до самого ма╓тку. На вход╕ дв╕йнята нас ретельно оглянули й змусили перевдягнутися. Теж шукають жучки? Лог╕чно. Особливо якщо брати до уваги, що саме цей ╕нспектор ╕ ╓ головою м╕сцево╖ СБ. От т╕льки надто п╕дозр╕ло й незрозум╕ло вигляда╓ м╕й виклик. Були б у них реальн╕ докази мо╓╖ вини - завалилися б до нас в ма╓ток прямо посеред ноч╕, а так минуло майже п╕вдоби.

- Що це було? - поц╕кавився я, коли вс╕ з╕бралися у в╕тальн╕.