- Хто?

- Хлопц╕. Ще не бачив. Жодного.

- Ну, в них нема╓ окремих груп, вони вчаться разом з ус╕ма. Х╕ба що деяк╕ предмети викладаються спец╕ально для них. Ну ╕ ф╕зична п╕дготовка. Але туди тебе н╕хто не пропустить. Що? Пробач, Кейнс╕, договоримо пот╕м.

╤ вт╕к. Нав╕ть не попрощався! Ага, це один ╕з кл╕рик╕в його позвав. Ну що ж, не будемо в╕двол╕кати людей в╕д роботи. А поки вони ус╕ зайнят╕, можна нарешт╕ сходити в порт ╕ наклепати заряд╕в для Кай╖. Виходимо з лазарету... Н╕куди не виходимо! Б╕ля входу стоять тро╓ служител╕в ╕ заганяють ус╕х назад. Ц╕каво, це якось пов'язано ╕з мо╖ми вит╕вками, хе-хе?

***

- Як результати? - поц╕кавився Тору, заглянувши у польову лаборатор╕ю. - Вдалося щось витягнути з ц╕╓╖ штуки?

- Майже н╕чого. - потиснув плечима ╖хн╕й штатний експерт. - Сам механ╕зм надзвичайно простий, але що саме приводить його в д╕ю - нев╕домо. Можу лише сказати, що еф╕ром тут нав╕ть не пахне. Буквально.

На стол╕ перед служителями церкви, закр╕плений в потужних лещатах, прикритий товстим склом, знаходився дивний пристр╕й. Не зважаючи на незнайом╕ форми й конструкц╕ю, будь-яка людина, вперше побачивши його, з впевнен╕стю уп╕знала б в ньому зброю. От т╕льки не було на св╕т╕ майстра, який м╕г би зробити ТАКУ зброю.

- А це що? - Тору вказав на ╕╓рогл╕фи, зроблен╕ на внутр╕шньому боц╕ кришки.

- Не знаю. Наш криптограф ще не роз╕брався, хоча й каже, що то не шифр.

- Просто старе письмо. - в╕дгукнувся той. - Я таке вже бачив. Скоро зак╕нчу.

- Навряд чи з цього п╕столя ми взагал╕ зможемо щось д╕знатися. - знову продовжив мову зброяр. - Ось ц╕ ср╕бн╕ дротики могли б бути трубками для еф╕ру. Але я нав╕ть не уявляю як ╖х узагал╕ можна зробити наст╕льки маленькими.

- Йому вдалося.

- Сумн╕ваюсь, що це, - майстер кивнув на ст╕л, - зробив в╕н. Ви ж сам╕ казали, що в╕н во╖н. А хто ╕з во╖н╕в зна╓, як робився ╖хн╕й меч?

Дуже слушне зауваження. Але результати спостережень вказують, що до недавнього часу тако╖ збро╖ у нього не було. Зв╕дки ж в╕н ╖╖ взяв? Прин╕с ╕з собою? Х╕ба що так, але це означатиме ц╕лу купу нових проблем: десь ма╓ бути майстер, який створив цю зброю. Такий майстер не може бути одинаком - його неодм╕нно прибере до рук якась г╕льд╕я, або правитель. ╤ озброюватиме такими механ╕змами сво╖х людей. А оск╕льки один ╕з них уже прописався у прислуз╕ королеви...

- Пане ╤нспектор! - перебив його роздуми рядовий служитель. - Допов╕даю! Десять хвилин тому в порту було пом╕чено присутн╕сть Третього. П╕сля переклички один з╕ служител╕в не в╕дгукнувся. По тривоз╕ п╕дняли ус╕х ╕з глушилками й почали проч╕сувати територ╕ю. Об'╓кт на контакт не п╕шов, просто з╕стрибнувши униз. Сл╕ди приземлення зараз вивчають спец╕ал╕сти. Також у оглушеного служителя зник ╕ндикатор.

- Що з Другим? - повернувся Тору до свого пом╕чника.

- Без зм╕н. - коротко в╕дпов╕в той, зв'язавшись ╕з п╕длеглими. - Об'╓кт все ще в лазарет╕. Спроб вирватися не пом╕чено. Схоже його дуже зац╕кавила наша мастика.

- Продовжуйте за планом. Все, з чим контактував Трет╕й - вивезти з порту. Постраждалого - на допит. Ус╕х оперативник╕в зажен╕ть назад, пан╕ку не п╕дн╕мати, на оч╕ не показуватися.

- Хай!

Тору любив свою роботу. Будь-яка загадка для нього була викликом власному ╕нтелекту. Саме в так╕ моменти, як зараз, коли доля п╕дкидала чергову деталь моза╖ки, в╕н в╕дчував... Не прикр╕сть. Скор╕ше незадоволення до самого себе, що не зм╕г вир╕шити головоломку сам, без п╕дказки. ╤ це ще б╕льше п╕дганяло його в робот╕, не даючи в╕двол╕катися на щось ╕нше. Тому не було н╕чого дивного в тому, що н╕хто ╕з церковник╕в у здоровому ╜лузд╕ до нього зараз би не п╕д╕йшов. Тору був не т╕╓ю людиною, яка дозволить комусь стати на завад╕ м╕ж ним та його пристрастю.

Номер Два зац╕кавив ╕нспектора з першого погляду. В цьому парубку було щось таке, потойб╕чне, незрозум╕ле звичайним людям. Стикаючись по робот╕ ╕з р╕зноман╕тним контингентом, Тору бачив щось схоже на обличчях ветеран╕в, як╕ багато чого пережили. Т╕льки тут це все було значно сильн╕шим. Мимовол╕ складалося враження, н╕би насправд╕ йому рок╕в п╕д сорок. Так╕ люди закам'ян╕ли душею. Розтопити ╖хн╕ серця надзвичайно складно, якщо узагал╕ можливо. ╥х не проймеш тортурами або психолог╕чним тиском - для них це вже пройдений етап. Так╕ люди вигорають зсередини. Мало хто з них залишаються особист╕стю. Б╕льш╕сть на решту життя перетворюються на прост╕ ляльки, яких уже н╕що не ц╕кавить, як╕ замкнулися на якомусь одному момент╕, й переживають його знову й знову. Доки не пок╕нчать з життям самогубством, або не п╕дуть 'виправляти гр╕хи'. Живими залишаються лише одиниц╕, яким довелося зм╕нитися всередин╕. Пристосуватися до нових умов, аби не просто вижити, а жити. ╤ ось так╕ люди уже були д╕йсно страшним суперником. ╥м уже н╕чого втрачати, вони багато вм╕ють, ╕ здатн╕ на все. З такими сл╕д поводитися дуже обережно. Вони можуть бути при╓мними сп╕врозмовниками, спок╕йно займатися сво╖ми справами, ╕ майже н╕чим не в╕др╕знятися в╕д ╕нших людей. Т╕льки легке божев╕лля п╕дтриму╓ ╖хн╕й вогонь життя. Але одного необережного слова, вчинка, нав╕ть просто випадково побачено╖ картинки може бути достатньо, аби вони перетворилися на бездушного ката, чи ман╕яка. ╤ бачити такий вираз на обличч╕ дитини було д╕йсно страшно. Нав╕ть самому Тору, якого теж в╕дносили до ветеран╕в.

Операц╕ю ╕з розшевелювання парубка розробляли не довго - потр╕бний досв╕д у ╖хньо╖ команди вже був. Трохи складн╕ше було п╕дготувати усе задумане. Вт╕м, тут об'╓кт сам допом╕г сво╖м спостер╕гачам, влаштувавши тренування напоказ. Тору нав╕ть подумав, що той пом╕тив ╖хн╕й ╕нтерес, але б╕льше н╕яких натяк╕в хлопець ╖м не давав, тому вони продовжили. Одночасно з цим до спостереження п╕дключилися анал╕тики, збираючи ╕нформац╕ю про стиль його роботи.

╤ одразу ж вил╕з перший секрет: хлопець явно не любив ближн╕й б╕й, ╕ користувався абсолютно незнайомим типом збро╖. На вигляд вона нагадувала п╕стол╕ для лицар╕в, от т╕льки стр╕ляла не один, ╕ не два рази. За непрямими ознаками анал╕тики зробили висновок, що деяк╕ жител╕ ма╓тку вже встигли близько познайомитися ╕з ц╕╓ю збро╓ю. Ще одним ц╕кавим в╕дкриттям стало використання найр╕зноман╕тн╕ших пасток. Все вказувало на те, що хлопець може виявитися не просто вуличним заб╕якою, а серйозним во╖ном. От т╕льки його стиль був абсолютно незнайомий спец╕ал╕стам. У сутичц╕ з ним будь-який дуелянт мав мало шанс╕в на перемогу. ╤ в той же час було добре видно, що в╕н стриму╓ться. Нав╕ть при ф╕зичному контакт╕ з╕ сво╖м суперником в╕н на мить завмирав, н╕би обираючи вар╕анти д╕й. Це не могло бути недосв╕дчен╕стю, ╕накше б в╕н програв хоча б один б╕й ╕з проведених. Натом╕сть в╕н намагався використовувати уже продемонстрован╕ йому прийоми, або схож╕, спл╕таючи з них новий стиль. Саме так, в╕н на ходу пристосовувався до нових умов. ╤ якщо на початку тренування анал╕тики ще могли пом╕тити щось нове, то п╕д к╕нець перед ними стояв просто надзвичайно досв╕дчений бо╓ць.

У зв'язку ╕з цим, другу фазу плану довелося скоригувати, ╕ нав╕ть п╕дставити м╕сцевих заб╕як. Провокац╕я вдалася на славу, давши прив╕д наставниц╕ забрати порушник╕в у лазарет, де наглядати за об'╓ктом було значно прост╕ше. В той же час до ма╓тку нав╕далися ╕нш╕ спец╕ал╕сти, як╕ зум╕ли вилучити зброю для досл╕дження. Якщо все пройде добре, то вони нав╕ть встигнуть повернути цей багаторазовий п╕столь на м╕сце ран╕ше, н╕ж його власник покине лазарет.

╤ тут в план втрутилася третя сила. Точн╕ше Трет╕й. На сам план це н╕як не впливало, але тепер у них з'явився реальний прив╕д затримати об'╓кт на будь-який, потр╕бний для досл╕дження час. А якщо як сл╕д об╕грати ситуац╕ю, то це дасть нав╕ть б╕льше бонус╕в, н╕ж сама операц╕я, ╕ повн╕стю розв'яже ╖м руки. Ще б пак: хтось напада╓ на людей, а вони мають це ╕гнорувати?! Та н╕коли! Потр╕бно ретельно ус╕х перев╕рити, обшукати кожен будинок, опитати кожного жителя Академ╕╖... А що це у вас за п╕дозр╕лий предмет? Ми його вилуча╓мо на час сл╕дства! Так, саме це вони ╕ зроблять. Ну а якщо все п╕де, як задумано, то Другий сам захоче п╕дключитися до сл╕дства, допомагаючи вистежувати ╕нших!