Бззз...
Активац╕я ╕нтелектуально╖ матриц╕ через:
3...
2...
1...
***
Кошмар! Ганьба-ганьба-ганьба! Ц╕ мовчазн╕ вигуки пересл╕дували М╕зайю повсюди, куди б вона не п╕шла. А все починалося так весело!
Наставниця М╕зайя була улюбленицею ус╕х без винятку д╕вчат. Висока й струнка, сильна й водночас ласкава, вона уособлювала в соб╕ ╕деал чолов╕ка-лицаря, яким його хот╕ли бачити учениц╕. Такий соб╕ баб╕й у ж╕ноч╕й подоб╕. Та й сам╕ манери наставниц╕ нер╕дко змушували ╖╖ п╕доп╕чних н╕яков╕ти й червон╕ти. В результат╕ половина учн╕в поважала ╖╖ як майстра сво╓╖ справи, а ╕нша - будь-що прагнула привернути ╖╖ увагу. На жаль у св╕т╕ не бува╓ н╕чого ╕деального, ╕ саме ╖╖ гострий язичок був причиною майже ус╕х непорозум╕нь в Академ╕╖. З самого початку сво╓╖ кар'╓ри в академ╕╖ ця всюдисуща бест╕я не давала спок╕йно жити жодн╕й людин╕ на Свят╕й земл╕. Жодна спроба ╖╖ вгамувати не принесла результату, а дирекц╕я просто заплющувала на ╖╖ вит╕вки оч╕. З одного боку такий подразник не давав учням розслабитися ╕ вносив р╕зноман╕ття в навчальний процес, а з ╕ншого - працювати з нею було надзвичайно складно. Одн╕╓ю сво╓ю появою, вона пост╕йно ламала будь-як╕ плани й ╕нтриги, приносячи ╕з собою веселий хаос. Зупинити ╖╖ можна було лише вказавши на нову ц╕ль. Б╕льш╕сть старожил╕в уже змирилися з ╖╖ присутн╕стю, новачки ж намагалися узагал╕ не знаходитися поблизу. Тому коли вона обрала сво╓ю жертвою такого-соб╕ Масаке Кейнс╕ - залишалося т╕льки посп╕вчувати б╕дному парубку.
Вперше побачивши його на остров╕ королеви Лашури, М╕зайя одразу ж занесла його у св╕й чорний список майбутн╕х жертв. Не тому, що в╕н ╖й не сподобався, навпаки - в╕н був довол╕ симпатичним ╕ вв╕чливим. Збоку могло здатися, що це звичайний хлопчик. Та його повед╕нка разюче в╕др╕знялася в╕д однол╕тк╕в: в╕н розум╕в значно б╕льше, н╕ж хот╕в показати. А ще ╕нту╖ц╕я п╕дказувала М╕зай╖, що у цього хлопця ╓ якась та╓мниця. Пробираючись до нього в кл╕тку, наставниця хот╕ла вибити його з кол╕╖, одразу ж застосувавши важку артилер╕ю. Не вийшло - в╕н повн╕стю про╕гнорував ус╕ ╖╖ зусилля, хоча вона ясно бачила, що в╕н усе бачить ╕ чу╓. Покидаючи остр╕в, М╕зайя дуже шкодувала, що не встигла розкрити секрет хлопчика. Але коли вона побачила його поруч ╕з Лашурою - уся Академ╕я завмерла в напруз╕.
Ще н╕чого особливого не в╕дбулося, але це було не надовго. М╕зайя т╕льки-но починала готувати ╜рунт для сво╖х майбутн╕х забав, ╕ перш╕ ознаки майбутнього розгард╕яшу вже проявлялися у р╕зноман╕тних слухах та надм╕рн╕й активност╕ учениць. А якщо додати до цього ще й багату дитячу фантаз╕ю... Краще б на академ╕ю звалилося стих╕йне лихо - менше було б проблем, але бог Сейку не пожал╕в б╕дний навчальний заклад. ╤ першим дзв╕ночком майбутньо╖ бур╕ стала зв╕стка про симпатичного юнака в саду.
Великий ботан╕чний сад був улюбленим м╕сцем в╕дпочинку для учениць будь-якого в╕ку. Величезна теплиця, засаджена найр╕зноман╕тн╕шими рослинами, наповнюючи пов╕тря неземними ароматами, дарувала ус╕м присутн╕м тут затишок та спок╕й. Нав╕ть ельфи не гидували зазирнути сюди або купити у сад╕вник╕в потр╕бн╕ трави, а коли минулого року вони запропонували сво╖ послуги у догляд╕ за рослинами - взагал╕ стала найб╕льш в╕дв╕дуваним м╕сцем у Академ╕╖. У вс╕х було одне-╓дине бажання: побачити живого ельфа. Здавалося б цього року аж╕отаж мав би спасти, але натом╕сть тут з'явилася нова д╕юча особа - та╓мничий юнак у незвичному одяз╕. Його нав╕ть спершу сприйняли за одного ╕з ельф╕в. Все почалося тод╕, коли хтось ляпнув, що це новий слуга королеви Лашури. Одн╕ були у захват╕ в╕д такого симпатяги, а ╕нш╕ не в╕рили, що слуга ╕ цей хлопець - одна особа. Академ╕я хоч ╕ велика, але слухи тут розповсюджувалися майже митт╓во, тому вже на наступний день первачки замучили наставник╕в, випитуючи з них ус╕ можлив╕ в╕домост╕ про та╓мничого слугу.
Та найб╕льше проблем викликало не це, а ус╕ т╕ слухи, як╕ розпускала одна дуже непосидюча наставниця. ╤ верс╕я, що це майбутн╕й наречений королеви - була одн╕╓ю ╕з найб╕льш реал╕стичних. Величезна к╕льк╕сть суперечливих в╕домостей завжди нервувала молодих аристократ╕в, руйнуючи ╖хн╕ плани, а найнад╕йн╕шим способом д╕стати правдиву ╕нформац╕ю, було звернення до першоджерела. Тому не було н╕чого дивного, що ╖хн╕ дов╕рен╕ особи пост╕йно б╕гали по Академ╕╖, збираючи ╕нформац╕ю. Коли ж вони д╕знаються ╕м'я хазя╖на, такого чудесного слуги - йому взагал╕ в╕дбою не буде в╕д бажаючих познайомитися! М╕зайя не могла дочекатися завтрашнього дня, уявляючи соб╕ ц╕л╕ черги таких 'паломник╕в'. Але парубок умудрився неспод╕вано порушити ус╕ ╖╖ спод╕вання, буквально випарувавшись. Тому ╖й сам╕й довелося виловлювати сво╖х п╕доп╕чних, ╕ розпитувати вже ╖х про результати пошук╕в. Неспод╕вано М╕зайя сама стала жертвою сво╖х ╕нтриг, в╕дбиваючись в╕д охочих д╕знатися останн╕ новини.
Тому не дивно, що до к╕нця наставниця була трошки роздратована ╕ шукала на кому скинути напругу. Так склалося, що п╕д руку трапилася одна ╖╖ знайома. ╤нспектор Рей, як вона ╖╖ називала, була чимось схожа на того хлопчика: така ж мовчазна, вр╕вноважена й флегматична. За всю ╕стор╕ю ╖хнього знайомства, М╕зайя лише один раз зум╕ла вивести Рей з р╕вноваги, ╕ тепер просто не могла спок╕йно пройти повз, щоб ╖╖ не п╕дколоти. З часом це для не╖ перетворилося на сво╓р╕дну гру. Зв╕стка про при╖зд Рей була як бальзам на душу наставниц╕, ╕ вона одразу ж вирушила на пошуки сво╓╖ майбутньо╖ жертви. Як в╕домо, ╕стор╕я ма╓ одну дуже погану звичку - повторюватися. М╕зайя не раз чула цей висл╕в, але нав╕ть не п╕дозрювала, що цей повтор в╕дбудеться так скоро. Згадуючи под╕╖ ц╕╓╖ ноч╕, наставниця н╕як не могла позбутися в╕дчуття, що доля почина╓ в╕дплачувати ╖й за ус╕ ╖╖ 'жарти'. Хто ж м╕г подумати, що в пошуках 'жертви' вона сама займе ╖╖ м╕сце?!
Не знайшовши Рей у в╕дведен╕й для не╖ к╕мнат╕, М╕зайя п╕дняла охоронц╕в на вуха й в╕дправила ╖х проч╕сувати усю територ╕ю Академ╕╖. Все йшло добре, поки одна ╕з команд пошуковц╕в не наткнулася на порушника. При╓днавшись до погон╕, М╕зайя вмить забула про ус╕ сво╖ невдач╕. А даремно. Схибнутий п╕дл╕ток у жовтому комб╕незон╕ виявився справжн╕м психом. В╕н заз╕хнув на святе: ╖╖ право знущатися над оточуючими!
Це був перший випадок в ╕стор╕╖, коли хтось зум╕в ╖╖ роз╕злити. Охоронц╕ прекрасно знали що бува╓, коли М╕зайя чимось незадоволена - з ╖╖ важкою рукою був знайомий кожен трет╕й. Та нав╕ть п╕д загрозою майбутньо╖ кари мало хто м╕г стримати посм╕шку. Маленький поганець ц╕лу годину публ╕чно знущався над нею, а вона не могла нав╕ть слово вставити, не кажучи вже про те, щоб уп╕ймати паразита й вирвати його поганий язичок! В результат╕ майже годинно╖ погон╕ вона таки змогла в стрибку п╕дловити покидька! Та зам╕сть кап╕туляц╕╖ в╕н за секунду умудрився облапати наставницю з ус╕х бок╕в, а пот╕м вони дружно з даху шубовснули прямо в центральний фонтан. На поверхню спливла т╕льки М╕зайя, а хлопець немов розчинився. Б╕льше п╕дл╕тка н╕хто не бачив.
Вислухавши ╖╖ верс╕ю под╕й, директриса т╕льки похмикала ╕ без зайвих сл╕в в╕дпустила наставницю. От т╕льки тепер всюди, куди б вона не п╕шла, чутливий слух вловлював тихеньк╕ см╕шки й хмики. До цього моменту М╕зайя н╕коли не обурювалася на жарт╕вник╕в, особливо коли жарти були д╕йсно см╕шними, ╕ в╕дплачувала ╖м вза╓мн╕стю сторицею. Але тут був зовс╕м ╕нший випадок: нев╕домо-хто не т╕льки принизив ╖╖ г╕дн╕сть як ж╕нки, а ще й виставив ╖╖ як слабачку! ╤ хай би це був якийсь тренований н╕ндзя, але ж н╕ - просто схибнутий п╕дл╕ток!
Сама не своя в╕д лют╕, М╕зайя ц╕лу н╕ч трощила н╕ в чому не винний подарунок, доки в╕д нього не залишилися лише тр╕ски. Вранц╕ ж до не╖ прийшли власники розграбованих контейнер╕в, ╕ т╕льки те, що перед нею стояли учн╕, втримало М╕зайю в╕д рукоприкладства. Хто б м╕г подумати, що зникли не лише п╕хви в╕д меча, але й сам меч, ╕ ще ц╕ла купа ц╕нних речей. Зв╕сно ж вона, як могла направила постраждалих до ╕нспектора Рей, яка вже отримала свою грамоту ╕з повноваженнями ╕ очолила щойно створену ком╕с╕ю ╕з розсл╕дування факту вторгнення. Така маленька капость не змогла виправити знищену самооц╕нку ж╕нки, але на деякий час покращила ╖й настр╕й.
