Ц╕лий день ╖й доводилося терп╕ти см╕шки за спиною. Ну а що ви хот╕ли? Академ╕я н╕чим не краща за велике село, тут вс╕ усе про вс╕х знають. Але М╕зайя не метушилася, ╕ н╕чого не заперечувала, навпаки: робила завуальован╕ натяки на веселу н╕ч ╕ та╓мничо мовчала. Маючи великий досв╕д ╕нтриг, вона збиралася повернути ситуац╕ю соб╕ на користь, в черговий раз п╕дкр╕пивши свою репутац╕ю. ╤ це давало сво╖ результати. Вже до к╕нця дня серед учн╕в ходили анекдоти про н╕чного порушника та про не╖, як головну геро╖ню. Це був добрий знак, адже учн╕ знову побачили перед собою достойний приклад для насл╕дування.
╤ ось, повертаючись ╕з занять, вона звернула увагу на зб╕говисько д╕вчат б╕ля гуртожитку. Зац╕кавившись причиною, М╕зайя повернула туди ╕ з╕ здивуванням побачила пом╕ж ученицями свого нового знайомого - Масаке Кейнс╕. Хлопець був вбраний у не дуже пишну л╕врею слуги, й вперто ╕гнорував сво╓ оточення.
Пригадавши сво╖ попередн╕ невдач╕, наставниця не посп╕шала йти на контакт, вивчаючи жертву на в╕дстан╕. ╤ це було дуже правильним р╕шенням: хлопець сам по соб╕ чимось привертав увагу протилежно╖ стат╕. Ус╕ прохож╕ д╕вчата мало не в╕шалися на нього хоча, якщо придивитися, його обличчя стало зовс╕м негарним. Але в╕н терп╕в, н╕як не виказуючи сво╓╖ зац╕кавленост╕ до нових компан╕й. Через деякий час до п╕д╕йшла ╖хня м╕сцева знаменит╕сть - Ханл╕ Вах. Км╕тлива й розумна д╕вчинка, хоча й дещо прямол╕н╕йна. Може в╕н збира╓ свою команду? Та н╕, тод╕ б вони не сп╕лкувалися так в╕дкрито. ╤ не т╕кали б в╕д пересл╕дування!
На жаль майстерн╕ були одним ╕з небагатьох м╕сць, куди М╕зайя заходила дуже р╕дко. Там було ст╕льки бруду й галасу... Фе! Краще почекати ╖х тут, б╕ля входу. Чекати довелося майже годину, але побачене в к╕нц╕ було того варте!
Вийшовши з майстерень, парочка деякий час сп╕лкувалася, а пот╕м Ханл╕ д╕стала ╕з сумки якусь штуковину. Кейнс╕ взяв ╖╖ в руки, розглядаючи, а коли д╕вчинка щось там натиснула... Око вловило т╕льки короткий спалах, ╕ цил╕ндр упав на землю. Хлопця на стежц╕ вже не було. Спостер╕гаючи здалеку, М╕зайя встигла пом╕тити, як пригнулася трава поперек газону, а через секунду кущ╕ на ╕ншому боц╕ розлет╕лися з╕рваними г╕лками. Передчуваючи сенсац╕ю, М╕зайя поб╕гла вперед. Помахавши розгублен╕й д╕вчинц╕, яка неспод╕вано загубила свого товариша, наставниця кинулася наздоганяти вт╕кача.
Хлопець б╕гав в╕ртуозно. Здавалося для нього не ╕снувало сили тяж╕ння. Проб╕гти по ст╕н╕ к╕лька крок╕в може будь-яка тренована людина, а от п╕днятися по н╕й вертикально вгору на висоту третього поверху - це вже було щось зовс╕м нереальне. Але найб╕льше здивування у М╕зай╖ викликали не його викрутаси а те, що в╕н пост╕йно зливався з м╕сцев╕стю! ╤ т╕льки його швидкий рух дозволяв наставниц╕ бачити його розмитий силует. Якби в╕н так рухався з╕ швидк╕стю п╕шохода - вона б його нав╕ть не пом╕тила! Невже в╕н у ельф╕в навчився? Т╕льки вони ум╕ють пересуватися так швидко й непом╕тно! Ну ╕ ще один нахабний паразит у жовтому...
Точно! Ось воно! Той гад теж час в╕д часу вм╕в робився невидимим! А значить ц╕ дво╓ можуть бути м╕ж собою пов'язан╕! Якщо Кейнс╕ виявиться тим-самим порушником, то... Цей поганець все життя буде шкодувати про сво╖ слова! Спершу вона випита╓ з нього ус╕ секрети його техн╕ки, а пот╕м вона зробить з ним таке...
Замр╕явшись, вона мало не звалилася у воду, в останн╕й момент вхопившись за перила маленького м╕стка. На ╕ншому боц╕ був ботан╕чний сад, але нав╕ть зв╕дси було прекрасно видно, що там зараз н╕кого нема╓. А от хвил╕ на вод╕ у безв╕тряну погоду виглядали п╕дозр╕ло. Цей канал в╕в в╕д саду аж на ╕нший б╕к навчального корпусу через п╕дземний тунель у фундамент╕. Дехто ╕з старшокласник╕в нав╕ть запрошував сво╖х обранц╕в на прогулянку човником через ц╕ тунел╕. Серед учн╕в нав╕ть ходить забобон, що пара, яка трич╕ на трьох побаченнях там поц╕лу╓ться, матиме вдалий шлюб. Ц╕лком можливо, що хлопець гайнув туди. От т╕льки його д╕вчина залишилася б╕ля майстерень, та й побачення зазвичай влаштовують уноч╕. А це значить, що у нього зовс╕м ╕нш╕ нам╕ри.
Озирнувшись довкола й не побачивши спец╕ально залишеного на такий випадок човника, М╕зайя ще раз переконалася у сво╖й здогадц╕ й без вагань скинула св╕й костюм залишившись лише у п╕лотському комб╕незон╕ - правила Академ╕╖ вимагали в╕д ус╕х д╕ючих п╕лот╕в носити його п╕д верхн╕м одягом, аби в будь-який момент бути готовими с╕сти в каб╕ну. Будучи п╕лотом екстра-класу, М╕зайя могла соб╕ дозволити носити не лише естетично при╓мний, але й функц╕ональний комб╕незон, який був здатен захистити ╖╖ в╕д легких травм. А ще в╕н трошки звужував ╖╖ тал╕ю, ╕ п╕дкреслював ╖╖ принади. Зовс╕м трошки.
Азарт погон╕ затьмарив ╖й голову, ╕ наставниця уже не могла думати н╕ про що ╕нше, окр╕м виловлювання капосника. Зв╕сно шкода було зач╕ски та мак╕яжу, але заради такого призу можна й потерп╕ти. Акуратно склавши одяг п╕д найближчим кущем, ж╕нка ласт╕вкою стрибнула у воду, одразу ж занурившись мало не до самого дна. ╤ коли вона вже збиралася спливати, ╖╖ слух вловив мелод╕ю, а хор ╕з чотирьох чолов╕чих голос╕в п╕дсп╕вував:
- We all live in a yellow submarine, yellow submarine, yellow submarine... *
Н╕ мелод╕я, н╕ ╕нструменти, н╕ слова ц╕╓╖ п╕сн╕ були ╖й не знайом╕. Вперше з╕ткнувшись ╕з таким явищем, як п╕дводна музика, М╕зайя на мить розгубилася, зависнувши в товщ╕ води. Вода була проти такого нахабного вторгнення у сво╖ волод╕ння, ╕ почала виштовхувати легке, ╕з повними легенями пов╕тря, т╕ло ж╕нки нагору. Наставниц╕ довелося докласти деяких зусиль, аби залишитися на глибин╕, й прослухати п╕сню до к╕нця. Але запас пов╕тря швидко нагадав ╖й про причину такого неспод╕ваного купання. А причина ця, як ╕ звук п╕д водою, уже була довол╕ далеко. П╕д низьким куполом рукотворного тунелю було прекрасно чути плеск╕т води далеко попереду, ╕ М╕зайя почала гребти до порушника. Будучи у прекрасн╕й форм╕, вона була абсолютно впевнена, що швидко наздожене коротконогого п╕дл╕тка. Та як би вона не намагалася, дистанц╕я м╕ж ними не сп╕шила скорочуватися. Час в╕д часу п╕рнаючи, аби прислухатися до музики, М╕зайя застала момент, коли проста п╕сенька зм╕нилася важким ритмом ╕ вереском нев╕домого ╕нструменту. Звук був наст╕льки потужним, що в╕дчувався уже вс╕м т╕лом. В╕д тако╖ р╕зко╖ зм╕ни репертуару наставниця мало не захлинулася, вестибулярний апарат попросився у в╕дпустку, а у живот╕ поселилися мурашки. Наковтавшись води, вона була змушена дал╕ плисти наосл╕п В цих каналах не було св╕тильник╕в, тому ор╕╓нтуватися можна було х╕ба що на слух. М╕зайя це вм╕ла, а от хто навчив цьому хлопця?
Раптом звуки зникли. Не т╕льки п╕д водою, але й у пов╕тр╕. Напевно зача╖вся, ╕ хоче переконатися, що йому не почулося, ╕ за ним д╕йсно хтось пливе. М╕зайя мала великий досв╕д виловлювання учн╕в п╕д час н╕чних прогулянок та у заборонених для в╕дв╕дування м╕сцях, тому не стала ховатися, а навпаки - рвонула вперед, скорочуючи в╕дстань до порушника. Той н╕чим не видав сво╓╖ тривоги. Тобто ЗОВС╤М н╕чим: жодним звуком, жодним сплеском води! ╤ коли М╕зайя уже подумала, що порушник ут╕к, рука п╕д водою наткнулася на щось масивне. Вхопившись за нев╕домий предмет, ж╕нка п╕дтягнула його ближче й п╕сля короткого обмацування зрозум╕ла: це був хлопець! ╤ в╕н абсолютно н╕ на що не реагував! Вже пом╕тивши св╕тло у к╕нц╕ тунелю, М╕зайя м╕цно вхопилася за парубка, й погребла до виходу. Не вистачало т╕льки, щоб в╕н втопився!
***
Знову! Вже втрет╓ за останню добу мен╕ знесло дах! Схоже я дуже недооц╕нив м╕сцевих винах╕дник╕в. Треба з цими припадками щось робити, бо я вже другий день змарнував на ус╕ляк╕ дурниц╕. Де там мо╖ бази? Ага... Угу... Д╕дько, ну чому я не ц╕кавився медичними технолог╕ями? Зараз би наростив поверх себе орган╕ки, ╕ не мучився. Але ж н╕, я можу повн╕стю асим╕лювати людське т╕ло, ╕ покращити його по вс╕х параметрах! Нав╕що мен╕ як╕сь прим╕тивн╕ методи л╕кування, якщо п╕сля мене т╕ла як такого уже не залиша╓ться?! А дивись же - знадобилися! Тепер доведеться самому ламати голову.
