Литмир - Электронная Библиотека

- Fucking rats! - нарешт╕ виплюнув останню фразу хлопець ╕ лише пот╕м перев╕в подих. - Ти хто така, ╕ що тут робиш?

- Сиджу. - нейтрально в╕дпов╕ла Рей, уважно роздивляючись неспод╕ваного гостя.

Тако╖ зустр╕ч╕ вона точно не чекала: жовто-чорний комб╕незон, татуювання на обличч╕ у вигляд╕ вус╕в, б╕лява чуприна... Це був той-самий нав╕жений, якого вони виловили б╕ля Болота! Т╕льки такий псих м╕г горизонтально (!) стояти на стовбур╕ дерева. От т╕льки тод╕ в╕н виглядав прост╕ше. Тепер же додалося б╕льше м╕лких деталей. Сьогодн╕ Рей вперше почула його голос, ╕ в╕н ╖й... Не сподобався, якщо чесно. Його голос пост╕йно тро╖вся, н╕би к╕лька людей говорять одночасно, та й акцент дуже р╕зав слух. Деяк╕ слова хлопець вимовляв ч╕тко й правильно, а ╕нш╕ перекручував наст╕льки, що було майже неможливо щось роз╕брати. Але найб╕льше Рей не сподобалося його обличчя. Н╕би й н╕чого незвичного, але надто вже воно було... Вираженим. ╤ ось саме ця 'виражен╕сть' ╕ насторожувала д╕вчину. Вона спробувала заф╕ксувати в пам'ят╕ ус╕ головн╕ риси, аби пот╕м в╕дтворити портрет порушника - безрезультатно. Щойно вона зосереджувалася на чомусь одному, як усе м╕нялося. Зовс╕м тр╕шки, але м╕нялося. Його обличчя н╕ на секунду не залишалося статичним.

- Чого витр╕щилася? Агов! - хлопець клацнув пальцями у не╖ перед очима, привертаючи увагу. - Я не Саске, а ти не Сакура, щоб так зависати!

- Що? - отямилася в╕д сво╖х спостережень Рей ╕ одразу ж смикнулася, мало не з╕рвавшись з г╕лки, наст╕льки близько раптом опинився цей юнак.

- Може спочатку представишся?

- Ну...

Рей зробила так, як ╖╖ вчили: встановила зоровий контакт ╕... ╤ все! Зазирнувши в оч╕ незнайомця, вона лише на мить розгубилася, але й цього виявилося достатньо, аби повн╕стю втратити контроль над ситуац╕╓ю. Оч╕ хлопця, здавалося, св╕тилися в темряв╕. Цей погляд проникав прямо в душу, не давав зосередитися, п╕дкоряв тебе... Як ╕ обличчя свого власника, оч╕ теж пост╕йно зм╕нювалися. С╕ра на початку, розд╕лена на три однаков╕ сегменти райдужка плавно зм╕нила св╕й кол╕р на св╕тло-блакитний, ╕ крутилася-крутилася-крутилася... Неначе висвердлюючи д╕рку в голов╕, через яку вит╕кали абсолютно вс╕ думки.

В╕д споглядання одне одного ╖х в╕д╕рвав шум унизу. Роз╕бравшись, куди под╕вся ╖хн╕й ут╕кач, коору почали дряпатися на дерево. К╕лькох особливо нахабних хлопець спробував скинути вниз. Гризуни ж, розпушивши хв╕ст, спок╕йно опускалися на землю й знову л╕зли вгору, н╕би ╖м тут було медом намазано. Зрозум╕вши, що його схованку знайшли, хлопець без зайвих розмов сам з╕стрибнув вниз ╕, з криком "╤нв╕з╕бл Джитсу!" чкурнув геть.

Вартов╕, що вже збиралися йти геть, знову повернулися на звук ╕ побачили, як к╕лька десятк╕в тварин метнулися всл╕д за розмитою т╕нню. Зв╕сно ж вони кинулися наздоганяти невидимого порушника, ╕ уже через к╕лька хвилин в саду знову було тихо.

- ╤ що це було? - поц╕кавилася Рей в коору, що ненароком в╕дбився в╕д згра╖. - Кошмар, н╕би нам одн╕╓╖ нав╕жено╖ мало.

- М╕у! - обурився хвостатий, намагаючись вирватися з рук.

В╕дпустивши тваринку, Рей зл╕зла з дерева й попрямувала у зворотному напрямку. Ще раз прив╕тавшись ╕з вахтеркою на вход╕, д╕вчина пройшла до сво╓╖ к╕мнати. Як вона ╕ оч╕кувала, не об╕йшлося без маленько╖ каверзи в╕д М╕зай╖ - зник ╖╖ одяг. Не зважаючи на те, що вони з М╕зай╓ю виглядали однол╕тками, остання завжди вела себе як дитина, пост╕йно вигадуючи щось нове. Але зараз це вже нема╓ н╕якого значення. В ╖╖ речах ╓ запасний комплект, ╖╖ реч╕ лежать у над╕йному м╕сц╕, а ганятися за невгамовною наставницею в не╖ нема╓ н╕якого бажання. Тим б╕льше, що у не╖ вже ╓ ╕грашка. Влаштовуючись в л╕жку Рей була впевнена, що того незнайомця М╕зайя точно вп╕йма╓ не скоро, ╕ побажала йому багато сил та терп╕ння. Бажано - на ц╕лу н╕ч.

***

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: WTF?!!! Ну що з╕ мною не так? Зв╕дки в мен╕ це божев╕лля взялося? Ран╕ше ж такого не бувало! ╤ б╕с ╕з ним - з божев╕ллям. Я за н╕ч умудрився десь загубити майже п'ять к╕лограм сво╓╖ маси! У пошуках в╕дпов╕д╕ я знову звернувся до арх╕в╕в. Переглядаючи записи сво╖х н╕чних пригод, в мене виникло нестримне бажання побитися головою об ст╕нку! Д╕ло було так...

Гладити тварин мен╕ не сподобалося. Кожен розряд статичного струму д╕яв на мене не г╕рше за шокер, тому я почав в╕дганяти гризун╕в, що буквально оточили мене. П╕сля к╕лькох хвилин активно╖ г╕мнастики я надав соб╕ вигляд Наруто, ╕ з гучними викриками почав б╕гати по ст╕нах, дахах, деревах... Нав╕ть по вод╕! (Д╕дько, як я це робив?!) Тварини не здавалися. Я роз╕злився. Витрачати на них високотехнолог╕чн╕ патрони було святотацтвом, тому користувався п╕дручними засобами: кам╕ння, г╕лки, вазони... Довелося нав╕ть заскочити на територ╕ю особливо великого ма╓тку за бо╓припасами. Зда╓ться це була територ╕я роду Нарадан. Тут оборонятися стало значно зручн╕ше, хоча й доводилося маневрувати м╕ж особливо великими кущами. Так я ╕ розважався, поки на з будинку не вийшла охоронниця принцеси. Спод╕ваюся альб╕носка не встигла мене побачити.

Пот╕м я перейшов на територ╕ю одного ╕з парк╕в, де зустр╕вся з╕ ще одн╕╓ю жовтоокою кралею. Я нав╕ть уявити соб╕ не м╕г, що в Академ╕╖ знайдеться ще хтось, окр╕м мене, хто буде гуляти вноч╕ по деревах. До прислуги вона точно належати не могла, для учн╕в - надто доросла, а наставники себе так не ведуть. Скор╕ш за все це була гостя, або чиясь особиста слуга. Хот╕в нав╕ть познайомитися, але вона так п╕дозр╕ло на мене поглядала... Наче на п╕ддосл╕дного! Бррр... Коротше, зв╕дти довелося злиняти.

Тод╕ ж до мо╓╖ прогулянки п╕дключилися ╕ вартов╕ Академ╕╖: дво╓ чолов╕к╕в та семеро ж╕нок на чол╕ ╕з, як неспод╕вано виявилося, наставницею М╕зай╓ю. Чим я так прогн╕вив долю? Н╕, з охороною проблем не виникло: ривок через паркан, ╕ я вже у центральному саду. А от ╕з М╕зай╓ю довелося помучитися. Передчуваючи чергову порц╕ю непри╓мностей, я рвонув у б╕к пов╕тряного порту. Коли Су-Ван зал╕тав на стоянку, я бачив там безл╕ч вантажних контейнер╕в, пом╕ж яких було легко заховатися. За два дн╕ ╖х ще не встигли роз╕брати, тому я швидко п╕рнув у ц╕ хащ╕ й зача╖вся.

Ненадовго, бо моя неадекватна частина одразу ж зац╕кавилася вм╕стом контейнер╕в. Нормально читати я так ╕ не навчився, тому в╕дкривав навмання. В деяких виявилися припаси для Академ╕╖, у ╕нших - особист╕ реч╕ аристократ╕╖. Саме за переглядом останн╕х мене й застала М╕зайя. В мене в руках саме був якийсь церемон╕альний меч. Можливо тому вона й не стала одразу нападати, а пот╕м уже я заговорив ╖й зуби. Ну як заговорив - повторювати увесь той маразм я не збираюся, але судячи ╕з реакц╕╖ дами, ╖╖ мозок тод╕ кип╕в не г╕рше, н╕ж у мене зараз. Через к╕лька хвилин п╕дтягнулася охорона порту, ╕ мен╕ довелося т╕кати. Меч закинув назад у контейнер, а от п╕хви в╕д нього ╕з непристойними натяками умудрився вручити М╕зай╖... Буеее! Не хочу б╕льше дивитися! Але ж треба!

А ще я д╕знався, що волосся М╕за╖ теж непогано електризу╓ться. Мене торкнуло ще на п╕вгодини. Дал╕ була б╕ганина складом, нал╕т на гуртожиток, екстримальн╕ стрибки м╕ж дахами у стил╕ вищезгаданого Наруто (м╕ж ╕ншим, М╕зайя в╕д мене не дуже й в╕дставала), та купання у м╕сцевих водоймах. Скор╕ш за все масу я втратив саме там. Б╕льше н╕де. От т╕льки де саме я це зробив? Я ж вил╕з аж на ╕ншому к╕нц╕ Академ╕╖. П╕д водою камера осл╕пла, а я ор╕╓нтувався за допомогою сонару, значить конкретного маршруту в мене нема╓. Доведеться обстежувати ус╕ ставки, а ╖х аж 16, не кажучи вже про сполучн╕ канали та ╕нш╕ водопроводи... Коротше, роботи у мене тепер дн╕в на чотири, якщо не б╕льше. ╢диний плюс - п╕д водою отримати розряд буде набагато важче.

Надвор╕ уже св╕тало. Шукати свою пропажу вдень нерозумно - можуть пом╕тити. Риба у ставках ще не здохла, отже втрачен╕ матер╕али неактивн╕, ╕ можна не посп╕шати. Так чи ╕накше, а у мене попереду ц╕лий день. Пора б уже почати реал╕зовувати сво╖ плани. На чому я там зупинився? Ага, нав╕датися в лаборатор╕ю Вах Ханл╕. От т╕льки мене туди й близько н╕хто не п╕дпустить. Доведеться ловити ╖╖ де╕нде. Для збору ╕нформац╕╖ я повернув соб╕ первозданий вигляд лакея. Також знову перейшов на коротк╕ фрази по два-три слова, аби не показувати св╕й акцент, який я уже встиг дв╕ч╕ засв╕тити. ╤ поки я не отримаю достатню статистику для перекладача, нормально говорити мен╕ не св╕тить.

38
{"b":"558816","o":1}