- Зробив помилку. Думав, що ви в╕д мене щось приховували, хот╕ли використати й п╕дставити. А виявилося, що сам╕ зна╓те нав╕ть менше за мене. - буркнув я, розм╕рковуючи вслух.
- Помилку значить... А н╕чого, що ти нас тут ледве не перебив?!
- Можу вибачитись. Стане легше?
- Гр-р-р! Все, закрили тему! Але не думай, що я просто так забуду тв╕й вчинок.
- Сам╕ винуват╕. Мен╕ потр╕бно знати св╕т. Могли б розказати.
- ╤ що ми тоб╕ мали розказувати? Зв╕дки нам було знати, що тоб╕ треба? Дума╓ш у нас був час, щоб з тобою няньчитися?
- А в кого в╕н ╓?
- Не знаю. Сам шукай соб╕ опов╕дач╕в.
- А б╕бл╕отека?
- Туди пускають лише учн╕в. - скрипнула зубами д╕вчинка. - Або збирають рекомендац╕╖ не менш як в╕д трьох представник╕в учн╕всько╖ ради, ╕ оплачують користування. Не в╕риш - спитай Вах Ханл╕.
- Свою рекомендац╕ю даси?
- П╕сля всього, що сьогодн╕ сталося?!
- Звучить як натяк на стосунки.
- Гр-р-р! Нав╕ть не думай, що я так просто вдруге пробачу тоб╕ тво╖ вит╕вки.
- Я такий, який ╓. Звикай. Нам ╕ще разом якось жити.
- Гр-р-р!!! Треба було тебе записувати в блазн╕! Буде тоб╕ рекомендац╕я! От т╕льки де ти все ╕нше в╕зьмеш? За тебе н╕хто не поручиться, а тим б╕льше грошей в борг не дасть.
- Ти документи п╕дготуй, а я грош╕ я знайду.
Легко сказати - знайду! Вт╕м, якщо тут грошова система не дуже складна, то п╕дробити стартовий кап╕тал - раз плюнути! Це буде крайн╕й вар╕ант. А зараз у мене все ще ╓ можлив╕сть зайнятися п╕дроб╕тком у ст╕нах Академ╕╖. Спод╕ваюся мо╓╖ продуктивност╕ вистачить, аби отримати необх╕дну суму бодай за тиждень. Чи за м╕сяць? Добре, в╕дкладемо питання зароб╕тку на завтра. В решт╕-решт, зал╕зти у б╕бл╕отеку я можу й так але, якщо мо╖ п╕дозри справдяться ╕ ус╕ записи тут збер╕гають без систематизац╕╖ - на пошуки ╕нформац╕╖ п╕де значно б╕льше часу. Якщо я взагал╕ зможу там бодай щось в╕дшукати.
В цей момент до каб╕нету зазирнула лед╕ Майя. Служниц╕ ж до цього моменту вже припинили прикидатися, ╕ саме допомагали Лашур╕ приводити себе до ладу. Окинувши мене, сидячого на стол╕, незадоволеним поглядом, лед╕ Майя дуже оф╕ц╕йним тоном попросила допомогти перенести пан╕ Кайю до ╖╖ к╕мнати. Я в╕дмовлятися не став. Все одно ф╕зична праця ╕нтелектуальн╕й не заважа╓. Взявши б╕льшу за себе д╕вчину на руки, я п╕шов заносити т╕ло в його апартаменти. Де розташувалася Кайя я знаю, але там я лише розставляв мебл╕. Ц╕каво буде подивитися, як живе справжн╕й лицар.
К╕мната на другому поверс╕ за розм╕рами вдв╕ч╕ б╕льша за мою, ╕ заставлена значно колоритн╕ше. Одразу видно, що Кайя присвятила себе служб╕. Усе було розставлене по м╕сцях, н╕чого не стирчить, н╕чого зайвого... Хоча н╕, дещо зайве в к╕мнат╕ я просто не одразу пом╕тив - величезний, нал╕плений на стелю плакат ╕з не дуже ч╕ткою фотограф╕╓ю двобою лицар╕в на арен╕: червоного ╕ блакитного. Ну червоного лицаря Кай╖ я вп╕знав одразу, все ж його уламки ще довго валялися на остров╕, а от блакитний... Хм, ╕ чому цей лицар зда╓ться мен╕ таким знайо... Твою ж див╕з╕ю! М╕лких деталей достатньо, аби я вп╕знав свого маскованого знайомого! Тепер залиша╓ться лише д╕знатися, хто був п╕лотом цього лицаря, ╕ можна см╕ливо йти псувати йому життя. Хоча н╕, так буде нец╕каво: помста ма╓ бути пов╕льною, щоб жертва усе бачила, розум╕ла ╕ в╕дчувала. Я маю сповна насолодитися знищенням цього йолопа.
Стоп! Що це таке було? Це я злюсь? Н╕, це вже прийшло в╕д т╕ла. Ох Кейнс╕, ну й гад же ти - нав╕ть з того св╕ту умудрився п╕д╕срати! Я ж тепер не заспокоюся, доки не отримаю задоволення в╕д знищення свого ворога, хоча ран╕ше узагал╕ його таким не вважав. В╕н не перший, хто намага╓ться мене вбити. Хоча н╕, в╕н обманув спод╕вання мого нос╕я ╕ нав╕ть спробував познущатися над ним, а це вже образа мене, як НК. Ну добре, додамо його до сво╖х план╕в. Спод╕ваюся моя маленька вендета не перешкодить мен╕ як╕сно влитися в новий св╕т. Ще прогнози на майбутн╓ ма╓ш? Ну от ╕ добре. Кайю спати поклали, роздягати не будемо, зн╕мемо лише взуття. Ох ти ж...
Повна ╕золяц╕я!
Фу, добре що я вже к╕лька раз╕в здох! Н╕коли не думав, що у ж╕нок може так смерд╕ти в╕д н╕г, просто н╕ разу за все сво╓ св╕доме життя з цим не стикався. Якщо наступного разу потраплю в т╕ло Джеймса Бонда - матиму на уваз╕. Так, кладу черевики б╕ля л╕жка ╕ розвертаюся на вих╕д. О, а що це за коробочка стирчить з-п╕д л╕жка? Але роздивлятися уже нема╓ часу, бо сонар показу╓ наближення дв╕йнят. Ну що ж, тепер я можу спок╕йно повернутися до в╕дроб╕тку, якщо мене погодяться випустити. Адже погодяться, правда?
- Д╕вчата. - звернувся я, коли пропускав ╖х у к╕мнату. - Вибачте за безтактн╕сть. Як вас звати?
- Х╕кар╕. - св╕тленька.
- М╕зук╕. - темненька.
- Лог╕чно. - подумав я, зв╕ряючись з╕ словником. - Придив╕ться за Лашурою. Щоб не нако╖ла дурниць. - д╕вчата нахмурилися, знову потягнувшись до рукав╕в. - Що? Вже були прецеденти?
- Не см╕й! - а це вже Х╕кар╕.
- Ов-ва! ╤ це ел╕тна охорона! - д╕вчата знову скривилися, але швидко взяли себе в руки. - Добре-добре. Не буду дражнити. Через повагу до вас.
Б╕льше провокувати д╕вчат не став ╕ швиденько покинув будинок. Ц╕ дв╕йнята мене в╕дверто зац╕кавили. Треба буде обов'язково якось взяти у них карту бойових прийом╕в для ж╕ночого т╕ла - про всяк випадок. Не приведи генератор мен╕ потрапити у ж╕ноче т╕ло, але готовим треба бути до всього.
Б╕льше в ма╓тку мен╕ сьогодн╕ робити н╕чого, тому я в╕дправився до вже знайомого мен╕ колектора. На жаль мо╖ ман╕пуляц╕╖ не залишилися непом╕ченими, ╕ зараз там крутилася парочка прац╕вник╕в, витягуючи з люку довжелезн╕ чорн╕ стр╕чки колишнього нанореактора, як╕ ще не встигли повн╕стю л╕кв╕дуватися. Подавши команду на самознищення, я дозволив соб╕ ще хвилину поспостер╕гати за ошелешеними прац╕вницями, на чи╖х очах величезна маса синтетичних водоростей розсипалася в поп╕л, а пот╕м в╕дправився гуляти. Якщо не можеш поповнити матер╕альн╕ запаси - переключайся на нематер╕альн╕. Принаймн╕ вб'ю час до ранку, а пот╕м на мене чека╓ дуже ц╕кава бес╕да ╕з одн╕╓ю молодою винах╕дницею. Як би я не ставився до р╕вня тутешн╕х технолог╕й, але знати свого ворога в обличчя треба завжди. А де ще можна ознайомитися з передовими досягненнями, як не в лаборатор╕╖ Вах Ванл╕?
Знайшовши в найближч╕й але╖ лавку, я розвалився на н╕й ╕, неприродно закинувши голову назад, аж за спинку, занурився у св╕й в╕ртуальний св╕т. 83% розгортання систем, це дуже хороший показник, але мен╕ потр╕бн╕ ус╕ 100%, аби почати нормально працювати. В решт╕ решт потр╕бно в╕дновити увесь софт, в╕дсутн╕сть якого мен╕ дуже дошкуля╓. Була б у мене нормальна САПР, я би спок╕йно оформив нанореактор у потр╕бному вигляд╕, а не ганявся за ним бозна-де. Коли операц╕йна оболонка завантажилася, я запустив процедуру д╕агностики ╕ став передивлятися виведену програмою схему НК у пошуках дефект╕в.
У гр╕ НК показаний, як стильний комб╕незон ╕з гуми та металу. Насправд╕ ж гуми в його склад╕ майже нема╓. Х╕ба що на п╕дошвах та долонях. Усе ╕нше повн╕стю склада╓ться ╕з пол╕мер╕в, р╕зноман╕тних сплав╕в та композитних матер╕ал╕в, б╕льш╕сть з яких людству не знайом╕. Незнайом╕ з технолог╕╓ю люди часто думають, що НК повн╕стю склада╓ться ╕з нан╕т╕в, але це м╕ф. Насправд╕ ж ус╕х вид╕в нан╕т╕в у ньому набереться не б╕льше к╕лограма-двох. А от усе ╕нше - повн╕стю результат ╖хньо╖ д╕яльност╕. Вони не виконують прямих наказ╕в оператора, а лише обслуговують вже створен╕ системи. ╤ для цього потр╕бна в╕дпов╕дна ╕нфраструктура: аналог кровоносно╖, нервово╖ системи, опорно-руховий апарат, джерела енерг╕╖, генератори, р╕зноман╕тн╕ допом╕жн╕ пристосування... Так ╕ не знайшовши н╕яких в╕дхилень, я переключився на свого нос╕я. ╤ ось тут на мене вже чекало одразу к╕лька сюрприз╕в.
По-перше, ╕ це дуже п╕дозр╕ло, т╕ло ориг╕нального Кейнс╕ було майже нежитт╓здатне. Показники орган╕зму були наст╕льки аномальними, що без мо╓╖ допомоги хлопець загнувся б уже через тиждень-другий, не кажучи вже про життя в такому стан╕. Я вперше бачу, щоб т╕ло людини працювало в наст╕льки екстреному режим╕. Одних т╕льки гормон╕в вид╕лялося в п╕втора рази б╕льше за норму. ╤ усе це перетворю╓ вид╕льну системою на справжн╕й розпилювач феромон╕в! Здавалося хтось п╕дключився до хлопця ╕ вв╕в код: BEKKNQV. Знаюч╕ люди мене зрозум╕ють. Тепер, коли я зам╕нив шк╕ру м╕м╕крилом, такого ефекту уже нема╓. Та згадуючи сво╖ перш╕ дн╕ у цьому св╕т╕, я все б╕льше схилявся до думки, що хлопця хот╕ли перетворити на типового гаремника. Лашура та ╖╖ компан╕я стали першими жертвами ц╕╓╖ газово╖ атаки. Можна соб╕ т╕льки уявити, що б зробили з╕ мною, якби я заявився в Академ╕ю з╕ звичайним, невдосконаленим т╕лом! Жах!