- Я... - зовс╕м розгубився хлопець, не знаючи куди д╕ватися. - Я спробую...

- Не пробуй! Так, або н╕?

- Так! - крикнув Церес, вир╕шивши щось для себе. - Я приймаю тво╓ покровительство.

- В╕таю тод╕ з кроком першим до життя нового.

Кей простягнув руку, ╕ Церес вир╕шив за краще потиснути ╖╖, ан╕ж знову викликати гн╕в цього нав╕женого! Знав би в╕н, до чого це призведе - вт╕к би з класу ще до приходу психопата. Задумавшись, в╕н не одразу зрозум╕в, що ╖хн╓ рукостискання продовжу╓ться надто довго, а долоня уже он╕м╕ла.

- Радий, що правильне ти р╕шення прийняв. А щодо покровительства: не знадобиться воно б╕льше тоб╕.

- Тобто?

- Скоро зрозум╕╓ш. - ╕ додав незрозум╕лу фразу, - Prepare to hard night, my padavan.

***

- Це точно Другий?

- Безсумн╕вно. Наш криптограф зум╕в знайти переклад деяких сл╕в т╕╓╖ п╕сн╕. Слово "we"означа╓ себе, або свою сп╕льноту, а слово "yellow" переклада╓ться як жовтий. Знайшли ще "submarine", але там якась н╕сен╕тниця виходить. Досл╕вно звучить як "п╕дводний човен". Можливо це якийсь терм╕н. Зважаючи на опис нашого знайомого, це звучить як з╕знання.

- ╤ нав╕що йому було це сп╕вати? Може в╕н був п'яний?

- П'яний Древн╕й? Я швидше пов╕рю, що в╕н просто насм╕хався над нами. Але факти св╕дчать, що об'╓кти Перший та Другий - одна ╕ та ж особист╕сть. Або особа ╕з роздво╓нням особистост╕ - тут уже потр╕бн╕ наш╕ штатн╕ психологи, а не оперативники.

- Це все, чи ╓ ще щось?

- Ми отримали в╕д нього попередження.

- Знову хтось ╕з тво╖х проколовся? - дуже недобро поц╕кавився начальник.

- Якби ж... При досл╕дженн╕ його збро╖ було виявлено напис древн╕ми письменами. Тобто в╕н не просто грамотний, а ще й ма╓ вельми специф╕чну п╕дготовку: Ун╕версал або ╤нф╕льтратор. Або ╕ те, ╕ ╕нше разом. В╕н дав нам зрозум╕ти, щоб до нього не л╕зли. Тод╕ я зустр╕вся з ним особисто. Як ╕ оч╕кувалося, техн╕ка Р╕ю-Кай на нього не под╕яла.

- Йолоп! А якби в╕н ╕ тоб╕ м╕зки вивернув?! Мен╕ у вашому в╕домств╕ ще один ╕нвал╕д з ╕нтелектом дитини зовс╕м не потр╕бен!

- У вас ╓ ще хтось, хто волод╕╓ цим мистецтвом на достатньому р╕вн╕? Зате ми д╕зналися, що в╕н не в╕дбивав техн╕ку. Як бачите, я й дос╕ при сво╓му розум╕. ╤мов╕рно в╕н сам волод╕╓ нею, або ╖╖ аналогом. ╤ ма╓ в╕дпов╕дний захист. В будь-якому випадку нам ╕ти на конфл╕кт з таким добре захищеним спец╕ал╕стом не варто.

- Я теж так думаю. От т╕льки якщо ╕з цим дволиким психом ми вже роз╕бралися, то залиша╓ться питання ╕з Трет╕м та Четвертою... Що з тво╓ю п╕длеглою?

- Через два-три дн╕ я поверну ╖╖ до оперативних...

- Об╕йдешся. Нехай залиша╓ться в Академ╕╖ зам╕сть тебе. А ти забирай свою групу ╕ повертайся у Храм. Ваша присутн╕сть терм╕ново потр╕бна тут.

- Щось серйозне?

- Дуже. Тво╖ улюбленц╕ проявили себе.

- Скоро буду.

╤нспектор Тору об╕рвав зв'язок ╕ поклав проектор до саквояжу, збираючись у дорогу. Новини були неспод╕ваними. Хтось почав боротьбу за владу всередин╕ само╖ Церкви. Ус╕ попередн╕ рази вище кер╕вництво лише см╕ялося над здогадками талановитого сл╕дчого. Що могло статися, якщо його розсл╕дуванню дали зелене св╕тло? Та ще й тод╕, коли в╕н на ви╖зд╕? Це все дуже п╕дозр╕ло...

***

"Ось тебе ╕ завербували", - подумав Церес, завалившись увечер╕ до сво╓╖ к╕мнати. Йому казали, що це станеться непом╕тно, плавно, що в╕н сам засуне голову у ярмо. Та куди там - якийсь псих п╕д╕йшов до нього ╕ сказав, що в╕н тепер у його команд╕. ╤ Церес нав╕ть не подумав йому заперечувати. Як ╕ решта його однокласник╕в. Спробуй-но заперечити такому бугаю. ╤ байдуже хто ти, аристократ чи нав╕ть член корол╕вського роду - ╕нстинкт самозбереження не дасть тоб╕ в╕дкрити рота. Це знать може соб╕ дозволити викликати один одного на дуел╕, а так╕ типи вс╕ питання вир╕шують на м╕сц╕. Кулаками.

Кожен хлопець-лицар в Академ╕╖ ма╓ сво╓ власне житло - щоб н╕хто ╕з сус╕д╕в не м╕г впливати на його думку. У знат╕ воно було довол╕ великим, а простакам д╕ставалися звичайн╕ к╕мнати в гуртожитку ╕з необх╕дним м╕н╕мумом речей. Та нав╕ть так його житло було лише тр╕шечки меншим за батьк╕вську хату. Та ще й власна ванна к╕мната! ╤ саме до останньо╖ хлопець зараз ╕ взяв курс. Скинувши верхн╕й одяг ╕ задерши сорочку, Церес зайшов до ванни й став крутитися перед дзеркалом. На хребт╕ м╕ж лопатками, темною плямою розплився здоровенний синяк, в╕д якого здавалося гуд╕ла уся спина. Страшно подумати який у Кея буде удар, якщо нав╕ть п╕сля легкого штурхана залишаються так╕ сл╕ди. Можна було б поскаржитися наставникам, але знову ж таки - який буде результат? Кр╕м того Церес ╕ сам розум╕в, що в компан╕╖ такого страховища його остер╕гатимуться. Та й зац╕кавила його пропозиц╕я цього дивака. Наставники теж казали, що у нього хороший потенц╕ал, от т╕льки йому здалося, що Кей мав на уваз╕ щось зовс╕м ╕нше. ╤ що означала ота його фраза? Якою мовою в╕н говорив?

Було вже п╕зно тому, плюнувши на все, Церес п╕дготував на завтра зошити й виконан╕ домашн╕ завдання, ╕ завалився спати. День був довол╕ напруженим: оч╕ все ще бол╕ли п╕сля довгого сид╕ння над книгами та зошитами у б╕бл╕отец╕, п╕сля вих╕дних одразу навалилося ст╕льки справ ╕ переживань, що хот╕лося просто впасти й не дихати. Та не виходило. Травма бол╕ла, не дозволяючи лежати на спин╕, змушуючи хлопця ворушитися й шукати зручн╕шу позу, в╕д чого синяк раз за разом знову простр╕лював болем. Але поступово втома взяла сво╓ ╕ оч╕ хлопця заплющилися. В╕н не знав, що саме в цей момент кр╕зь прив╕дкриту кватирку до к╕мнати зал╕за╓ здоровенний павук. В╕н не в╕дчув як той стрибнув йому на спину, а тонк╕ лапки прокололи його шк╕ру, д╕ставшись до щойно вживленого нейрошунта. В╕н не бачив, як черево комахи розгорнулося химерною кв╕ткою антени. Йому все це було байдуже, бо в╕н нарешт╕ заснув.

Щоб наступно╖ мит╕ вилет╕ти з перекинутого л╕жка. Повалившись на п╕длогу, Церес хот╕в-було п╕днятися, але б╕ль у т╕л╕ знову дав про себе знати, ╕ хлопець знову повалився на кол╕на. ╤ ця мить слабкост╕ врятувала його в╕д осколк╕в, як╕ прошили ст╕ну прямо у нього над головою. Уся к╕мната прямо на очах перетворювалася на друшляк, а мебл╕ розл╕талися на друзки. Повалившись на п╕длогу, Церес закрив руками обличчя в╕дчуваюся, як гостр╕ осколки дряпають шк╕ру. Пот╕м щось просвист╕ло й обстр╕л припинився. Зачекавши хвилину, хлопець таки наважився п╕дняти голову й шокований застиг ╕ще на к╕лька хвилин. Це була не його к╕мната! Прим╕щення, в якому в╕н опинився, зовс╕м не нагадувало гуртожиток. ╤ хоча вц╕л╕лих предмет╕в навколо майже не залишилося, ╖хн╕й вигляд був йому абсолютно незнайомим. П╕дповзши до в╕кна, хлопець спочатку захот╕в вилаятися, але так ╕ застиг стату╓ю, не в змоз╕ вимовити жодного слова.

А причина для цього була б╕льш н╕ж поважна: в╕н побачив не мальовнич╕ кра╓види Академ╕╖, а велетенське м╕сто, яке розкинулося на обох берегах широко╖ протоки. Його буд╕вл╕ були наст╕льки тонкими й високими, що в думках саме спливло слово 'хмарочос'. Справа видн╕лися два гранд╕озних мости, один з яких уже був зруйнований, а п╕д другим знаходилося щось схоже на плавучий корабель. От т╕льки ТАКИХ корабл╕в Тайто ще н╕ разу не бачив. В╕н був нав╕ть б╕льшим за л╕таюч╕ острови великих корол╕вств. Але головне потряс╕ння викликало видовище зл╕ва: океан, що тягнувся ледь пом╕тними блисками хвиль аж до самого обр╕ю. Багряне сонце с╕дало за горизонт, п╕дсв╕чуючи контури величезно╖ нап╕взруйновано╖ стату╖ ж╕нки з факелом. Церес на з╕р не скаржився, тому зм╕г в деталях роздивитися дивну корону стату╖, п╕сля чого знову застиг в шоц╕ - пов╕тря було кришталево чистим, без жодного натяку на море Ахо. Ще раз глибоко вдихнувши, Церес закашлявся, п╕дтвердивши страшну п╕дозру: тут нема╓ еф╕ру. Натом╕сть на язиц╕ з'явився непри╓мний г╕ркуватий присмак, а в нос╕ р╕зко засверб╕ло так, що захот╕лося чхати. Усе навколо здавалося неймов╕рним, нереальним, н╕би намальованим: надто багато кольор╕в, запах╕в... Все навколо виглядало дивним ╕ дуже диким. Хот╕лося заплющити оч╕ й забути усе, як страшний сон. Сон. Точно! Усе це просто страшний сон! Достатньо лише себе ущипнути ╕...