Поставивши автоматику в╕дсл╕дковувати активн╕сть орган╕чного мозку, я взявся розбирати сво╖ арх╕ви. А то соромно з╕знатися: користуюся надсучасними технолог╕ями, а сам нав╕ть не розум╕ю, як воно там все працю╓. Пора б уже виправлятися! Сп╕шити мен╕ уже н╕куди, а для простого перегляду файл╕в спец╕ального програмного забезпечення не треба. ╤ розпочну я з того-самого нанореактора, бо дуже вже ц╕каво мен╕, зв╕дки взявся такий прорахунок в конструкц╕╖. Зас╕в надовго, години на три, але н╕чого конкретного д╕знатися так ╕ не зм╕г. Схематично конструкц╕я виглядала, як складна система мембран та канал╕в, м╕ж якими циркулюють потр╕бн╕ речовини. Така будова дозволяла масштабувати реактор у розм╕рах починаючи в╕д кишенькового, ╕ зак╕нчуючи справжн╕м заводом. Що б╕льшим в╕н був, то б╕льше тепла вид╕лялося. Я спец╕ально п╕драхував: якщо м╕й реактор нав╕ть на м╕н╕мальн╕й потужност╕ легко випаровував воду, то на максимум╕ в╕н би зр╕внявся ╕з двохсотк╕ловатною котельнею. Можу соб╕ уявити, яка була б теплов╕ддача у реактора, завб╕льшки з машину. Н╕яко╖ системи охолодження я там не знайшов, але навряд чи його конструкц╕я могла б витримати таку температуру. Як же цефи вир╕шували проблему перегр╕ву? До незрозум╕лого можна додати ╕ саму форму реактора: пелюстков╕ модул╕ мають величезну площу ╕ охолоджуються прекрасно, а сама капсула не т╕льки прийма╓ на себе найб╕льше навантаження, а ще й розташована у значному в╕дрив╕ в╕д решти конструкц╕╖. Цефи не дурн╕, вони завжди використовують увесь доступний прост╕р на 100%, а тут - ст╕льки в╕льного м╕сця! Може реактор мав працювати в пар╕ з ╕ншим пристро╓м?

Тут двер╕ мо╓╖ персонально╖ 'в'язниц╕' в╕дчинилися, ╕ М╕зук╕ повела мене вниз на об╕д. Спершу я здивувався, коли мене привели не на кухню, а в банкетний зал, але коли побачив за столом М╕зайю - все стало на сво╖ м╕сця. Схоже у ц╕╓╖ ж╕ночки ╓ на мене як╕сь плани. ╤ мен╕ це дуже не подоба╓ться. Вдягнута в строгий д╕ловий костюм, на Свят╕й земл╕ ця невгамовна ж╕нка ╕з непосиди перетворилася на сувору наставницю. Але це зовс╕м не зм╕нило ╖╖ характер, радше навпаки - доповнило образ. Зв╕сно ж не вс╕ жител╕ ма╓тку позитивно сприйняли ╖╖ появу, але сн╕данок у дружньому с╕мейному кол╕ королева чомусь вважала важлив╕шим за др╕бн╕ сварки. ╤ нав╕ть присутн╕сть за столом удаваного слуги не повинно було з╕псувати ранок, хоча Кайя думала зовс╕м ╕накше.

- Чому Ви так рано, наставниця М╕зайя? - буркнула Кайя, скрипнувши виделкою по тар╕лц╕.

- Будь-ласка, називай мене зараз сестричкою. Просто вир╕шила заскочити в гост╕ й подивитися, як ваш бешкетник себе почува╓ п╕сля одужання. - посм╕хнулася та, в╕др╕заючи шматочок б╕фштексу й намагаючись з рук нагодувати мене, п╕дс╕даючи все ближче ╕ ближче.

- А тоб╕ яке до цього д╕ло?

- Велике! - шматок м'яса по м╕л╕метру наближався до обличчя хлопця, погрожуючи бути запханим в рот насильно. - Я вир╕шила, що Кейнс╕ м╕г би допомогти нашим учням по... - перекладач неспод╕вано замовк, натрапивши на незнайоме слово. - А у випускник╕в ╕ без того багато роботи.

- Щось я такого не бачила. - п╕дозр╕ло поглядаючи на сестру, буркнула Кайя. - Гадаю рац╕ональн╕ше буде залишити його на робот╕ в госп-частин╕. Кейнс╕ в перший же день проявив себе дуже корисним прац╕вником, а у вас там зараз нестача персоналу.

- Не переб╕льшуй. - ще б╕льший шматок м'яса опинився на вилц╕ М╕зай╖ ╕ вирушив на штурм сус╕да, але завис на п╕вдороз╕. - А де тв╕й ошийник?

- Зняв. Це непристойно. Одягати на людях - не можна.

- А якщо я хочу, щоб ти носив його публ╕чно? - спробувала нависнути над╕ мною М╕зайя, зовс╕м забувши про м'ясо на вилц╕.

- Краще к╕льце. Зазвичай в╕нчаються ними. - Кайя подавилася, Лашура поперхнулася, а служниц╕ поруч хрюкнули.

- Я не пропоную тоб╕ в╕нчатися! Хоча ╕дея приваблива... - на мить задумалася М╕зайя. - Це мало бути тво╖м покаранням!

- Не розум╕ю. Який у ньому сенс?

- Сенс у тому, що це удар для твого авторитету, самоповаги ╕ статусу! - не витримала Кайя, перейшовши на крик.

- Ошийник може вибухнути? - посм╕ха╓мося ╕ маха╓мо! - В╕н отру╓ний? Завадить вбити ворога?

- Н╕! Не см╕й н╕кого вбивати! Ти в цив╕л╕зованому св╕т╕, а не у сво╓му...

- Заспокойтеся. - королева взяла справу в сво╖ руки, поки Кайя не наговорила зайвого. - Навряд чи Кейнс╕ нас зараз зможе зрозум╕ти. Давайте не будемо псувати соб╕ настр╕й. Кайя, - Лашура повернулася до д╕вчини, - я сама запропонувала М╕зай╖ його послуги. Ти ж не хот╕ла пост╕йно б╕гати за ним, а у М╕зай╖ ╓ ╕ бажання ╕ можливост╕.

- Д╕вчата вже давно просять знайти ╖м пом╕чника. - М╕зайя знову згадала про сво╖ нам╕ри, ╕ п╕дхопила найб╕льший шмат м'яса. - А оск╕льки ваш бешкетник уже отримав в╕д мене догану - я вир╕шила долучити його до позаурочних занять. Ну ж бо, скажи а-а-м!

Хруп!

М'ясо разом ╕з частиною виделки зникло безсл╕дно, Лашура збл╕дла, Кайя знову подавилася, а наставниця М╕зайя здивовано витр╕щилася на ручку в╕д столового прибору. Мертву тишу в к╕мнат╕ порушував лише жал╕бний хруст металу десь в глибин╕ мо╓╖ горлянки. А що тут такого? Ср╕бло мен╕ потр╕бне! ╤ в╕д золота теж не в╕дмовлюся... Хм, а проба не дуже висока.

Задум королеви виявився простим: в╕дхреститися в╕д мене, здавши на поруки М╕зай╖. Таким чином Лашура одночасно вбивала трьох зайц╕в: в╕дхрещувалася в╕д мене та всього, що я можу нако╖ти, збер╕гала з╕ мною нейтрольно-союзн╕ стосунки, ╕ водночас показувала ус╕м, що я д╕йсно ╖╖ слуга, ╕ вона ма╓ на мене вплив. Але щось у ц╕й ситуац╕╖ здалося мен╕ неприродним. Може це була надм╕рно весела повед╕нка М╕зай╖?

Перш╕ п╕дозри у мене виникли, коли ми не д╕йшли до учбового корпусу, а повернули до купалень. Пот╕м мен╕ оголосили, що додатков╕ заняття почнуться п╕зн╕ше... ╤ лише коли ми зайшли всередину, мо╖ п╕дозри п╕дтвердилися: наставниця М╕зайя одразу ж кудись зникла, а через к╕лька хвилин повернулася, ╕ я т╕льки й зм╕г видати:

- What the fuck?! - пред╕ мною стояла сувора пан╕-гувернантка у глухому чорному платт╕, розмахуючи р╕зкою в руках.

- Я не дозволяла в╕дкривати рота, неук! - розвернулася до мене ця любителька рольових ╕гор та дом╕нування.

- Слухаюсь, наставниця М╕зайя. - одразу ж повернувся до оф╕ц╕йного тону.

От дивився ╕ думаю: facepalm, facepalm, facepalm! Вона явно хоче зак╕нчити те, що почала на корабл╕. Або п╕дставити мене. Або ╕ те, ╕ ╕нше. Вона ж мене п╕д статтю п╕дводить! Хоча н╕, у японц╕в одружуються ╕з чотирнадцяти рок╕в, а я зараз виглядаю на ш╕стнадцять - не менше. В будь-якому випадку, на мене чекають непри╓мност╕.

- Для тебе я тепер Хазяйка М╕зайя!

- Слухаюсь, наставниця М╕зайя.

- Хм, я чую нотки непокори в тво╓му голос╕. - д╕дько, ну невже на ц╕лому св╕т╕ не знайдеться жодного мужика для ц╕╓╖ н╕мфоманки?! - Доведеться дати тоб╕ к╕лька урок╕в хороших манер, неук.

- Слухаюсь, наставниця М╕зайя.

- Д╕вчата сказали, що ти вм╕╓ш робити масаж. Я хочу це побачити!

- Слухаюсь, наставниця М╕зайя.

- А ще краще - спробувати. - додала ця н╕мфоманка, нависаючи грудьми над╕ мною.

- Слухаюсь, наставниця М╕зайя. - в╕дчуваю, що щось не так, але тримаю покерфейс.

Так ╕ не дочекавшись реакц╕╖, М╕зайя розвернулася й п╕шла в масажн╕ к╕мнати. Я йшов сл╕дом за нею ╕ радувався, що п╕д час моделювання л╕вре╖ забув таку важливу штуку як заст╕бка - нехай тепер спробу╓ мене зв╕дси виколупати!

- А тепер покажи мен╕, що ти зробив з Кай╓ю в перший раз. - промуркот╕ла ця 'наставниця', скидаючи з себе плаття.

- Перепрошую. Конкретизуйте сво╓ прохання.

- Ох, який же ти нудний. - а сама безсоромно продовжу╓ роздягатися ╕ так крутиться перед╕ мною, що ╖╖ сорочка ледь-ледь утриму╓ться на т╕л╕. - Зроби мен╕ масаж, зроби мен╕ при╓мно!

- Слухаюсь. Займ╕ть горизонтальне положення. Спробуйте розслабитися.

- А я не хочу горизонтального, я хочу в вертикальному. - ╕ аж стогне, поступово п╕дходячи все ближче.

- Тод╕ станьте нерухомо. Спробуйте розслабитися. Потр╕бен доступ спини.

- Тод╕ в╕зьми у мене доступ до всього! - ╕ вона вкинула з себе сорочку.