- Око, в╕дгукн╕ться! - почувся голос Рей ╕з корабля, де вже в╕дновили нормальний звуковий зв'язок. - Що сталося? Куди зникло зображення?

- Це Око! Мене осл╕пили! Я не бо╓здатна. Лицар теж постраждав! Прошу негайно╖ евакуац╕╖!

- Допомога вже в дороз╕. Ви встигли щось побачити?

- Тут на берез╕ розгард╕яш. Це не лицар. Силует людський. Б╕льше н╕чого сказати не можу.

- Добре. Залишайтеся на м╕сц╕ й уважно слухайте вказ╕вки.

Чекати довелося не так довго: уже через к╕лька хвилин до не╖ п╕длет╕ли два лицар╕. Схоже ц╕ ненормальн╕ ризикнули перелет╕ти над Болотом, ╕накше б так швидко до не╖ не д╕сталися. ╥╖ п╕дсмаленого лицаря обережно взяли п╕д руки, допомагаючи набрати висоту. Другий же рят╕вник в цей час ╕з безпечно╖ висоти уважно спостер╕гав за берегом, намагаючись в╕дшукати нещодавнього порушника.

- Це Дубль-Два. Бачу об'╓кт. Це хлопець. Поводиться як божев╕льн... От демони! В╕н кида╓ться блискавками! На нас уваги не зверта╓.

- Поговор╕ть з ним. - почувся на тому боц╕ неприродно спок╕йний голос Рей. - В раз╕ необх╕дност╕ можете спробувати захопити його.

- Це буде складно. - буркнула п╕лот, простеживши за черговою блискавкою.

Хлопець б╕гав уздовж л╕су, голими руками виловлюючи р╕зноман╕тних тварин, як великих, так ╕ малих, щось робив з ними, а п╕сля чергового удару на мить падав, ╕ все починалося спочатку. Серед постраждалих був нав╕ть великий бурий ведм╕дь. Б╕льш╕сть тварин, щойно з'являлася можлив╕сть, одразу ж т╕кали до л╕су. Деяк╕ ловили блискавку на себе, ╕ псих в╕дправлявся на пошуки наступно╖ жертви. К╕лька невдах узагал╕ не пережили знайомства, залишившись лежати на сам╕с╕ньк╕й меж╕ Болота. ╥хн╕ животи роздулися, а т╕ла потроху розчинялися в густ╕й прозор╕й субстанц╕╖. Намагаючись позбутися жахливого видовища перед очима, п╕лот-контактор спробувала покликати божев╕льного з пов╕тря, але той лише помахав ╖м рукою, крикнув у в╕дпов╕дь щось незрозум╕ле, а п╕сля чергово╖ блискавки знову забув про гостей.

Придивившись уважн╕ше до берега, п╕лот пом╕тила маленьк╕ ямки, в як╕ пост╕йно поц╕ляли блискавки. Максимально затемнивши пузир каб╕ни, п╕лот дочекалася чергового удару, ╕ нарешт╕ побачила причину ╖хнього переполоху: в ямках п╕д землею знаходилися як╕сь пристро╖. Саме вони щоразу випускали блискавку в ус╕х, хто знаходився поруч. Схоже саме ц╕ блискавки ╕ були причиною тако╖ дивно╖ повед╕нки хлопця. Вловивши момент, коли черговий удар знайде свою жертву, п╕лот р╕зко спустилася вниз ╕, обережно вхопивши хлопця рукою лицаря, вже збиралася злет╕ти, як раптом ус╕ найближч╕ пастки спрацювали одночасно, випустивши в лицаря ц╕лу г╕рлянду блискавок. Вмить втративши керування, лицар скрючився в пов╕тр╕, повалився на землю ╕ поламаною лялькою скотився крутим схилом прямо в Болото. Агресивне середовище вмить накинулося на нову жертву, ╕ коли п╕лот таки зум╕ла в╕дновити контроль, врятувати машину було вже неможливо - водяниста капость вмить зжерла глайдери, ╕ уже почала роз'╖дати пузир каб╕ни. Хлопець же, випавши з руки лицаря й отримавши хвилинку перепочинку, трохи заспоко╖вся ╕ почав озиратися довкола. Побачивши свого горе-рятувальника, в╕н швидко п╕дскочив до каб╕ни, й одним невловимим рухом розпоров прозору пл╕вку пузиря. П╕лот була готова покинути св╕й притулок, ч╕пляючи на пояс авар╕йний комплект, як раптом ╖╖ за шк╕рку, наче кошеня, витягнули з каб╕ни. Закинувши п╕лота на плече, хлопець помчав до л╕су, тримаючись якнайдал╕ в╕д пасток. Вони вже майже досягнули л╕су, коли пристро╖ знову спрацювали. Цього разу основний удар прийняв на себе уже наполовину з'╖дений лицар, наче тварина, смикаючись у передсмертних конвульс╕ях. Вт╕кач╕в наздогнав лише один розряд. Вкотре сп╕ймавши блискавку на себе, хлопець не встиг п╕дняти ногу ╕, зачепившись за щось, з розмаху гепнувся головою об товсте кор╕ння дерева. Почувся мокрий хруст. Якби не рефлекси - п╕лот теж зак╕нчила б сво╓ життя аналог╕чним чином, а так вона лише перекотилася по земл╕, хоча й п╕двернула ногу, невдало приземлившись. Кра╓м ока д╕вчина пом╕тила, як в╕д них в ус╕ боки рвонула велика й мала л╕сова живн╕сть. Схоже за час свого перебування тут, хлопець встиг добряче налякати нав╕ть хижак╕в - он як чкурнули, т╕льки лапи мелькають.

Обережно наблизившись до хлопця, д╕вчина перевернула того на спину. Склян╕, засипан╕ землею оч╕ тупо дивилися в небо, а н╕с був неприродно втоплений в обличчя й залитий кров'ю. В╕двернувшись в╕д неб╕жчика, д╕вчина довго в╕ддихувалася, ╕ т╕льки пот╕м вийняла з-за поясу сигнальну шашку й кинула ╖╖ трохи дал╕ в╕д себе. Через хвилину в небо тягнувся стовп густого рожевуватого диму. Десь поруч свист╕ли глайдерами лицар╕ але, пам'ятаючи долю свого попередника, спускатися в др╕муч╕ джунгл╕ не наважувалися. До м╕сця катастрофи прибув корабель-розв╕дник, випустивши рятувальну команду на безпечн╕й в╕дстан╕ в╕д берега. Т╕ швидко в╕дшукали потерп╕лих ╕ вже за десять хвилин судно взяло курс на пов╕тряний порт Академ╕╖.

- Ну ╕ як в╕н туди потрапив? - поц╕кавилася директриса, вислухавши допов╕дь Рей з борту корабля. - Невже п╕шки йшов?

- Мене б╕льше хвилю╓, що в╕н там робив?

- Може це чорний археолог?

- Можливо. Особистих речей при ньому не було. Сл╕д╕в табору поблизу не видно. Документ╕в нема╓, т╕льки татуювання у вигляд╕ смужок на обличч╕. Та й вдягнутий в╕н дивно - не по погод╕, ╕ надто яскраво.

- Ясно. Що з пастками?

- Там увесь берег зас╕яний ними. Рятувальники притягнути одну, щоправда вона трохи побита.

- Як вона вигляда╓?

- Правильна куля, д╕аметром в л╕коть, розд╕лена по екватору чорним пояском, а сам╕ п╕вкул╕ зроблен╕ з...

- Того ж матер╕алу, що й двер╕ Бункеру. - зак╕нчила директриса, уже знаючи в╕дпов╕дь. - Зрозум╕ло. Чекаю в╕д тебе повний рапорт. Занесеш мен╕ особисто. Нам ╓ про що поговорити.

- Хай!

Махнувши зв'язк╕вцю, щоб вимикав зв'язок, директриса потягнулася у кр╕сл╕. Предки вкотре п╕дкинули сюрприз сво╖м нащадкам. Коли зак╕нчиться навчання, треба буде послати в той район команду археолог╕в, нехай в╕дкопають з десяток пасток. Якщо вдасться ╖х в╕дтворити, це дозволить захистити ус╕ кордони Свято╖ земл╕ в╕д атаки Лицарями. Т╕льки треба заздалег╕дь подбати про секретн╕сть. За пост╕йний персонал можна не переживати, а от найман╕ прац╕вники... Директриса вже збиралася покинути центр керування, як раптом зв'язк╕вець знову заворушився.

- Терм╕нове пов╕домлення з борту розв╕дника!

- Що знову сталося?

- ╥хн╕й неб╕жчик воскрес!

***

Виплюнути щойно вирощений патрон, вставити в магазин, загнати той на м╕сце, обережно просканувати навколишн╕й прост╕р, ╕ знову злитися з деревом. Не думав, що мен╕ так швидко доведеться знову братися за зброю. ╤ все через те, що я втратив пильн╕сть! Знову, трясця ╖╖ в душу, втратив пильн╕сть!!! Схоже цей св╕т, ╕ нове т╕ло зокрема, впливають на мене значно сильн╕ше, н╕ж я можу соб╕ уявити. До чого я зараз готуюся? До одн╕╓╖ серйозно╖ розмови. Але розкажу про все по порядку...

Д╕агностика систем - виконано.

Активац╕я глибинних шар╕в костюму - виконано.

Активац╕я ╕нтелектуально╖ матриц╕ через:

3...

2...

1...

В╕дкриваю оч╕ й пильно вдивляюся в незнайому стелю. Що це було? Я добре пам'ятаю, що вже був на шляху з болота, коли... Коли на мене хтось напав. ╤накше пояснити так╕ численн╕ внутр╕шн╕ пошкодження я не можу. Хто це м╕г зробити - д╕ло десяте. Зараз мене б╕льше хвилю╓ питання - як в╕н це зробив?!

Проанал╕зувавши список пошкоджень, я пом╕тив одну важливу законом╕рн╕сть - найб╕льше постраждала орган╕чна нервова система та електронн╕ елементи. Не вс╕, а лише т╕, як╕ я пост╕йно тримаю активними. Такий ефект м╕г би дати електромагн╕тний ╕мпульс. Але тод╕ були б помилки у програм╕ бот╕в. Що тут ще: оп╕ки шк╕ри? Значить не ЕМ╤, а щось ╕нше. Електрошок? Скор╕ш за все. От т╕льки м╕сцев╕ до такого навряд чи д╕йшли. Що ж тод╕ сталося?

Як би я не намагався, пригадати останн╕... Дв╕ години?! Я дв╕ години валявся без тями?! Щось слабо в╕риться. Короткочасна пам'ять затерта начисто, але вона включа╓ в себе не б╕льше п'яти хвилин. Значить мен╕ увесь цей час хтось пост╕йно залазив у м╕зки! При чому робив це дуже грубо, ╕накше б перед╕ мною не вискакував такий довжелезний список пошкоджень. Схоже у мо╖х нев╕домих ворог╕в щось п╕шло не так, якщо я отямився.