Інформатику в їхній групі вела жінка середнього віку з темним кучерявим волоссям, одягнена в світлий костюм. Практичне заняття з інформатики почалося з того, що викладач відмітив усіх відсутніх, яких виявилося чимала кількість.

– Нагадую усім, що у вас залишилося мало часу, щоб здати лабораторні роботи мені. Вже п’яту роботу треба здавати, а деякі ще навіть першу не зробили. Не забувайте, що екзамен не за горами.

– А це ще не скоро, – зауважила Оля.

– Це зараз вам так здається. В екзаменаційні білети ввійде весь конспект за цілий рік. Хто здасть усі лабораторні вчасно, той отримає на одне питання менше в білеті.

– Ларисо Анатоліївно?

– Що?

– Можна вам першу лабу здати.

– Першу? Ну, давай, хоча б першу…

Вона підійшла до нього і сіла на вільний стілець.

– Ну, показуй, що ти там зробив.

– Ось робота… – показав Антон і раптом сам закляк, побачивши внизу згорнуті вікна з еротикою.

– Стривай… А це що?

Лариса побачила згорнуті вікна Інтернету. Вона повідкривала їх. Перед Антоном (який не мав до цього ніякого відношення) відкрилися порно-сайти: «Гарячіє дєвушкі!», «Море порнухи! Фото, відео!», «1000 халявних дєвок! Порно галерея!» і останній – «Секс-шоп: анальні та вагінальні фалоімітатори, вібратори, презервативи, змазки, еротичні фільми, гумові надувні жінки…»

Хлопець, відверто кажучи, був в шоковому стані, не в змозі зрозуміти, звідки це взялося.

– То це ти хотів мені роботу здати, га? – спитала викладачка інформатики.

Всі повернули до нього голови і побачили голі дупи і цяцьки дівчат на весь екран.

– Е-е-е… ну-у-у-у… я-я-я… не знаю… Це не… не моє… Я… е-е…

Льоха з Денисом зареготали першими, а потім їх підтримала Віка, відволікшись від сайту гламурних анекдотів.

– Не твоє? А хто це дивиться порнографію? Чим ти займаєшся тут?

– Ананізмом, – сказала Віка і її голос заглушив голосний вибух сміху, який тривав кілька хвилин без зупинок.

– Це не я… Чесно. Я прийшов…е-е-е… хтось до мене це дивився.

– Шо ти гониш, – втрутився Денис. – Я бачив, як ти дивився порно.

Антон почервонів і опустив очі, не в змозі відстояти власну позицію і домогтися справедливості.

– Так, Антон, ти вільний. Твоя лабораторна закінчилася.

– Як це? – спитав він.

– Отак. Прийдеш мені здавати окремо всі роботи. Це ж треба мати нахабність дивитися це в університеті! За таке можуть вигнати.

Софія хотіла наголосити, що це не Антон відкрив ці сайти, але студенти і надалі реготали, а більше всього реготали ті, хто знав, в чому весь прикол. Вона, будучи свідком того, як Антона підставили, сама сміялася, бо не могла себе стримати.

– Чого смієтеся? Цирк закінчився.

– Сексуального маніяка викрили, – додала подружка Софії Оля.

– А ти Олю, краще покажи готову роботу, – зауважила викладачка.

Антон вже збирався вийти, коли раптом зупинився і обернувся до викладача.

– Вибачте, а можна мені посидіти в Інтернеті?

– Щоб ти знову дивився порнографію? Ні, сьогодні ти вільний.

– Але ж це не я… е-е… я…

Він не встиг договорити, бо в нього задзвонив мобільний:

«Дєвушка с красівой попкой, возьмі трубку!», – сказав голос, коли дзвонив стільниковий (Денис спеціально поставив такий дзвінок, коли Антон залишив телефон на парті і виходив в туалет, а зараз набрав його номер, адже в сучасному житті доступні будь-які сигнали, рінгтони чи приколи на мобільний, які тільки могла вигадати людська уява).

Після цього реакцію студентів не важко було передбачити. Але такий шалений сміх, що душив публіку, такий гомеричний і нестриманий сміх, лунав дуже голосно, і був таким заразним, що Лариса Петрівна, включаючи з усіма студентами, сама сміялася, схватившись руками за живіт, забувши де знаходиться.

Принижений і розгублений Антон швидко, кулею вилетів з аудиторії.

Шалений сміх переслідував його довго, дзвоном віддаючись у вухах.

Сеанс в кінотеатрі пройшов швидко, але незабутньо. Софія, Ольга і Настя із величезним задоволенням, надмірною цікавістю спостерігали, що відбувається на екрані, зовсім забувши про реальний час.

Дівчата вийшли з приміщення кінотеатру, опинившись на вулиці. Софія відчула, що після фільму відразу звичний світ здається дещо дивним, не реальним, химерним і в цьому є щось наркотичне та таке жадаюче, як ковток свіжої прохолодної води. Вітер з граціозністю та легкістю, на яку тільки був спроможній, зазирав їм в обличчя своїм холодним подихом, а сонечко помалу-потроху, поважно і гордо, як півень серед курей, опускалося за горизонт. Дорога була вкрай забита колоною машин, які із-за цього їхали дуже повільно, зупиняючись через кожний метр.

Трійко дуже вродливих і надзвичайно привабливих молодих дівчат, йшли тротуаром не поспішаючи, насолоджуючись прогулянкою і таким чудовим теплим вечором. Кожна з них тримала в одній руці морозиво, що швидко тануло. «Чероки» Дениса під’їхало ззаду зовсім несподівано, що аж налякало дівчат. Денис посигналив їм і відкрив дверцята. Окрім Дена, в авто сиділи Льоха, Слава і Дрон. Всі хлопці курили косяк, що переходив по колу з одних рук в інші і пускали отруйний дим під гучну музику в салоні, щось у стилі «хард-рок».

– О, чувіхи, сідайте до нас! Ми тіпа на діскарь їдемо. Будемо бухати водяру і курити план. Приєднуйтеся до нас. Аторвемься, атвєчаю!

Його товариші почали їм свистіти в слід, проте дівчата не реагували.

– Ви шо, тормозітє, тьолки?! В натурі, нє парьтєсь!

Денис викрикнув ще кілька фраз, але на них не було відповідної реакції, тої, на яку так всі хлопці очікували.

– Та ну вас на фіг, лесбіянки. Ми зараз поїдемо по дорозі баб підцепимо і розважимося на повну катушку!

– А ви тута і далі втикайте, шлюшки, – додав Дрон. – Астарожна! Ше провтикаїте і не будєтє большє дєвками-целками. Ха-ха-ха!

Усі четверо зареготали на всю горлянку, надриваючи свої нутрощі.

Дверцята зачинилися, джип заревів і поїхав вперед, набираючи швидкість і залишивши дівчат далеко позаду в епіцентрі піднятої пилюки.

– Придурки, – прокоментувала Оля. – Взагалі у них немає клепок. Хлопцям дев’ятнадцять років.

– Ага, а понтуються, як шмаркачі тринадцять років, – підтримала її Софія, не вагаючись. – До речі, тут я анекдот згадала. Як раз підходить до Дениса з його недалеким інтелектуальним розвитком.

«Два студента заходять в аудиторію здавати іноземну мову. Викладач каже: «Sit dоwn!» Один питає в іншого: «Слухай, а шо він сказав»? «Він сказав: «Сідай, дебіл».

Дівчата зареготали, розуміючи, що зміст анекдоту, як ніколи відображає квінтесенцію життя Дениса.

Гучна музика майже відразу їх ледь не заглушила, коли вони зайшли всередину приміщення, де танцювало безліч тинейджерів і молодь трохи старше. Більшість із них по кілька разів заказували собі випити спиртне: пропустити чарчину-другу чогось міцного для хоробрості і впевненості у власних можливостях.

Софія чомусь відразу запримітила в кутку молодого хлопця, що сидів за столиком і цмулив, судячи з посоловівших очей, вже далеко не перший кухоль пива. Він був одягнений у синій джемпер і сині джинси. Волосся трохи масне, темного кольору, обличчя худе, а очі вперто стріляють в різні боки, щось таке надзвичайне шукаючи. Цигарка в руках повільно тліє і юнак час від часу повільно робить чергову затяжку.

Ну з таким хлопцем я б точно не хотіла зустрічатися, навіть якщо в нього в кишені ціла купа грошей, – міркувала Софія. – Адже від нього тхне тютюновим димом, як від чоботаря.

Через кілька хвилин, розчинившись у танцювальній музиці, серед натовпу, дівчина вже про того хлопця і не думала, який навіть її не помітив. Софія почала «запалювати» під енергійну, гучну музику, що оточувала її навколо, пробираючись в кожну клітину її тіла, не пропускаючи жодної молекули і навіть жодного атому. Знаходячись в певному трансі, Софія просто рухалась в такт музики, повністю поринувши в цей віртуальний світ, який так до себе притягував, як наркотик.