Литмир - Электронная Библиотека
39
Їй вчителі корилися в усьому,
і опікунка змушувала їх
Жуанові щепити, як нікому,
мораль в найвищих виявах своїх.
Про сон вона забула і про втому,
аби не перейшли вони поріг
і часом не проскочило єдине —
наука з анатомії людини.
40
Жуан вивчав історію античну
та безліч непотрібних дисциплін,
немов для того тільки, щоб практично
не міг їх застосовувати він.
Інеса пильнувала педантично
і зважувала все з усіх сторін
з надією, що знати він не буде,
як плодяться й розмножуються люди.
41
Цей метод, часто вживаний і нині,
не вдовольняв при вивченні часів,
коли ще розважалися богині
у товаристві фавнів та богів.
Бо як було тлумачити хлопчині
те, що вони без блузок та штанів?
Тож радила Інеса «Одіссею»,
і вчителі погоджувались з нею.
42
Овідій – цей розпусник і гуляка —
стоїть з Анакреоном упритул.
Мораль не схвалить, далебі, ніяка
й того, що витворяв колись Катулл.
Лише Вергілій був не забіяка,
та й в нього є розпусницький намул:
його «Formosum pastor Corydon»’у45
святенник не читатиме з амвону.
43
Лукрецій сороміцький та безбожний —
поганий харч для шлунків молодих,
і Ювенал – хоч твір його й не кожний,
теж надто вже колючий, як для них.
Одвертістю своєю він спроможний
збентежити і грішних, і святих.
А Марціалові солоні епіграми —
то просто бруд, говорячи між нами.
44
Жуан читав ці твори у виданні,
яке сумлінно звірив видавець
і де місця не зовсім бездоганні
покреслив геть цнотливий олівець.
Проте усі уривки ті погані
дбайливо перенесено в кінець,
де, як дотепно вибрані цитати,
їх кожен міг в додатку прочитати.
45
Це надзвичайно спрощувало справу,
звільняючи від пошуків ловця,
бо, як навмисне, юним на забаву
була вся покидь виставлена ця.
І так воно триватиме по праву,
допоки не поверне на місця
хтось розумніший викреслене знову
і не прикриє виставку чудову.
46
Та й молитовник теж було негоже
давати юнакові: як на зло,
малюнками такими ж слово Боже
у ньому ілюстровано було.
Чи не вважав чудій якийсь, що зможе
словесне ними вирізнити тло?
Отож собі його лишила мати,
щоб іншого Жуанові придбати.
47
Його читати змушували вдома
Євангеліє й житія святих
Фоми, Ієроніма, Хризостома,
і він читав з цікавістю про них.
(До речі, це напевне аксіома,
що серед богоборців запальних
віддати першість треба Августину,
чия «Спокуса» зваблює людину).
48
Вона заборонила й Августина,
і гріх її на себе я беру.
І покоївку в домі через сина
не молоду тримала, а стару.
Була її це тактика єдина,
коли вела ще з чоловіком гру —
цю тактику, щоб клопоту не мати,
я раджу всім жінкам застосувати.
49
І хоч у набожності й благочесті
Жуан і жив, не знаючи біди,
він мужнім ріс і очі мав розверзті,
був красенем і хлопцем хоч куди.
А що перебував на перехресті
між церквою та матір’ю завжди,
то мав тією стежкою, гадаю,
потрапити прямісінько до раю.
50
Отож він спершу гарна був дитина,
як говорив не раз я перед цим,
в дванадцять мати вже була повинна
пишатись навіть підлітком таким.
Щоправда, часом вибухи у сина
траплялися, властиві молодим,
але загал їх легко переносив,
допоки формувався цей філософ.
51
Я з висновком своїм не поспішаю,
бо добре знав Жуанових батьків
і щось розпізнавати, як гадаю,
в людських серцях навчитися зумів.
До того ж я і наміру не маю
по матерях судити про синів,
та й не люблю я злого лихослів’я —
його завжди уникнути умів я.
52
Отож мовчу. І є на те причина.
Скажу лише: якби мені свого
доводилось виховувати сина,
я б день і ніч не змушував його
читати катехізис, і дитина
пішла б до школи вчитися того,
чого навчився я в її гостинних
і пам’ятних мені до скону стінах.
53
Учитись там! Хвалитися не стану.
Та й не вернуть минулого назад!
Не вводитиму грецькою в оману —
її забув я зовсім… Verbum sat!46
Хоч сам здобув освіту я й погану,
та все-таки, я думаю, хлоп’ят
не так потрібно нині научати,
як Дон Жуана научала мати.
вернуться

45

«Пастух Коридон до красеня» (латин.).

вернуться

46

Мовленого досить! (Латин.)

11
{"b":"128660","o":1}