Литмир - Электронная Библиотека
Содержание  
A
A

Сили небесні і сили земні

Півострів Ріо-Айр, один з наймальовничіших куточків Монії, був приречений. Невинні стрілочки, що тяглися до нього через блакитні лінії синоптичної карти, означали неймовірної сили шторм з моря, шалений ураган з гір і справжній потоп з неба.

Шторм, ураган і злива зруйнують портові споруди, палаци й дачі, знищать сади й парки. Височенний гірський хребет, що круто падає до моря, цього разу не захищатиме Ріо-Айр, а виступить проти нього, стане спільником розбурханої стихії: розпочате дощем та ураганом довершать потоки грязюки та лавини каміння з гір.

Наука й техніка Пірейї вже досягли такого рівня, який давав можливість боротися з наймогутнішими силами природи. В результаті наполегливої праці професора Літтла та його учнів було розроблено вчення про так звані критичні точки атмосферних процесів, що визначали час і місце можливого втручання людини з метою докорінної зміни погоди.

Ось і тепер, одержавши отакий страшний прогноз, професор Літтл насамперед подумав про перспективу порятунку півострова Ріо-Айр.

Літтл ввімкнув апаратуру і дістав із сейфа великий синоптичний планшет з картами. Доки машина робитиме обчислення, треба ще раз перевірити дані, підготовлені за спеціальним замовленням містера Кейз-Ола.

Ще рік тому Літтлу було дано завдання скласти якнайточніший прогноз погоди на першу половину 16 року Атомної ери. Пізніше діапазон часу почали звужувати, вимагаючи деталізації атмосферної обстановки лише для Континентальної півкулі і тільки на Другий місяць. А тепер Ейр Літтл мав ще раз ствердити той прогноз, який був уже давно складений на першу декаду того ж місяця.

«Чому Кейз-Ола цікавить саме перша декада місяця?» — занепокоєно питав сам себе Літтл.

З точки зору метеорології, обраний період не відзначався нічим особливим. Антициклон, що зародиться біля південного кінця монійського континенту, просуватиметься на північний схід і набуде характеру сталих за силою і напрямком вітрів, які дутимуть майже дві декади.

Загибель Уранії - u14.png

Професор проглядав аркуш за аркушем. На кожному з них сині стріли повітряного фронту просувалися все далі й далі. В середині першої декади Другого місяця вони торкнулись південної берегової лінії Континентальної півкулі, а дев'ятого числа залягли безпосередньо перед столицею Союзу Комуністичних Держав.

Від раптового здогаду в Літтла болісно стислося серце. Третя всепірейська війна, безсумнівно, розпочнеться атомним бомбардуванням. Радіоактивні хмари нестимуть таку загрозу, на яку не можна не зважити. З цієї точки зору найнесприятливіші обставини для СКД складуться в першу декаду Другого місяця.

Проте Літтл відразу ж і заспокоїв себе. Звичайно, це плід його хворобливої уяви. Вчений присунув планшет ближче і підписав кожну карту.

Електронно-обчислювальна машина все клацала й клацала: мабуть, завдання виявилось складнішим, ніж сподівався Літтл.

Професор нетерпляче поглядав на годинник. Сьогодні ввечері мала зібратись компанія для гри в бридж. Літтл не палив і не пив, зате час од часу дозволяв собі грати в карти.

Як і домовлялись, о сорок шостій годині до кабінету професора зайшов єпископ Соттау, огрядний, з широченними плечима, волячою шиєю і чудовим апетитом чоловік, якому більше личило б бути різником або власником кафе, ніж попом.

— Ну, єретику, що ти тут напророкував проти волі божої? — Соттау підійшов до стола й безцеремонно ткнув пальцем у синоптичну карту. — Признавайся, негіднику, на кого накликав сили небесні? Кого вразять стріли оцих блискавиць?

Це був звичайний тон їхніх розмов: Літтл і Соттау товаришували з дитинства.

Проте цього разу Літтл не підтримав жарту.

— Дванадцятого числа Першого місяця надвечір над Ріо-Айр пролетить ураган. На півострові буде все знищено.

— І нічого не можна зробити? — безтурботність Соттау як рукою зняло. — Адже загинуть і наші вілли.

Ейр Літтл знизав плечима. Щоб вплинути на погоду, треба влаштувати вибух хоча б двох-трьох атомних бомб, а кожна з них коштує мільйони дайлерів.

— Почекай, може, щось скаже мій електронний помічник.

Хвилин через двадцять спалахнула сигнальна лампочка, задзеленчав дзвоник і з віконця електронно-обчислювальної машини вислизнула цупка картка з довжелезним рядком цифр та значків.

Професор Літтл вивчав їх, багатозначно гмукаючи, а єпископ нетерпляче допитувався:

— Ну, що?..

Довелося ще раз звернутися по допомогу до машини, і аж тоді професор Літтл відповів:

— Не так страшно! Одна атомна бомба середньої потужності — і Ріо-Айр врятовано!

— Так в чому ж справа? — гаряче підхопив Соттау. — Досить натякнути Кейз-Олу, і він залюбки дозволить тобі провести такий експеримент. Вартість бомби складе хіба якусь частку вартості палаців ясновельможного та його коханок.

— Вибух можна зробити в пустелі на півострові Койтерс, і він нікому не заподіє лиха, — професор подав карту єпископові. — Ріо-Айр буде врятовано. Але те, що чекало на нього, спіткає Сан-Клей… Ти не бував там? Це містечко налічує понад сорок тисяч жителів. Ураган розмете його, а злива змете рештки в Атаску… Ні, я не можу заради порятунку одних прирікати на знищення інших!

— Гм… З погляду людяності — цілком справедливо. Але ж позбутись свого жалюгідного майна теж прикро… То коли, кажеш, почнеться отой страшний суд для Ріо-Айр?

— Післязавтра ввечері. Завтра вранці я повідомлю місцеву владу. Треба підготувати евакуацію.

— Прошу тебе, не поспішай, — швидко промовив Соттау. — Може, вдасться щось придумати… Чи немає, наприклад, ще однієї практичної точки?

— Критичної, — машинально виправив професор Літтл. — Таких точок скільки завгодно. Але коли в запропонованому місці вистачить однієї бомби, то в інших їх потрібно буде десятки й сотні. На це ніхто не піде.

На цьому розмова обірвалася. Звичайно, ні про який бридж уже не могло бути й мови. Єпископ Соттау незабаром поїхав.

Ще коли Ейр Літтл висловив свій вирок курортові Ріо-Айр, йому спала на думку чудова ідея… Атомна бомба в критичній точці професора Літтла!.. Якщо занадто сумлінний дідуган не хоче сам подбати про своє майно, то треба зробити це за нього!.. Експериментальні вибухи в Монії влаштовуються так часто, що використання як полігона тієї далекої від Ріо-Айр пустелі, на яку вказав Літтл, нікого не здивує. Правда, Сан-Клей загине, але, далебі ж, усі будинки там застраховані, та й вартість їх незначна.

Ще якийсь час єпископ міркував, а потім, переконавшись, що його план не перевищує дозволене богом, вирушив до того, хто добре знався на таких справах.

Генерал Крайн, головний консультант Генерального штабу Монії, вмів робити бізнес. Цього разу генерал виявив себе просто блискучим стратегом. План єпископа після невеличкої деталізації перетворився на задум грандіозної афери. Хай собі Ейр Літтл зчиняє тривогу. Власники дач та палаців, безперечно, відразу ж кинуться спродувати їх, щоб уникнути краху. Якщо поставити справу тонко, вміло, можна скупити ласенькі шматки за безцінь.

Звичайно, під час цієї конфіденційної бесіди не було сказано жодного зрадливого слова. Спільники не дуже довіряли одне одному і побоювалися, щоб хто не застенографував і не опублікував їх розмову. З уст єпископа зривалися лицемірні зітхання з приводу «кари небесної», а генерал бідкався, що вже давно збирався купити для свого сина та його майбутньої дружини дачу в Ріо-Айр, але ціни такі високі… Обидва добре розуміли, що саме треба робити.

Подарувавши благословення боже генералові та його родині, єпископ поїхав, а генерал, не затримуючись, передав естафету далі.

В ті хвилини, коли професор Ейр Літтл, востаннє зітхнувши, вмощувався спати, в його кабінеті черговий метеоролог за офіційною вимогою вищого військового начальства зняв копії з розрахунків, пророблених електронно-обчислювальною машиною, і передав під розписку спеціальному кур'єрові.

А далі все пішло як по писаному. Короткий наказ — і з бомбосховища науково-дослідного центру повітряного флоту Монії була вивезена одна бомба. Її почепили до бомбардувальника. Військова частина вилетіла спеціальними вертольотами в район пустелі, дуже далекої від Ріо-Айр, ретельно оглянула її, щоб не зазнав хто лиха. О тридцять другій годині, саме в той час, коли агенти генерала Крайна та єпископа Соттау почали оформляти дуже вигідні закупочні контракти, вибухнула атомна бомба.

39
{"b":"99910","o":1}